8. Робота редактора над ілюстраціями

У навчальних виданнях використовуються всі види ілюстрацій: наочні, абстрактні, образні, а також креслення, схеми, карти. Ілюстрацію видання здійснює художник. Але в процесі аналізу твору автор і редактор виробляють концепцію оформлення видання, яка потім лягає в основу роботи з художником.

Необхідно розробити принципи підходу до підготовки ілюстративного матеріалу.

Редактор аналізує ілюстративний матеріал, виходячи з його функціональних можливостей. Ілюстрації виконують у навчальному виданні додаткову, виховну, пояснювальну, естетичну функції.

Визначаючи принципи підходу до ілюстрацій, автор і редактор вирішують питання про те, які функції будуть головними в ілюстративному ряду, а також які об’єкти та фрагменти тексту повинні знайти віддзеркалення в ілюстративному матеріалі. Крім того, вирішується питання про характер ілюстрацій. У основі розробки концепції ілюстрації лежать характер навчального предмету, особливості читацької категорії.

Наприклад, у підручниках для загальноосвітньої школи з історії та літератури часто використовуються репродукції картин відомих художників. У підручники з математики для ВНЗ вводять тільки креслення і графіки, в підручники з географії – карти та схеми.

Крім того, враховується ступінь навчання. Так, буквар іноді стає книжкою-картинкою, в якій ілюстрації займають набагато більшу площу, ніж текст. Те ж можна сказати про підручник “Математика” для 1-го класу загальноосвітньої школи, в якому основне місце займає образотворчий ряд, що наочно демонструє в картинках результати додавання та віднімання різних предметів.

Таким чином, при оцінці ілюстративного матеріалу необхідно враховувати зміст навчального предмету, ступінь навчання, специфіку читацької адреси, функції ілюстрацій. Крім того, слід спиратися на особливості етапу пізнання предмету. Так, в ознайомлювальних курсах ілюстрації можуть мати загальний характер, а в спеціальних – конкретний.

Редактор оцінює:

1. Доцільність введення ілюстрацій, правильність вибору виду ілюстрацій, відповідність ілюстрацій відібраним для ілюстрування фрагментам тексту, виконання ілюстраціями відповідних функцій (коментування, поглиблення змісту, роз’яснення, допомога в запам’ятовуванні і засвоєнні знань).

2. Правильність розташування ілюстрацій у виданні.

3. Якість ілюстрацій (наочність, естетичні властивості, синхронність із текстом).

Думаючи про необхідність, доцільність використання ілюстрацій, редактор перш за все орієнтується на специфіку дисципліни. Наприклад, у підручниках для ВНЗ, що навчають мови (української, російської, англійської та ін.), як правило, ілюстрацій не буває. Це пояснюється тим, що оволодіння мовою, її нормами найбільш ефективне, коли студент працює із власне текстом, вивчення якого стає своєрідною практикою.

Підручники для школи з історії, літератури мають наочні й образні ілюстрації. Підручники з тих же дисциплін для ВНЗ, як правило, не ілюструються.

У момент розробки концепції ілюстрації вирішується питання і про вибір виду ілюстрацій. Наперед повинні бути визначені фрагменти ілюстрації. Краще, якщо підхід до відбору буде єдиний. Наприклад, у підручнику з хімії для середньої професійної освіти на малюнках можуть бути подані вказівки для проведення дослідів. Зрозуміло, що головне завдання ілюстрації – наочно показати, як учень може зібрати таку установку (послідовність елементів, особливості їх поєднання між собою тощо). Основні завдання таких ілюстрацій – забезпечення наочності описаного в тексті об’єкту або процесу, показ зв’язків між частинами й елементами, коментування, пояснення, поглиблення значення тексту, допомога в запам’ятовуванні і засвоєнні знань, в реалізації описаних у тексті операцій.

Важливе значення має розміщення ілюстрацій у тексті. Вивчаючи предмет, учень, студент поступово опановують знання, зупиняючи увагу на ілюстраціях, розглядаючи їх. При цьому пригадується текст, який має відношення до цієї ілюстрації, що сприяє закріпленню знань. Тому у момент макетування видання редактор, виходячи з функцій ілюстрацій, повинен правильно визначити їх місце. Так, зображення, що поглиблюють і конкретизують зміст тексту, повинні розташовуватися на тій же смузі. Ілюстрації, які доповнюють виклад (наприклад, репродукції картин), можуть скласти самостійний блок у кінці розділу або видання в цілому.

Доцільно давати ілюстрації не тільки в співвідношенні з текстом, але і в поєднанні одна з одною. Ілюстративний ряд повинен забезпечити цілісність видання. Вже на етапі розробки концепції оформлення видання необхідно визначити, за рахунок чого забезпечуватиметься єдність візуального ряду. При остаточному відборі готових ілюстрацій редактору необхідно орієнтуватися на цей критерій.

Вирішення тут можуть бути найрізноманітніші. Наприклад, можливе використання барвистих заставок і буквиці перед розділами, особливе оформлення кінцевих смуг.

Різноманітність шрифтів у навчальній книзі повинна бути направлена на реалізацію дидактичної мети навчальної літератури.