Лекція 9: віртуалізація міського простору

Наприкінці ХХ століття зростання щільності телекомунікаційних та інформаційних мереж привело до виникнення феномену Інтернету, який з кожним днем займає все більше місця у повсякденному житті. Віртуальна реальність, (з латини virtue - можливий, потенційний; з англ. - дослівний) представлена Інтернетом, пристроями для комунікації, роботи, розваг та іншого стає місцем, де сучасна людина проводить суттєву частину свого життя. Враховуючи постійно зростаючу роль віртуальної реальності в житті сучасного городянина, а також зростаючу конкуренцію між віртуальним та матеріальним простором міста, феномен віртуалізації міського простору є вартий уваги у сучасних містобудівних дослідженнях.Сьогоденне місто наче розділене на два підпростори: матеріальний та віртуальний. Ці підпростори є пов'язані між собою і впливають один на одного. Має місце матеріалізація віртуальної реальності та віртуалізація реальності матеріальної. Процеси віртуалізації безпосередньо впливають на трансформацію природних і антропогенних ландшафтів навколо нас.

Віртуальний простір, що генерується комп’ютерними системами, насправді не є єдиним прикладом віртуальної реальності. Трактування віртуального, як альтернативного, подібного до реального світу звертає нашу увагу на цілий пласт віртуальних реальностей побудованих на міфології, релігії, науці, культурі, кіно, телебаченні та навіть рекламі.

За відносно короткий період розвитку людства (мова йде про останні декілька тисячоліть) простір міста суттєво змінювався. Найбільш вагові зміни відбулися у часи Промислової Революції у ІІ половині ХІХ ст. Бурхливий розвиток техніки спричинив спершу механізацію, а згодом “електронізацію” способу життя, що не могло не відбитись на структурі та образі міста. Віртуалізація (лат. можливий, англ. дослівний) перебудовує предметне середовище людини, яке набуває все більш штучного - віддаленого від природного середовища образу. Хоча про віртуалізацію заговорили лише в останні десятиріччя, корені штучності та віртуальності слід шукати глибше.

Архаїчне місто реалізовувало потреби людини, які було б важко, або взагалі не можливо реалізувати в окремому поселенні з природним оточенням (первісному протоселищі). Даючи захист (від ворогів, стихій та дикої природи), забезпечуючи соціокультурні алгоритми діяльності (торгівлю та обмін товарами, закони, звичаї, традиції, розваги), акумулюючи у своєму просторі речі та знання (у вигляді речей: книг, пристроїв, творів мистецтва, ) - поступово місто фактично стає одним з перших інтерфейсів взаємодії з навколишнім середовищем. (Інтерфейс - багатофункціональний інструмент, поле взаємодії між користувачем та об’єктом. Вікіпедія) На противагу міській культурі, спосіб життя первісних людей передбачає безпосередню взаємодію з природою.

З точки зору штучності та антропогенного походження феномен віртуалізації має корені з часів існування стародавніх міст, які налічують тисячолітню історію. Попри виникнення у Античному Світі та Середньовіччі різномаїтних пристроїв, головним приводом тих часів залишається мускульний. У Індустріальному Місті відбувається масова механізація, що відразу знаходить  своє відображення на формі міста на всіх його рівнях. Через винайдення вогнепальної зброї стають непотрібні оборонні міри, згодом зникає  “місто-у-стінах”. Розміри міст визначаються транспортною доступністю трамваю. Пристрої такі як друкарська машинка, кульман змінюють літературу та архітектуру.  Радіо і телефон «об’єднують» та «скорочують» простір міста. Механізація предметного середовища творить універсальні інтерфейси, які є тепер ближчими до “користувача”, забезпечуючи “самообслуговування”. Городянин може тепер сам надрукувати книгу, миттєво передати інформацію - на противагу тривалому процесу листування, керувати банківськими рахунками, діагностика і лікування відбуваються швидше завдяки розвитку пристроїв, які застосовують у лікарні, система транспорту є безперервною і дає свободу у пересуванні. Механізація приводить до спрощення міста як інтерфейсу, ініційовуючи спрощення - редукцію міського простору на багатьох рівнях.

Кінематичне місто, яке виникає в індустріальну еру розвитку людства, дає своїм городянам нові інтерфейси: системи транспорту і зв’язку (залізницю і телефон); сучасну медицину (яка подовжила тривалість життя); доступні масові розваги (кіно), Все це невпинно продовжувало віддаляти людину від природного оточення. Як зауважив філософ Руссо в часи Індустріальної революції - “... природу переможено - місто є всюди ...” Це була «точка неповернення» від масово зростаючої віртуалізації простору міста. З цього часу роль природного компоненту в урбанізованому середовищі зменшується.

Згодом, у пілсяіндустріальну еру, відбуваються зміни, які остаточно утверджують домінування віртуальної сфери городянина не тільки над природою, але й над фізичною реальністю в якій він перебуває. Автомобіль і сучасна енергетика роблять можливою деурбанізацію: там де зміг доїхати автомобіль і діставали електричні дроти - можна жити. Віртуальний простір наслідує також і соціальні проблеми реального життя, знаходячи місце у злочинах в мережі, ігровій залежності тощо. Якщо механізація предметного середовища включно з міським простором робила інтерфейси ближчими до користувача, то віртуалізація просто кладе ці нові інтерфейси користувачеві “у кишеню”. Так суттєва частка міста переходить з «реалу» на екрани наших комп’ютерів та смартфонів.

У зв’язку з тим, що увага городянина тепер прикута до віртуальності, природнім є зростання просторового хаосу в матеріальному просторі, який фрагментується (подрібнюється), гомогенізується (стає більш одноманітним) та редукується (спрощується). Площа «медіаповерхня», яка складається з реклами та комерційної інформації, продовжує зростати у кадрі міського краєвиду. Як розвиватимуться міста у майбутньому? Чи люди стануть заручниками своїх гаджетів? А може, навпаки, розвиток технологій приведе до того, що весь наш побут вміщатиметься у кишеню, що приведе до відновлення дикої природи?

Література

1. http://www.google.com

2. http://uk.wikipedia.org

3. David G. Shane, Recombinant Urbanism, John Willey & Sons Ltd, UK, 2005

4. Туркина В.Г. Виртуализация городского пространства. // Весник ВолГУ, 2008

Питання по лекції для самоконтролю:

1. Що мається на увазі під віртуалізацією міста?

а) створення цифрової копії ландшафту міста

б) програма «віртуальне місто»

в) інструмент планувальної та містобудівної діяльності

г) «трансформація» матеріального простору міста у віртуальний»

2. Поле взаємодії між людиною та предметом або навколишнім середовищем називають …?

3. Як просторово на вашу думку може змінитися місто у далекому майбутньому?