- •4. Характеристики решіток
- •Глава і. Металознавство - наука про метали і методи дослідження металів
- •Глава 2. Характеристики металічного стану
- •Що таке метали?
- •Типи зв'язку в металах і неметалах
- •Кристалічна будова металів
- •Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
- •Кристалографічні позначення атомних площин і напрямків
- •Глава 3. Недосконалості кристалічної будови
- •Точкові дефекти
- •Запитання для самоперевірки
- •Металів
- •Реальна міцність металів
- •3. Плоскі поверхневі й об'ємні дефекти
- •Глава 5. Кристалізація металів
- •Будова рідкого металу
- •Гомогенна (самодовільна) кристалізація
- •Вплив ступеня переохолодження (швидкості охолодження) на величину зерна металу після кристалізації
- •Гетерогенна кристалізація і вплив умов твердіння на формування кристалів
- •Поліморфні та магнітні перетворення в металах
- •Глава 6. Пластична деформація, рекристалізація. Структура і властивості деформованих і рекристалізованих металів. Руйнування металів
- •Фізичне уявлення про деформацію і зміцнення металів і сплавів. Явище наклепу.
- •Рекристалізації.
- •Гис. 55. Залежність величини зерна після збиральної рекристалізації: а) від температури нагріву; б) від часу витримки; в) від величини попередньої деформації.
- •Гаряча й тепла деформації
- •В'язке й крихке руйнування металів
- •І’ис. 60. Схематичний вигляд поверхні руйнування : а) в’язке; б) крихке.
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 7. Механічні властивості металів і методи їх визначення
- •Загальні механічні властивості
- •Випробування на розтягування, стискання і згинання
- •Випробування на твердість
- •Випробування на ударну в'язкість
- •Критерії довговічності
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 8. Теорія сплавів
- •Поняття про сплави, компоненти, системи. Фази і . Іруктури в металічних системах
- •Тверді розчини
- •Хімічні сполуки (проміжні фази)
- •Основні типи простіших діаграм стану двокомпонентних систем. Аналіз структури і властивостей сплавів
- •Побудова діаграм стану двокомпонентних систем. Правило фаз. Правило відрізків.
- •Діаграма стану, коли обидва компонента утворюють необмежені розчини як в рідкому так і в твердому станах
- •Гне 87. Двокомпонентна система з необмеженою розчинністю як в рідкому, так і в твердому стані: а) діаграма; б) крива охолодження сплаву “X”; в) схеми мікроструктур.
- •Діаграми стану, коли обидва компонента утворюють необмежені рідкі розчини і обмежено розчиняються в твердому пані
- •І'ис. 90. Системи з обмеженою розчинністю в твердому стані і утворенням евтектики: а) фазова діаграма; 61 крива охолодження сплаву “X”.
- •Рнс. 93. Діаграма з евтектикою без розчинності компонентів в і иердому стані і крива охолодження доевтектичного сплаву.
- •Сполука АтВп.
- •Діаграми стану систем з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані і проміжними фазами (хімічними сполуками)
- •Діаграми стану систем з моноваріаіітноіо рівновагою твердих розчинів на основі поліморфних модифікацій компонентів.
- •Системи з обмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані (монотеїстичного типу)
- •Вагою).
- •Зв'язок між типом діаграм і характером зміни властивостей сплавів
- •Запитання для самоперевірки
- •Структура сплавів при нерівноважній кристалізації
- •І’ис. 108. Зерна а-твердого розчину (схема): п) після прискореного охолодження (дендритна ліквація); б) ті ж зерна після дифузійного відпалу.
- •Форма кристалів (зерен)
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 10. Процеси первинної кристалізації металу при зварюванні
- •Особливості будови зварних з'єднань
- •Особливості утворення і росту кристалів при зварюванні
- •Гін і 12. Формування кристалітів зварного шва іііі оплавлених зернах пришовної зони: 1-метал шва; 2-лінія сплавлення; 3-зона термічного впливу; 4-основний метал.
- •Ліквація в зварних швах і фізична неоднорідність металу шва
- •Гпс. 118. Шарувата неоднорідність зварних швів (схема). Вміст ліквіруюних домішок: 1- найвищий; 2-середній; 3- понижений.
- •Утворення гарячих тріщим в зварних швах
- •Металургійні методи регулювання первинної структури зварних швів
- •Запитання для самоперевірки
- •Вуглець
- •Діаграма стану Ре-с. Кристалізація сплавів і їх класифікація
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Відпал першого роду
- •Дорекристалізаційний і рекристалізаційний відпали
- •Глава 3. Відпал другого роду
- •Р Тві/х ис. 154. Криві початку перетворення переохолодженої фази: 1 - в ізотермічних умовах; 2 - при безперервному охолодженні.
- •Види загартування
- •Загартування без поліморфного перетворення
- •Глава 5. Старіння й відпускання
- •Розбіжності в поняттях старіння й відпускання
- •Структурні зміни при старінні
- •Змінений властивостей при старінні
- •Вибір режиму старіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина III. Термічна обробка сталей і зварних з'єднань
- •Глава 1. Критичні точки в сталях і класифікація основних видів перетворень
- •Глава 2. Перетворення в сталі при нагріві (утворення аустеніту)
- •Механізм і кінетика аустенізації
- •Ріст зерна аустеніту
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Перетворення в сталі під час повільного охолодження (перетворення аустеніту в перліт)
- •Глава 4. Перетворення аустеніту під час швидкого охолодження сталей
- •І’ис. 180. Субструктура мартенситних кристалів при вивченні в електронному мікроскопі “на просвіт”, ч20000. Пластини мартенситу складаються з великої кількості близько розташованих двійників.
- •Властивості сталей і сплавів після загартування на мартенсит
- •Еретворення аустеніту під час безперервного охолодження. Діаграми неізотермічного (термокінетичного) розпаду аустеніту
- •Відстань від торця, що охолоджується, мм Рис. 191. Смуга прогартовуваності сталі 40.
- •Глава 5. Відпускання сталей
- •Структурні зміни при відпусканні сталей
- •Мікроструктура і механічні властивості сталей після підпускання. Види відпускання і їх призначення
- •Глава 6. Технологія термічної обробки сталей
- •І’кс. 202. Твердість сталі в залежності від вмісту вуглецю і температури гартування: 1- нагрів вище Ас3 (Аст); 2-нагрів вище тільки Асі (770°с); 3-мікротвердість мартенситу (а. П. Гуляєв).
- •Види гартувань сталей, їх призначення і технологічні параметри
- •Вибір температур гартування «
- •Тривалість нагріву і вибір середовища нагріву при гартуванні
- •Охолоджуючі середовища для загартування
- •Внутрішні напруження в загартованих сталях
- •Способи загартування
- •І циліндричної деталі при поверхневому гартуванні з нагрівом свч: 1-індуктор; 2- деталь.
- •Зв'язок мікроструктури зварного з'єднання з діаграмою с гану залізо - цементит
- •Металу.
- •Гне. 218. Вплив ступеня переохолодження нижче рівноважної температури а| на зміну складу евтектоїда вуглецевих сталей.
- •Діаграми неізотермічного перетворення аустеніту для умов зварювання
- •Холодні тріщини в зварних з'єднаннях
- •Глава 8. Термічна обробка зварних з'єднань
- •Роль термічної обробки в забезпеченні надійності зварних конструкцій
- •Основні види термічної обробки зварних з'єднань
- •Конструкцій.
- •Глава 9. Зварюваність сталей і сплавів
- •Частина IV. Конструкційні сталі і сплави та їх зварюваність
- •Глава 1. Вуглецеві конструкційні сталі
- •Вплив вуглецю і домішок па структуру, властивості і застосування вуглецевих сталей
- •І СтЗсп
- •Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Основи легування конструкційних сталей і сплавів
- •Розвиток сучасної промисловості і загальні вимоги до конструкційних матеріалів
- •Легуючі елементи в сталях
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і властивості фериту і аустеніту
- •Карбідна фаза в легованих сталях
- •Інтерметалічні сполуки
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталях
- •Класифікація легованих сталей за якістю
- •Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані
- •Класифікація легованих сталей за структурою у нормалізованому стані
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава з, конструкційні леговані сталі загального призначення
- •Основні легуючі елементи конструкційних сталей і мета їх введення
- •Будівельні і трубні леговані сталі
- •Особливості зварювання низьковуглецевих легованих і і ллей загального призначення
- •Особливості зварювання середньовуглецевих легованих сталей та їх термічна обробка
- •Мартенситно-старіючі високоміцні сталі
- •Високоміцні сталі з високою пластичністю (твір- сталі)
- •Зносостійкі сталі
- •Запитаним для самоперевірки
- •Глава 4. Конструкційні леговані сталі і сплави з особливими властивостями
- •Корозостінкі сталі
- •Види корозії металів
- •Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
- •Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
- •Високохромисті нержавіючі сталі аустенітно-мартсм ситного класу та їх зварюваність
- •Хромонікелеві корозостійкі сталі й сплави. Хімічний склад,структура, властивості
- •Вплив процесів зварювання на структуру хромонікелевих корозостіііких сталей
- •Жаростійкі сталі й сплави
- •Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
- •Особливості зварювання жаростійких сталей
- •Жароміцні сталі й сплави
- •Теоретичні основи жароміцності і класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
- •"Турбоатома").
- •Особливості структуроутворення в зварних з'єднаннях теплостійких сталей
- •Вибір режимів термічної обробкзі зварних виробів з теплостійких сталей
- •Технологічних зварних проб із сталі 15x1 міф (в. М. ЗсмзініР. 3. Шрон): •-тріщини; о-тріщин немає.
- •Жароміцні сталі мартенситно-феритного і мартеисит- ііого класів. Класифікація, мікроструктура і термічна обробка
- •Особливості структуроутворення при зварюванні жароміцних сталей мартсіїситіїо-феритного і маргеиситіїого класів і їх термообробка
- •Зварюваність жароміцних аустенітних сталей і сплавів на нікелевій основі
- •Предметний покажчик
- •4 Лінійні дефекти
- •60 Щільність дислокацій
- •7 Вуглецеві сталі, їх структура, класифікація і маркування
- •8 Пороки макро- і мікроструктури сталей
- •9 Відпал, що зменшує напружений
- •10 Методи визначення зерна в сталі
- •11 Бейпітне перетворення
- •13 Термомеханічна обробка сталей (тмо)
- •14 Поверхневе гартування сталей
- •15В середині марки сталі.
- •17 Сталі для кріогенної техніки
Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
Х
гис. /зз. вплив хімічного складу
сплавів Ре-Сг на швидкість корозії Рис- 256- Електрохімічний потенціал
у од: залізохромистих сталей.
ром відноситься до корозостійких пасиві руючих металів. Без хрому неможливо створюваї'и нержавіючі сталі різного припинення. Вплив хрому на підвищення стійкості сталі проти корозії при кімнатній температурі і проти окислення при високих температурах пояснюється великою його спорідненістю з киснем. Через швидке окислення хрому поверхня виробів покривається тонкою оксидною плівкою (Сг, РеДОз, яка охороняє метал від подальшого окислення. При легуванні заліза або сталі хромом в кількості більше 12,5% вони стають пасивними, і швидкість корозії різко знижується (рис. 255). Як видно з рис. 256, електрохімічний потенціал залізо- чромистих сплавів з доданням хрому підвищується, але це підвищення носить стрибкуватий характер. Перший стрибок відзначається при вмісті хрому 12-14%, і з таким вмістом хрому сплав стає корозостійким. Другий стрибок підвищення електрохімічного потенціалу спостерігається при вмісті хрому 17-18%, а третій - при 25-28% хрому. Чим вище електрохімічний потенціал, тим більш висока корозійна стійкість залізохромистих сталей. Тому хромисті нержавіючі сталі бувають трьох типів: з (12-14); (17-18) і (25-28)% Сг.Сталі з приблизно 13% Сг в залежності від призначення і вимог за механічними властивостями можуть мати різну кількість вуглецю (від 0,08 до 0,45%). Сталі з 17-18% Сг і 25-28% Сг мають
мало вуглецю (<0,15%), а інколи їх легують невеликою кількістю Ті і №. Титан вводять для подрібнення зерна і зменшення схильності до міжкристалітної корозії, а нікель - для поліпшення механічних властивостей.
Структура і властивості хромистих сталей залежать від кількості хрому і вуглецю (рис. 237). Як видно з діаграми стану системи Ре-Сг, при вмісті приблизно 12,8% Сг область у-фази замикається, а при більшій кількості хрому - зовсім зникає, і структура таких сплавів буде представляти однофазний а-твердий розчин. Тому при дуже малій кількості вуглецю (С<0,08%) такі сталі стають феритними.
Під впливом вуглецю область у-заліза розширюється і замикається лише при більш високому вмісті хрому, а сталі становляться маргенситно-феритного і мартенситного класів (у—нх - мартенситне перетворення відбувається під час охолодження на повітрі).
К
г : |
МІ •' V 4 |
V* Т ■ |
я в |
»■ »їС . •• |
ґ" |
н/ |
- , |
9>У |
1 |
Р ч І Ч Є- |
♦ а. |
£ |
44 - ’ ' С |
• |
♦ * « |
V ‘ .«Й і- * «V •* ^ і'«Й ./ |
- _с* Г |
а)
ласифікація
хромистих сталей за структурою в
нормалізованому стані і їх склад
приведені в таблиці 23. Класифікація за
структурою у відпаленому стані вивчається
відповідно діаграмі (рис. 242). Окрім
твердих розчинів, хром утворює карбіди:
(Ре,Сг)3С;
(Ре,Сг)7Сз;
Сг2зСб,
які обов'язково бувають присутніми в
хромистих сталях (рис. 257,а).
Рис. 257. Мікроструктура феритних сталей (~25%Сг): а) виділення карбідів Сг23С6 по межах і всередині зерен, х 200; б) ст-фаза у вигляді голок на фоні зерен фериту, х 200.
Таблиця 23. Хімічний склад хромистих нержавіючих сталей і її їх класифікація за структурою в нормалізованому стані (І ОСТ 5632-78)
Марка сталі
Клас
за
струк
турою
$і
% вуглецю і легуючих елементів
Ми
Сг
№
Ті
N6
Мо
Си
08X13
Ф
<0,08
<0,06
<0,06
11-13
12X13
Ф+М
0,09-0,15
<0,8
<0,8
12-14
20X13
30X13
40X13
12X17 -
08X17Т
І4Х17Н2
015Х17М2Б
15Х25Т
15X28
І0Х12НД
06X12НЗД
06Х14Н5ДМ
00Х12НЗД
М
м
М
Ф
Ф
М
Ф
Ф
Ф
А+М
А+М
А+М
А+М
0,16-0,25
0,26-0,35
0,36-0,45
<0,12
<0,08
0,11-0,17
<0,015
<0,15
<0.15
<0,10
<0,06
<0,06
<0,05
<0,8
<0,8
12-14
<0,8
<0.8
12-14
<0.8
<0,8
13-15
<0,8
<0,8
16-18
<0.8
<0,8
16-18
5х%С...0,і
<0,8
<0.8
16-18
1,5-2,5
16,5-18,5
0,3-0,5
1,5-2,0
<1,0
<0,8
24-27
5х%С...0,9
<1,0
<0,8
27-30
<0,30
<0,60
12-13,5
1,0
0,8-1,0
<0,30
<0,60
12-13,5
2.8-3,2
0.8-1,1
<0,30
0.17
<0,60
0,41
14,6
12,4
5,3
2,9
1,29
0,8-1,1
1.1
Таблиця 24. Режими термічної обробки і механічні властивості хромистих нержавіючих сталей
Марка сталі |
Т емпература, °С * |
Механічні властивості |
|||||||
загарту вання |
відпу скання |
ові МПа |
ао.2, МПа |
5, % |
М/,% |
КСІЛ МДж/м2 |
Твердість, НКС |
||
12X13 |
1000 |
700 |
600 |
400 |
20 |
60 |
0,9 |
.... |
|
20X13 |
1050 |
700 |
850 |
650 |
10 |
50 |
0,6 |
—- |
|
30X13 |
1050 |
250 |
1600 |
1300 |
|
— |
|
40 |
|
40X13 |
1050 |
200 |
— |
|
|
— |
— |
50 |
|
12X17 |
1050 |
750 |
450 |
300 |
15-25 |
40-50 |
0,2-0,5 |
— |
|
08X17 |
1050 |
750 |
450 |
300 |
15-25 |
40-50 |
0,2-0,5 |
— |
|
14Х17Н |
1050 |
300 |
1100 |
900 |
10 |
35 |
0.5 |
.... |
|
15Х25Т |
1050 |
750 |
450 |
300 |
20 |
45 |
|
— |
|
15X28 |
1050 |
750 |
450 |
300 |
20 |
45 |
—- |
— |
|
В таблиці 24 приведені режими термічної обробки високо- хромистих сталей і їх механічні властивості після термообробки.
Сталі 12X13, 20X13 відповідно ферито-мартенситного і мар- тенситного класів після загартування підлягають високому відпусканню при 700-750°С. Під час високого відпускання мартенсит перетворюється в зернистий сорбіт, і кінцева структура буде ферит+сорбіт або сорбітоподібний перліт. Після відпускання зменшення хрому в твердому розчині не відбувається, тому корозійна стійкість залишається високою.
Сталі 12X13, 20X13 добре зварюються, пластичні у відпаленому стані і можуть оброблятись тиском в холодному стані.
Сталі 30X13 і 40X13 менш пластичні, підпадають тількі гарячій обробці тиском. Під час зварювання такі сталі можуть давати тріщини.
Із сталей 12X13 і 20X13 виготовляють деталі з підвищеною пластичністю, в'язкістю, які працюють в слабоагресивних середовищах (атмосферних опадах, водних розчинах солей, органічних кислотах тощо). їх застосовують для виготовлення лопатей гідротурбін, лопаток парових турбін, клапанів гідравлічних пресів тощо. Частіше за все такі деталі виготовляються при поєднанні двох технологічних процесів: штампування і зварювання.
Сталі 30X13 і 40X13 використовують після загартування і низького відпускання (180-200°С). Після такої термообробки вони мають мартенситну структуру, високу твердість (40-50 НКС) і достатню стійкість проти корозії. Вони застосовуються для деталей машин і приладів (шестерні, вали, пружини, підшипники), які працюють при циклічних навантаженнях в агресивних середовищах.
Сталь 40X13 за своїми властивостями відповідає інструментальним сталям. З неї виготовляють хірургічний інструмент та побутовий ріжучий інструмент.
Сталі з 17% Сг більш корозостійкі, і їх також застосовують як жаростійкі (окалиностійкі) при робочих температурах не вище 900°С. Сталь 12X17 використовують після рекристалізаційного відпалу при 760-780°С.
З цієї сталі виготовляють обладнання для заводів харчової і легкої промисловості та кухонний утвір.
Додавання нікелю до сталей з 17% Сг і невелике підвищення в них вуглецю (14Х17Н2) приводять до у—кх перетворення за марна їситним механізмом.
Це перетворення протікає не до кінця, але воно дає значне іміцнення (таблиця 24)., Таку сталь вважають високоміцною і іастосовують там, де умови експлуатації деталей потребують підвищеної міцності при корозійних властивостях.
Сталі феритного класу з 25-28% Сг корозійно більш стійкі, ніж є галі з 17% Сг, і надійно працюють в більш агресивних середовищах, але великим недоліком їх є те, що вони дуже схильні до перегріву. Крупнозериистість не може бути усунена термічною обробкою через відсутність фазових перетворень.
Сталі 15Х25Т і 15X28 використовують часто без термічної обробки для виготовлення зварних деталей, які не підпадають дії ударних навантажень і експлуатуються при температурах не нижче -20°С. Вони можуть використовуватися як жаростійкі для виготовлення деталей пічного обладнання (муфелі, чохли термопар, реторти) з робочою температурою 1050-1150°С. Ріст зерна в таких сталях уповільнюється при добавках титану і азоту, а також ванадію, внаслідок утворення карбідів і нітридів, що позитивно впливає на механічні властивості.
Ще один недолік високохромистих корозостійких сталей - схильність до міжкристалітпої корозії, особливо після зварювання. Тому сталі, які підлягають зварюванню, повинні легуватись титаном обов'язково. Титан зв'язує вуглець і виключає можливість утворення карбідів хрому, яке приводить до збіднення хромом примєжних ділянок феритних зерен.
Феритні сталі з 25-28% Сг стають крихкими при нагріві в інтервалах температур 450-550°С і 600-700°С. Крихкість можуть викликати такі явища, як упорядковування твердого розчину і виділення карбідів вздовж меж зерен при температурах 600-700°С (рис. 257, а) і утворення крихкої о-фази (інтерметаліда РеСг) під час тривалої видержки в області 700°С (рис. 257,6).
Інколи для зварних конструкцій, які повинні протистояти корозії під напруженням, застосовують супєрферитні сталі з дуже низьким вмістом вуглецю (<0,02%). До таких сталей відноситься 015Х10М2Б.
