2.3. Програма «Вибір» як технологія первинної профілактики девіантної поведінки у загальноосвітніх навчальних закладах

Збільшення девіантних підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі зумовлює необхідність розробки ефективних програм профілактики,для попередження виникнення соціальних хвороб. Однією з таких програм є програма «Вибір: профілактика наркоманії, ВІЛ/СНІДу та злочинності серед підлітків». Це програма первинної і частково вторинної профілактики девіантної поведінки, адже вона спрямована на весь учнівський колектив, який обов’язково включає і представників груп ризику.

Метою програми є попередження вживання наркотичних речовин, а також профілактика злочинності та ВІЛ/СНІДу серед підлітків.

Завдання програми:

• проведення профілактичних заходів відповідно до віку учнів роз’яснення близьких та перспективних наслідків вживання наркотиків;

• допомога учням в усвідомленні внутрішнього та зовнішнього тиску, що спонукає їх до вживання тютюну, алкоголю та наркотиків;

• формування особистих, соціальних навичок щодо відмови та протидії вказаному тиску;

Тривалість програми: програма діє впродовж навчального року.

Віковий склад: програма розрахована на учнів 8 класу,тобто підлітків 13-14 років.

Програма включає в себе десять занять, які проводяться з використанням елементів тренінгу та інтерактивних засобів навчання.

Зміст програми «Вибір»: профілактика наркоманії, ВІЛ/СНІДу та злочинності.

Урок 1. «Альтернатива та вибір»

Мета уроку:

• надати базову інформацію учням щодо програми «Вибір»;

• встановити між тренерами і учнями відносини, що ґрунтуються на повазі та довірі;

• допомогти учням усвідомити важливість вибору.

Даний урок є вступним, тому – дуже важливим, оскільки він закладає фундамент для подальших успіхів. Учні мають отримати базове розуміння програми, відчути інтерес до неї та з нетерпінням чекати наступної зустрічі з тренером. Для того, щоб встановити контакт з учнями необхідно підготувати класну кімнату для заохочення інтерактивного спілкування, за можливості учні мають розміщуватися по колу аби бачити один одного.

В ході уроку тренери мають представити себе та познайомитися з учнями. Також необхідно встановити правила поводження під час занять.

Основним завданням тренерів на цьому занятті є пояснення учням суті альтернативи, вибору та наслідків, зв’язку між ними та важливості свідомого та відповідального вибору. Важливо заохотити дітей до інтерактивного спілкування, зацікавити матеріалом, встановити довірливі стосунки.

До наступного заняття учні на прохання тренерів мають підготувати беджики зі своїми іменами.

Урок 2. «Ризики»

Мета уроку:

• пояснити учням природу ризиків;

• допомогти усвідомити учням потенційну небезпеку ризиків для себе;

• допомогти зрозуміти як ризик може вплинути на вибір.

В ході даного уроку тренери мають закріпити інтерес та довіру до профілактичної програми «Вибір» та до тренерів. Тренери перевіряють як учні засвоїли матеріал попереднього уроку, проводять конкурс на кращі беджі з іменами та нагороджують переможців. Невеликі призи заохочують учнів брати активну участь у програмі.

В ході уроку тренери обговорюють з учнями природу ризиків, що таке ризик та як він впливає на їхній вибір, також чому розуміння та передбачення ризиків може бути корисним.

Найцікавішою частиною уроку є гра «Відгадай» (додаток 1). Її суть в тому, щоб кожен гравець опиняється в ситуації, коли йому треба ризикувати «капіталом» всієї групи. Ця гра допомагає зрозуміти як ризикована поведінка впливає на повсякденне життя людини.

Таким чином, наприкінці уроку учні мають чітко розуміти що таке ризик і як він впливає на їхнє життя.

Урок 3. «Що ми знаємо про наркотики»

Мета уроку:

• пояснити учням вплив наркотиків на здоров’я людини;

• допомогти усвідомити соціальні наслідки вживання наркотиків;

• сформувати ставлення до тютюну та алкоголю як до легалізованих, але таких же шкідливих як і заборонені наркотики.

В ході даного уроку тренери повинні уникати залякування учнів, натомість зробити акцент на їх свідомому виборі, що ґрунтується на бажаному майбутньому.

Після повторення матеріалу попередніх занять тренери акцентують увагу на тому, що навіть багато дорослих не в повній мірі розуміють небезпеку наркотичних речовин; дають визначення наркотиків.

На цьому уроці застосовується групова робота. Для цього клас ділять на три групи, дають кожній з груп завдання та час на його виконання, потім кожна з груп презентує у творчій формі матеріал, який їм був наданий щодо тютюну, алкоголю та наркотиків. Учні мають самі з’ясувати наслідки вживання наркотичних речовин. В ході уроку учні переконуються, що негативних наслідків вживання наркотиків значно більше ніж позитивних.

Тренери повинні направляти процес і підвести обговорення до логічних та переконливих аргументів на користь здорового образу життя та необґрунтованість ризиків пов’язаних з експериментами в сфері наркотиків. Цей висновок має бути озвучений учнями.

Урок 4. «Обережно – злочин»

Мета уроку:

• допомогти зрозуміти поняття злочину;

• пояснити учням соціальні наслідки злочину;

• допомогти уникнути ризикованої поведінки, яка може призвести до кримінальної відповідальності або ж зробить жертвою злочину.

Тренери дають поняття злочину, види злочинів пояснюють сутність кримінальної відповідальності. Також, тренери пояснюють наслідки та шкоду від вчинених злочинів і, щоб закріпити цей матеріал, ділять клас на групи та дають завдання кожній групі: зачитують фабулу злочину, а кожна група має написати на ватмані негативні наслідки даного злочину.

Тренери розповідають учням, що ніхто не може дати 100% гарантії безпеки, разом з тим, один вид поведінки може зменшити вірогідність стати жертвою злочину, а інший збільшити. Важливо також надати інформацію про основні правила безпечної поведінки в квартирі та громадських місцях. В кінці уроку тренери підводять підсумки обговорення та дякують учням за їх участь.

Урок 5. «ВІЛ/СНІД: виклик та подолання»

Мета уроку:

• допомогти зрозуміти природу та особливості ВІЛ/СНІД;

• сформувати навички безпечної поведінки, які учні практикуватимуть в контексті ВІЛ/СНІДу;

• пояснити учням значення стандартів прав людини в протидії ВІЛ-епідемії.

В ході даного уроку тренери повинні допомогти учням зрозуміти основні шляхи поширення ВІЛ. Обрати власну безпечну поведінку та навчитись толерантно ставитись до ВІЛ-позитивних людей.

Після повторення матеріалу попереднього заняття тренери опитують учнів, узагальнюють та підсумовують відповіді на питання: що таке ВІЛ/СНІД, шляхи передачі ВІЛ, як уникнути зараження на ВІЛ/СНІД, чи можливо вилікувати ВІЛ/СНІД.

Через перегляд відеоматеріалу на тему ВІЛ/СНІДу тренери мають надати учням інформацію про цю хворобу та сформувати толерантне ставлення до ВІЛ-позитивних людей. Після перегляду відеоролику роздати кожному учню анкету (додаток 2) та попрохати заповнити її і за максимальну кількість правильних відповідей нагородити переможців призами. Як висновок цього уроку тренери нагадують учням про те, що саме вони в першу чергу несуть відповідальність за власну безпеку. Також, тренери називають основні правила безпечної поведінки в контексті ВІЛ/СНІДу.

Урок 6. «Поведінка в ситуаціях вибору»

Мета уроку:

• розповісти учням про види поведінки в кризових ситуаціях;

• допомогти усвідомити оптимальну поведінку в кризових ситуаціях;

• сформувати в учнях навички впевненої поведінки.

В ході даного уроку тренери повинні допомогти учням свідомо обрати поведінку заради їхнього майбутнього.

Тренери пояснюють учням що таке ситуація вибору, чому іноді важко сказати «ні» одноліткам та про види поведінки в кризових ситуаціях. Для закріплення матеріалу тренери показують відповідний відеосюжет і обговорюють переваги та недоліки кожного виду поведінки. Також тренери розповідають учням про основні методи, які допоможуть у потрібній ситуації впевнено сказати «ні». З метою формування в учнів практичних навичок різних методів відмови тренери пропонують учням попарно підготувати і показати кризову ситуацію та вихід з неї.

Підбиваючи підсумки уроку, тренери та учні вибирають найкращу техніку поведінки в кризовій ситуації, а також опановують основні методи відмови.

Урок 7. «Твоє майбутнє. Свідомий вибір»

Мета уроку:

• допомогти учням усвідомити власні життєві перспективи;

• пояснити потенційні перешкоди на шляху до мрії;

• сформувати а в учнів розуміння зв’язку між сьогоднішнім вибором та власним майбутнім.

В ході даного уроку тренери повинні допомогти учням усвідомити життєві пріоритети, при цьому слід уникати нав’язування цінностей.

Тренери роблять вступне слово щодо майбутнього, на власному прикладі демонструють зв'язок між мріями та сьогоденням. Тренери пропонують учням індивідуально протягом п’яти хвилин записати на аркушах паперу від однієї до трьох цілей на майбутнє та поділитися коментарями. Також тренери розповідають про те, що є риси характеру, які можуть бути союзниками в осягненні поставлених цілей, а також ті, які можуть стати на заваді. Важливо допомогти учням власні плюси та мінуси на шляху до досягнення поставлених цілей. В ході даного заняття учні спільно з тренерами визначають життєві перспективи.

Як підсумок заняття слід зробити висновок, що майбутнє кожної людини залежить від неї самої.

Урок 8. «Норми поведінки»

Мета уроку:

• допомогти зрозуміти поняття та сутність норм;

• пояснити учням як норми інших людей можуть впливати на їхній власний вибір та долю;

• навчити учнів приймати рішення у власних інтересах.

В ході даного уроку тренери повинні допомогти учням усвідомити тиск з боку інших людей та необхідність приймати рішення в інтересах власного майбутнього.

Після повторення матеріалу попереднього заняття тренери розповідають учням про поняття норм поведінки, різновиди норм та відповідальність за їх порушення.

Одним із завдань уроку є визначення та розуміння учнями власних норм, норм інших людей.

Тренери пояснюють учням, що коли вони приймають рішення, то важливо зважати на те, що вони вважають правильним та що про це подумають люди, які про них турбуються. Учні мають приймати рішення в інтересах власного майбутнього та бути готовими відстоювати свій вибір. Для того, щоб навчити робити відповідальний вибір тренери роздають учням заздалегідь підготовлені аркуші із завданнями-сценаріями (додаток 3) та прохають учнів відповісти на ряд запитань письмово. Після виконання завдання обговорити результати з класом.

В кінці уроку тренери дякують учням за активну роботу та роблять на тому, що норми інших людей, насамперед однолітків, впливають на нас, тому слід пам’ятати про власні норми, щоб прийняти правильне рішення в інтересах власного майбутнього.

Урок 9. «Мої наміри та зобов’язання»

Мета уроку:

• допомогти зрозуміти учням суть зобов’язань;

• сформувати сценарій особистих зобов’язань;

• учні мають проголосити свої особисті зобов’язання.

В ході даного уроку тренери повинні допомогти учням зрозуміти суть намірів та зобов’язань. Для цього доцільно повторити матеріали попередніх двох уроків та розповісти учням про значення власних намірів та зобов’язань.

Тренери звертаються до учнів з пропозицією зняти відеофільм про них та їх зобов’язаннями на майбутнє. Пояснити, що це потрібно для того, щоб учні пам’ятали про власні зобов’язання та побачити себе та однокласників у фільмі через багато років. Тренери пояснюють учням, що для того, щоб зняти фільм необхідно підготувати сценарій. З цією метою тренери роздають учням заздалегідь роздруковані анкети-сценарії (додаток 4) та пояснюють, що всі бажаючі будуть зніматися у фільмі.

Публічне проголошення інформації підсилює віру людини у те, що вона каже. Зобов’язання, які взяті перед людьми підсилюють відповідальність тих, хто їх проголосив. Наміри та зобов’язання, що задокументовані, зафіксовані на відеокамеру чи іншим чином ще більше підсилюють потенційний позитивний ефект заради майбутнього учнів та допомагають пам’ятати про важливі для них речі та цінності.

Важливо зацікавити дітей до зйомок у фільмі, але при цьому не тиснути на них і не змушувати зніматися.

Тренери мають заздалегідь підготувати власні сценарії і розпочати відео зйомки фільму з себе. Після того учні по одному зачитують сценарії-зобов’язання перед камерою. В той час як тренери мають зайняти решту учнів та забезпечити тишу.

В кінці уроку тренери дякують учням за активну роботу і роблять акцент на тому, що зобов’язання завжди легше декларувати, ніж реалізовувати, але вони не мають сумнівів, що взяті зобов’язання реалістичними та можливими, а отже все в руках самих учнів.

Тренери оголошують учням про те, що наступне заняття програми ­– завершальне і прохають їх підготувати відгуки про програму, розповісти чому вони навчилися і чи сподобалася вона їм.

Урок 10. «Святкування»

Мета уроку:

• підсумувати програму, забезпечити учням позитивні враження та спогади від програми «Вибір».

Суть святкування полягає в тому, щоб участь у програмі «Вибір» була пам’ятною та значимою, а також в тому, щоб підсилити ефект взятих зобов’язань та збільшити вірогідність успішного майбутнього учнів в їх дорослому житті. Під час уроку можна організувати солодкий стіл для учнів. Важливо також запросити на цей урок адміністрацію школи, вчителів, представників батьківського комітету.

В ході уроку необхідно переглянути відеофільм відзнятий на попередньому уроці, обговорити його, привітати учнів з успішним завершенням програми «Вибір» та вручити сертифікати про успішне завершення програми «Вибір» учням.

За бажанням, з промовою може виступити директор школи. Після завершення демонстрації фільму тренери наголошують на тому, що взяті зобов’язання – лише перша сходинка до успіху, але вона каже про потенціал та можливості людини. Тренери пропонують директору школи вручити сертифікати про успішне завершення програми «Вибір». Після завершення вручення сертифікатів тренери пропонують учням зробити колективний фотознімок. Тренери вітають учнів і роблять акцент на тому, що учні мають відповіді на всі питання, але повинні чітко усвідомлювати, що робити вибір потрібно в інтересах власного майбутнього.

При системному впровадженні цієї програми в школи, вона приверне увагу учнів до проблеми профілактики різного роду залежностей, ВІЛ/СНІДу та злочинності. Побудовані у формі інтерактивної взаємодії заняття дозволяють учням краще засвоїти матеріал і зацікавити їх.

Отже, соціальний педагог в процесі своєї діяльності реалізовує багато напрямів, з яких одним з основних є соціальна профілактика. Соціальна профілактика – це система заходів, спрямована на попередження та усунення причин виникнення девіантної поведінки, а також на створення оптимальних умов для соціалізації особистості. Виділяють три типи профілактики: первинну, вторинну і третинну. У загальноосвітньому навчальному закладі соціальний педагог найбільш успішно може реалізувати первинну та вторинну профілактику.

В контексті профілактичної роботи з девіантним підлітком соціальний педагог має організувати ефективну співпрацю з ним у кілька етапів: встановлення виду та причин девіації, розробка профілактичної програми, реалізація розробленої програми та аналіз результатів профілактичної діяльності.

Також визначено, що найбільш ефективною профілактичною діяльністю є представлена програма «Вибір», як технологія здійснення первинної профілактики наркоманії, ВІЛ/СНІДу та злочинності серед підлітків, яка втілена в життя протягом кількох років у школах міста Чернігова.

Отже, організація профілактичної діяльності в школі є складним та об’ємним процесом, до якої треба залучати педагогів, психологів, батьків та самих девіантних підлітків.

ВИСНОВКИ

У бакалаврській роботі розглянута проблема профілактики девіантної поведінки учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Теоретичне обґрунтування проблеми дало змогу вирішити поставлення завдання і зробити наступні висновки згідно з завданнями роботи.

1. Проблема девіантної поведінки завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру.

У період різких переломів у суспільстві часто порушується єдність буття і свідомості, виникає невідповідність взаємодії суб'єктів і соціальних інститутів, неадекватність соціальної політики і моралі. Розмитість норм, ослаблення соціальної регуляції спотворює духовні і культурні підвалини для такої поведінки. Відбувається розрив між прагненням до швидкого зростання матеріального добробуту і відсутністю важелів саморегуляції, заснованих на високій культурі, духовності.

Аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених дає змогу зробити висновок про те, що існує певна неузгодженість щодо встановлення основної причини виникнення девіантної поведінки як у науковій думці дослідників минулих століть, так і в сучасній.

2. На сьогодні через нестабільність суспільних норм існує дуже багато видів девіантної поведінки. В роботі наведено кілька класифікацій видів девіантної поведінки, яка розподілена за різними критеріями і розроблена дослідниками різних галузей знань. Це підтверджує неможливість створення єдиної класифікації видів девіацій. Також наведена характеристика деяких видів девіантної поведінки, яка показує, наскільки шкідливі і руйнівні наслідки такої поведінки не лише для самих підлітків, а і для суспільства загалом. Це зумовлює необхідність привернення суспільної уваги до проблем поведінки, яка відхиляється від загальних норм і розроблення ефективних методів боротьби з нею.

3. В роботі докладно описані основні напрями діяльності соціального педагога в загальноосвітньому навчальному закладі, такі як: корекція, консультування, діагностика, профілактика, зв’язки з громадськістю та організаційно-методична робота. Організація профілактики є предметом дослідження, тому її описанню приділена особлива увага.

4. При написанні роботи встановлений алгоритм діяльності соціального педагога з девіантним підлітком. Також детально розписаний процес встановлення контакту між соціальним педагогом та учнем, який має девіантну поведінку. Розглянуто методи, які спеціаліст застосовує в роботі з девіантами, а також засоби профілактичної діяльності.

На сьогодні у роботі з девіантними підлітками ефективно застосовувати інтерактивні методи навчання. Вони також є доцільними для використання їх у розробці профілактичних програм. Прикладом такої програми є описана в роботі програма первинної профілактики «Вибір», в якій присутні елементи тренінгу та застосовані інтерактивні методи навчання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анафьянова Т.В. Особенности социально-медицинской работы с лицами и группами девиантного поведения / Анафьянова Т.В. – М.:Издательство «Академия естествознания», 2011. – 315 с.

2. Архипова С.П. Соціальна педагогіка:навчально-методичний посібник / Архипова С.П., Майборода Г.Я. – Черкаси-Ужгород, 2002. – 154 с.

3. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: навчальний посібник / Безпалько О.В. – К.:Центр учбової літератури, 2003. – 134 с.

4. Безпалько О.В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Безпалько О.В. – К.:Центр учбової літератури, 2009. –208 с.

5. Бондарчук О.І. Психологія девіантної поведінки: Курс лекцій / Бондарчук О.І. – К.:МАУП, 2006. – 88 с.

6. Бондарчук О.І. Психологія девіантної поведінки: навчальний посібник / Бондарчук О.І., Вакуліч Т.М. – К.;Науковий світ, 2010. – 230 с.

7. Вайнола Р.Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія і практика: навчальний посібник / за ред. проф. С.О. Сисоєвої – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. – 134 с.

8. Гилинський Я. Девіантологія / Гилинський Я. – СПб.:Видавництво Р.Асланова «Юридичний центр Пресс», 2007. – 528 с.

9. Змановская Е.В. Девиантология: учебное пособие / Змановская Е.В. – М.: Издат. центр «Академия», 2003. – 288 с.

10. Какуля І.Ю. Соціально-педагогічна робота з дітьми групи ризику [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&

11. Кизименко Л.Д. Словник-довідник соціального працівника / Кизименко Л.Д., Бєдна Л.М. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ipp.lp.edu.ua/Library/004/004.html

12. Коваль Л.Г. Соціальна педагогіка: навчальний посібник / Коваль Л.Г., Зверєва І.Д., Хлєбнік С.Р. – К.: ІЗМН, 1997. – 392 с.

13. Ковальова А.Б. Соціальна робота з дітьми що мають девіантну поведінку / Ковальова А.Б. // Соціальний працівник. – 2007. – №5 (березень). – С. 2-11.

14. Конвенція ООН про права дитини /Міжнародний документ від 20.11.1989 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_021

15. Коноваленко Л. Профілактична та психокорекційна робота з учнями девіантної поведінки / Коноваленко Л. // Соціальний педагог. –2010. – №3, с. 35-41

16. Коробкина З.В. Профилактика наркотической зависимости у детей и молодежи: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. / Коробкина З.В, Попов В.А. — М.: Издательский центр «Академия», 2002. — 192 с.

17. Краснова Н.П. Напрями і типові технології діяльності соціального педагога в загальноосвітній школі / Краснова Н.П. // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2011. – №1.– С. 71-82.

18. Кудрявцев В.Н. Социальные отклонения и их предупреждение. Механизмы социальной деформации / Кудрявцев В.Н. // Вопросы философии. — 1999. — № 3. - С. 15-21.

19. Кудрявцев В.Н. Социальные отклонения. Введение в общую теорию / Кудрявцев В.Н., Нерсесянц B.C., Кудрявцев Ю.В.– М.: Юридическая литература, 2004. - 320 с.

20. Мартинюк І. А.Патопсихологія: навчальний посібник / Мартинюк І.А. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 208 с.

21. Ю. Мельник Соціальний педагог та його професійна діяльність / Мельник Ю. // Соціальний педагог / Упоряд.: Т. Шаповал, Т. Гончаренко. — К.: Шкільний світ, №5, 2006

22. Моісеєнко К. Особливості роботі соціального педагога в ЗНЗ / Моісеєнко К. // Соціальний педагог. – 2008. - №8 – с. 36-39.

23. Моісеєнко К. Професійна діяльність соціального педагога: метод посібник / Моісеєнко К. – К.: Шкільн. Світ, 2009. -120с.

24. Пальчевський С.С. Робота соціального педагога в ЗНЗ / Пальчевський С.С. // Соціальна педагогіка. – К., 2005. С. 35-37.

25. Парфанович І.І. Соціальна профілактика: Курс лекцій / Парфанович І.І. – Тернопіль, ТДПУ, 2009.- 159 c.

26. Примуш М.В.Загальна соціологія: Навчальний посібник. / Примуш М.В. — К.: ВД «Професіонал», 2004. —592 с.

27. Проблемы социальных девиаций. Учебное пособие / Под ред.д-ра филос. наук, проф. Е. П. Агапова. Ростов-на-Дону: Центр универсальной полиграфии, 2010. – 271 с.

28. Рябуха В. Вибір: профілактика наркоманії, ВІЛ/СНІДу та злочинності серед підлітків/ В.Рябуха.-Чернігів;РВК «Деснянська правда», 2011. – 120 с.

29. Словник-довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів: справочное издание / ред.: А.Й. Капська, І.М. Пінчук, С.В.Толстоухова. - Київ, 2000. - 260 с.

30. Сорочинська В.Є. Організація роботи соціального педагога: навч. посібн. / Сорочинська В.Є. - К.: Кондор, 2005. - 198 с.

31. Социальная педагогика: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под общ. ред. М.А. Галагузовой. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. — 416 с.

32. Социальная педагогика: курс лекций Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Галагузова М.А., Галагузова Ю.Н., Штинова Г.Н., Тищенко Е.Я., - М., Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 416 с.

33. Соціальна робота з молоддю в Україні: Збірник інформаційно-методичних матеріалів / За заг.ред. І.Д.Звєрєвої. К.:Столиця, 2003

34. Соціальна педагогіка. 5-те вид. перероб. та доп. Підручник./ За ред. Капської А. Й.–К.: Центр учбової літератури, 2011 – 488 с.

35. Соціальний педагог / упоряд Т. Шаповал, Т.Гончаренко. – К.: Вид. дім «Шкільний світ» видавництво Л.Галіцина, 2006.

36. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки,  перспективи / За заг.редакцією Пінчук І.М., Толстоухової С.В.-К.: УДЦССМ, 2000р. Випуск 1.-276 с.  

37. Соціологія: Підручник / За ред. Н. П. Осипової. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 336 с.

38. Соціологія / За редакцією професора М.П. Требіна. – Харків «Право», 2010.

39. Стойко О.О. Сучасні технології формування здорового способу життя серед молоді / Стойко О.О. //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2001. - №3. – С. 92-97.

40. Технология социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г. Зайнышева. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. — 240 с.

41. Тюптя Л.Т. Соціальна робота: теорія і практика: Навч. посіб.— 2-ге вид., перероб. і доп. / Тюптя Л.Т., Іванова І.Б. — К.: Знання, 2008. — 574 с.

42. Фролов С.С. Социология. Учебник. Для высших учебных заведений / Фролов С.С. - М.: Наука, 2004 - 256 с.

43. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Уч. пособие для студентов высш. пед. уч. Заведений / Шакурова М.В, - М.: Изд.центр "Акаде­мия", 2002.

44. Шевців З.М.Основи соціально-педагогічної діяльності. Навч. посіб. / Шевців З.М. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 248 с.

45. Шнейдер Л.Б. Девиантное поведение детей и подростков / Шнейдер Л.Б.- М., 2007.-335с

46. Юрій М. Ф. Людина і світ. / Юрій М.Ф. - К.: Дакор, 2006. - 460 с.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Адиктивна поведінка – порушення поведінки, що виникає в результаті зловживання різними речовинами, що змінюють психічний стан людини, до того моменту, коли фіксується факт психічної і фізичної залежності.

Девіантний підліток – підліток,який приявляє негативні форми поведінки, що відхиляються від норм моралі, права.

Девіантна поведінка – система дій та вчинків людей, соціальних груп, що суперечать соціальним нормам або визнаним у суспільстві шаблонам та стандартам поведінки, наприклад: тютюнопаління, наркоманія, алкоголізм, токсикоманія, проституція, суїцидальна поведінка, адиктивна поведінка.

Делінквентна поведінка – поведінка індивіда, що порушує норми громадського правопорядку, загрожує благополуччю інших людей або суспільству взагалі та може бути правомірно покараною.

Соціальна корекція — це діяльність соціального суб'єкта з виправлення тих особливостей психологічного, педагогічного і соціального плану, що не відповідають прийнятим у суспільстві моделям і стандартам.

Соціальна діагностика — комплекс способів, за допомогою яких визначають рівень соціального благополуччя / неблагополуччя і соціального здоров'я певного соціального середовища (мікросоціуму). Соціальна діагностика здійснюється на основі міждисциплінарних зв'язків соціальної роботи із соціологією, педагогікою, психологією, економікою та іншими сферами наукового знання.

Соціальна профілактика — технологія соціальної роботи, що становить комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на попередження соціальних проблем, соціальної дисгармонії, соціальних наслідків тиску на особистість складних умов життя, негативних умов соціалізації.

Соціальне консультування - це кваліфікована порада, допомога людям, що мають різні проблеми, з метою їхньої соціалізації, поновлення й оптимізації їх соціальних функцій, вироблення соціальних норм спілкування.

Соціально-педагогічна діяльність - це інтегроване, цілісне утворення, яке включає такі структурно-змістові компоненти: цільовий, мотиваційний, комунікативний, процесуальний, результативно-оціночний.

Соціально-педагогічна технологія - спосіб створення умов для пози­тивного саморозвитку, соціальної адаптації і соціального захисту клієнта шляхом виховного впливу на його особу та поведінку.

ДОДАТОК 1

ГРА «ВІДГАДАЙ» (до уроку 2)

Поділити учнів на команди по шість або менше учасників в

кожній. Всі команди розпочинають гру з „банком”, де є 50 балів; кожен учень повинен самостійно дати відповідь на питання і записати в блокноті відповідь та розмір ставки. Кожен учасник має зробити ставку розміром, щонайменше, в один бал, але не більше ніж команда має в „банку”.

Кожен учасник команди повинен мати шанс на відповідь,

щонайменше, на одне питання: відповідати потрібно без допомоги інших учасників;якщо гравець дає хибну відповідь, то команда втрачає відповідну кількість балів, що була зазначена в ставці; за правильної відповіді команда додатково отримує кількість балів, що визначені в ставці.

Команда не повинна знати, хто буде відповідати, поки всі учасники не напишуть у власних блокнотах власні варіанти відповіді та розмір ставки.-

Перемогу отримає та команда, яка набере найбільшу кількість балів.

Питання та ключі відповідей до гри „Відгадай”

1. Який відсоток 18-річної молоді хотіли б зустрічатись з дівчатами чи хлопцями, котрі не палять тютюн?

28%, 58%, 78%

Переважна частина молоді надали б перевагу зустрічам з хлопцями чи дівчатами, які не палять тютюн (78% є результатом дослідження, проведеного в школах США).

2. Який відсоток восьмикласників палили тютюн протягом останніх 30 діб?

17%, 35%, 59%

Відповідно до даних дослідження, проведеного в чернігівських школах в листопаді 2010 року, 17% восьмикласників палили тютюн протягом останніх 30 діб.

3. Який відсоток восьмикласників чернігівських шкіл вживали алкоголь протягом останніх 30 діб?

13%, 36%, 58%

Відповідно до даних дослідження, проведеного в чернігівських школах в листопаді 2010 року, 13% восьмикласників вживали алкоголь протягом останніх 30 діб.

4. Вживання алкоголю веде до втрати координації, ускладнює прийняття рішень, уповільнює рефлекси та призводить до порушення пам’яті.

Вірно Хибно

Вірно, бо вживання алкоголю веде до втрати координації, проблем з пам’яттю та рефлексами. Алкоголь пригнічує центральну нервову систему, гальмує процеси мислення. Випитий у значній кількості алкоголь може призвести до отруєння.

5. Пиво та вино є безпечнішими від горілки.

Вірно Хибно

Хибно, бо алкоголь, що міститься в пиві, є таким же небезпечним, як і алкоголь, що є в вині та горілці.

6. Людина, яка вживає алкоголь на самоті (без свідків), вірогідно має проблеми з алкоголем.

Вірно Хибно

Вірно. Якщо ваш друг чи подруга мають один чи більше нижченаведених симптомів, вони ймовірно мають проблеми з алкоголем:

- часто з’являється в стані сп’яніння;

- каже неправду стосовно того, скільки вони випили;

- вірить в те, що алкоголь необхідний для розваг;

- часто має синдром похмілля;

- почувається виснаженими, переживають стан депресії чи суїцидний настрій;

- має „затемнення” пам’яті – забувають, що він чи вона робили в періоди вживання алкоголю.

7. Серед факторів, які спричиняють смерть, яке місце в світі займає паління тютюну?

Друге, шосте, дев’яте

Тютюнопаління займає друге місце серед основних факторів смертності: 5,1 мільйона смертей в 2004 році (New England Jounal of Medicine, Septemeber 23, 2010.)

8. Серед факторів, які спричиняють смерть, яке місце в світі займає алкоголь?

Перше, восьме, дванадцяте.

Алкоголь займає восьме місце серед основних факторів смертності: 2,3 мільйона смертей в 2004 році (New England Jounal of Medicine, Septemeber 23, 2010).

9. Який відсоток чернігівських восьмикласників вважають, що це погано, коли хтось палить тютюн?

25%, 42%,93%

Відповідно до даних дослідження, проведеного в чернігівських школах в листопаді 2010 року, 93% восьмикласників вважають, що це погано, коли хтось палить тютюн.

10. Який відсоток чернігівських восьмикласників вважають, що це погано, коли хтось вживає алкоголь?

34%, 67%, 80%

Відповідно до даних дослідження, проведеного в чернігівських школах в листопаді 2010 року, 80% восьмикласників вважають, що це погано, коли хтось вживає алкоголь

ДОДАТОК 2

АНКЕТА.Перевірка засвоєних знань щодо ВІЛ/СНІДу (до уроку 5)

Необхідно поставити відповіді Так (вірно) або Ні (хибно)

1. ВІЛ викликає СНІД

2. Під час «періоду вікна» ВІЛ не передається

3. ВІЛ передається через кров

4. ВІЛ-інфіковані жінки можуть народжувати здорових немовлят

5. ВІЛ-інфіковані жінки можуть годувати немовлят власним материнським молоком

6. ВІЛ передається через незахищений статевий контакт

7. Латексний презерватив захищає від ВІЛ при статевому контакті

8. Незахищені статеві стосунки є причиною 90 % випадків ВІЛ-інфікування

9. Вживання наркотиків не пов’язане з ВІЛ-інфікуванням

10. ВІЛ-інфікована людина може вести повноцінне життя

11. ВІЛ може передаватись через слину

12. Дружити з ВІЛ-інфікованими людьми - небезпечно

Примітка :вірні судження - 1, 3, 4, 6, 7, 10

(для роботи з учнями правильні судження не роздруковувати)

ДОДАТОК 3

СЦЕНАРІЇ, ЯКІ УЧНІ МАЮТЬ РОЗІГРАТИ. ОСОБИСТИЙ ВИБІР

(до уроку 8)

Сценарій 1

Ти разом зі своєю подругою (другом) – на дні народження приятеля. Усі розмовляють, веселяться. Один із товаришів каже, що настрій не дуже веселий, дістає пляшку з горілкою і пропонує всім випити. Тобі налили також. Твоя подруга (друг) просить тебе не пити, а всі інші наполягають: «Тобі що, слабо?». Твої дії.

Сценарій 2

Ти збираєшся на дискотеку. Раніше на дискотеках ти почувався (почувалась) ніяково, коли запрошував дівчину (або тебе запрошували) потанцювати. Цього разу твої друзі пропонують тобі «найсильніший рецепт» – випити 100 грамів для хоробрості. Ти не знаєш, що буде після цих 100 грамів. Твої дії?

Сценарій З

Старший за віком учень пропонує тобі цигарку. Ти відмовляєшся. Тоді він починає насміхатись над то бою, мовляв «ти ще малеча» тощо. Ти сердишся ще й тому, що все це чують важливі для тебе люди, однолітки. Твої дії?

Сценарій 4

Однокласник пропонує провести час у «класній компанії» в іншому районі міста. Тебе ця пропозиція насторожує: ти не знаєш там ні кого, та й район тобі не подобається. Твої дії?

Сценарій 5

Однокласник наполягає залишити в тебе якісь речі, а тобі це не подобається: речі підозрілі і можуть виявитись краденими. Твої дії?

ДОДАТОК 4

СЦЕНАРІЙ ОСОБИСТИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ (до уроку 9)

Прізвище та ім’я:

Школа та клас:

Особисті зобов’язання

1. Освіта:

2. Сім’я:

3. Друзі:

4. Школа:

5. Здоров’я:

6. Алкоголь:

7. Тютюн:

Коментарі:

Зобов’язання прийняв:

Свідок:

В присутності (вчитель, тренер або представник батьківського комітету):

Дата:

73