Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політологія_екзмен.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
385 Кб
Скачать
☆

2.Розкрийте зміст та особливості формування особистості в політичній діяльності.

Кожна особа є передусім членом певних соціальних спільностей — класових, етнічних, демографічних, професійних тощо. Соціальна приналежність, навіть у тому разі, коли вона несповна або й зовсім не усвідомлюється особою, впливає на її політичну поведінку, спонукає до поведінки як представника тих чи інших соціальних спільностей. Глибинні мотиви політичної поведінки пов'язані з класовою і соціально-професійною приналежністю особи, яка визначається такими об'єктивними соціально-економічними чинниками, як відношення до власності на засоби виробництва, місце в системі суспільного поділу праці, спосіб одержання та розмір доходу. Ця об'єктивна соціальна приналежність детермінує умови індивідуального існування особи, а значить, ту чи іншу її політичну поведінку. З метою задоволення своїх соціальних інтересів особа стає членом певних об'єднань — політичних партій, громадських організацій, долучається до суспільно-політичних рухів тощо. Беручи участь у їх діяльності, вона виступає суб'єктом політики також на інституціональному рівні. Крім того, кожна особа є громадянином якоїсь держави і як така має виконувати певні обов'язки, реалізувати свої громадянські права — брати участь у виборах, референдумах, демонстраціях, мітингах тощо. Персоніфікований рівень політичної суб'єктності особи виявляється в тому, що, виступаючи як рядовий член або лідер тієї чи іншої політичної організації, виборець, демонстрант тощо, особа проявляє себе і як конкретний індивід, безпосередній суб'єкт політичної практики. У межах відкритої політичної поведінки особа може виконувати такі політичні ролі: 1) звичайний член суспільства, громадянин із незначним політичним впливом, незначною активністю та інтересом до політики; 2) громадянин — член громадської організації, суспільного руху або декількох організацій; 3) громадянин — член суто політичної організації (політичної партії або подібної), який цілеспрямовано і з власної волі бере участь у політичному житті; 4) громадський, особливо політичний, діяч; 5) професійний політик, для якого політична діяльність є не лише єдиним чи основним заняттям, засобом існування, а й сенсом життя; 6) політичний лідер — загальновизнаний політичний діяч, керівник політичної партії, громадсько- політичної організації чи суспільно-політичного руху. Закрита політична поведінка (політична іммобільність) також може проявлятися в різних формах, наприклад: виключеність з політичних відносин,політична виключність, політична апатія, політичний бойкот.

3. Поясніть механізми та проблеми формування політичної свідомості громадян України у сучасних умовах.

Буденна політична свідомість — це несистематизовані масові уявлення про політику. Вона виникає стихійно, безпосередньо з повсякденної практики й відображає політичні явища і процеси поверхово, не проникаючи у їх суть. Саме на рівні буденної свідомості відбувається швидка реакція людей на політичні події, а їхнє ставлення до політичної влади формується насамперед через факти повсякденного життя. Оскільки головним джерелом формування буденної політичної свідомості є повсякденна практична діяльність, то нерідко її називають ще емпіричною політичною свідомістю. Теоретична політична свідомість — це сукупність ідей, поглядів, учень, які виникають на основі наукового дослідження політичних явищ і процесів. В умовах становлення інформаційного суспільства суттєво змінюється роль мас–медіа і створюваної ними медіакультури, зростає вплив ЗМІ на політичну свідомість та систему політичної комунікації. В інформаційному суспільстві, яким нині є й українське суспільство, на ЗМІ покладається обов’язок сприяти розвитку громадянської культури, демократичних інституцій, формуванню демократично орієнтованої політичної свідомості

тощо. Свобода слова відіграє вирішальну роль у формуванні громадської думки, а отже, і політичної свідомості громадян. Механізм формування політичної свідомості громадян можна визначити як спосіб прямої та опосередкованої інформаційної дії ЗМІ, спрямований на задоволення інформаційних потреб та формування особистості громадянина під час політичної (в т.ч. електоральної) діяльності у соціальному середовищі. Інформаційно–психологічний вплив став основою владних відносин. Головною спрямованістю еволюції технологій влади є отримання найбільшого ефекту впливу на людей задля забезпечення їхньої добровільної підпорядкованості. Сліпо й некритично підкоряючись інформаційно–психологічному впливу, сучасні маси щиро переконані, що вони «роблять це самі». Підвищення ролі громадян імітується й насправді цілеспрямовано зводиться до мінімуму завдяки популістським діям та інформаційним маніпуляціям.

Білет №23