Лекція 7: відкритий простір та антропогенні ландшафти
Відкритий простір – шар міської структури, який утворюється в результаті антропогенної діяльності на основі природного каркасу міста. Відкритий простір складається з: парків, лугів, водойм та незабудованих площ антропогенного походження: міських площ, закинених так званих "коричневих зон" (brownfields) відіграє роль сполучної тканини міста. Також відкритий простір це резерв території та простір росту, у випадку переобладнання або фрагментації.
Рекультивація міського краєвиду. Розвиток промисловості спричиняє невідворотні зміни природного каркасу міста та міжміського регіону. У постіндустріальному періоді розвитку міста постає питання відновлення природного та антропогенного середовища з метою покращення його екологічних, естетичних та функціональних показників.
Назва Спільноєвропейського проекту РЕКУЛА говорить сама за себе. Проект було створено з метою пошуку універсальних підходів по рекультивації ландшафтів, які постраждали внаслідок антропогенної діяльності. РЕКУЛА представляє три головних типи постіндустріальних краєвидів, покликаних виконувати роль моделей, які могли б повторно застосовуватись у будь-якому регіоні Європи.
Ландшафтна модель 1: Перерозвиток.
Прикладом є Регіон Венето у Північній Італії, територія, історія ведення господарської діяльності на якій сягає трьох тисячоліть. Близько двох століть до н.е. тут були перші ознаки занадто інтенсивної господарської діяльності, яка спричинила виснаження природних ресурсів, вичерпання резервних відкритих просторів для забезпечення територіального росту регіону. Враховуючи ці факти, законодавство Римської Імперії вже у ті часи протидіяло територіальному колапсу Венето, впроваджуючи обмеження на освоєння нових природних територій. Незважаючи на згадані обмеження, сьогодні регіон потерпає від перевикористання природних ресурсів: існує проблема браку питної води, сезонних повеней, втрати родючих та заповідних земель,надмірної інтенсивності використання територій та вуличної мережі. Українськими аналогами моделі Венето є курортні та рекреаційні регіони Карпат і Південного Берега Криму. Надмірна забудова Славська або Коктебелю веде до втрати цими місцями своєї колишньої привабливості, рівні туристичного відвідування суттєво спадають і регіон входить у фазу стагнації.
Ландшафтна модель 2: Втрата рівноваги
Модель вивчається на прикладі Регіону Верхньої Сілезії - території конурбації Катовіц. Ця модель добре підходить для дослідження регіонів видобутку вугілля та інших корисних копалин, які добувають у шахтах. Видобуток коксу та кольорових металів у Верхній Сілезії розпочався ще в XVI ст., що відразу спричинило суттєві зміни краєвидів та екологічні негаразди у вигляді відходів матеріалу, який залишався на поверхні, отруюючи питну воду та сільськогосподарські території. Ще більшою проблемою шахтарських регіонів є соціальна нерівність, яка є їх невід'ємною ознакою і яка породжує просторовий дисбаланс території. Українськими аналогами моделі є шахтарські регіони Донбасу та басейни видобутку бурого вугілля Львівської та Волинських областей, а також історичні регіони залягання нафти і газу Прикарпаття. Донбас демонструє нам острови багатства обласних центрів на фоні тотальної бідності соціокультурного ландшафту територій видобування і скромних острівців сільського господарства.
Ландшафтна модель 3: Занепад
За основу взято території регіонального масштабу на прикладі регіону Нижньої Лузатіі. Регіон міста Котбус з початку Індустріальної Революції був знаменитий видобутком бурого вугілля відкритим способом. З 1920 нові технології дозволили особливо інтенсивне видобування і вже через 60 років ландшафт, з якого було зрізано вглиб біля 200 м вугілля був невідворотно змінений. У 1985 на місці одного з кар'єрів внаслідок відкриття підземних вод утворилося найбільше у Східній Німеччині озеро. У зв'язку з суттєвим зменшенням об'ємів видобутку вугілля та суспільним трансформаціям постсоціалістичних країн Східної Європі регіон почав занепадати. Тут відбувся особливо значний відтік населення (більше 50%) у Західну Німеччину. Місцевим прикладом постіндустріального занепаду території служать сірчані кар'єри біля Шкла, Новояворівського району Львівської області.
Для відновлення кожної з згаданих ландшафтних ситуацій РЕКУЛА пропонує індивідуальні програми, побудовані з врахуванням особливостей кожного регіону.
Програма 1: захист та консервація території для протидії перерозвитку
Перерозвиток території регіону Венето повинен стримуватись, але це означає не цілковите пригнічення комерції, а регулювання антропогенної діяльності. Наприклад у Венето доцільно заохочувати комерційну діяльність пов'язану з охороною природи та впровадженням підходів сталого розвитку. Такою діяльністю є: агротуризм, активний відпочинок з використанням можливостей Альп та інфраструктури рівнини Венето, традиційні ремесла, пов'язані з харчуванням, історичним туризмом, а також проекти рекультивації ландшафтів як створення кар’єрів для протидії повеням. З другої сторони, тут прийдеться відмовитись від подальшого розвитку промисловості, промислового сільського господарства, оптової торгівлі, освоєння нових природних територій. Те саме стосується Славська і міст Південного Берега Криму, де ріст потрібно стримати і розвивати існуючі ресурси для туризму, інвестуючи в міську інфраструктуру, громадські простори та охорону природи. Така програма повинна була б поступово модернізовувати вуличну мережу, громадські простори та створювати заповідники на кошти, отримані з місцевих податків, що в свою чергу стимулюватиме туристичну популярність місця. (Інструментами реалізації тут могли б виступати довготривалі правила забудови).
Програма 2: досягнення просторового балансу для відновлення рівноваги
Протидія просторовому дисбалансу між бідними та багатими анклавами шахтарських регіонів Верхньої Сілезії, системи розселення Басейну Бурого Вугілля Львівської та Волинської областей полягає в об'єднанні їх спільними рекреаційними територіями, створенням індустріальних музеїв, спільної інфраструктури. Також потрібно пригнічувати відгородження острівців "багатства" та ізоляцію островів "бідності" засобами адміністративного регулювання у плануванні. У таких місцях проблема територіальної цілісності набуває великого значення.
Програма 3: активація ландшафтів у стані занепаду
У зв'язку з тим, що на закинених територіях, як у кар’єрах Нижньої Лузатіі, у сірчаному кар'єрі у Шклі спостерігається відтік населення, існує проблема залучення коштів для рекультивації, оскільки просто немає для кого це робити. Тому закинені території потребують створення проектів на самоорганізаційних засадах. Так, проект РЕКУЛА пропонує використання відкритого кар'єру Н. Лузатіі в якості територіального музею важкої промисловості: тут влаштовуються "екскурсії на Марс" по постпромисловим ландшафтам які не мають родючого шару, демонстрації видобувного обладнання. Промисловий туризм доповнюється рекреацією на озерах, які утворились у зв'язку з затопленням територій. Додатково зворотний притік людей стимулюється популяризацією рекреації на найбільшій водоймі Східної Німеччини - тут можна за помірну ціну стати власником або орендувати будинок на воді. Крім цього, на територіях занепаду можна розвивати так звані енергетичні краєвиди – території на яких застосування вітроенергетики, сонячних колекторів та вирощування біоенергетичних культур не вступатиме в конфлікт з оточенням, оскільки тут немає житлових територій.
Описані вище підходи дозволяють не лише протидіяти негативним наслідкам культурної діяльності людини, на територіях які вже постраждали, але й допоможуть виробити нові методи роботи для фахівців планування міста в напрямках попередження побічних ефектів діяльності людини у майбутньому.
Література
Transforming Landscapes. REKULA (restructuring cultural landscapes). 2008. www.iba-see2010.de
Питання по лекції для самоконтролю:
1. Для протидії проблемі перерозвитку регіону застосовують:
а) активацію
б) відновлення рівновагив) захист та консервацію
Закинені території міста, які зазнали антропогенного впливу внаслідок промислового та військового використання називають …?
Територію, відведену для розміщення пристроїв з генерування енергії називають …?
