57.Сукупні доходи та сукупні витрати, необхідність їх урівноваження.

Сукупні доходи- доходи всіх суб’єктів економіки, домогосподарств ( зарплата, рента та %), підприємств(прибуток,амортизаційні відрахування, заощадження держави (податки).Сукупні витрати - витрати всіх суб’єктів економіки, домогосподарств( споживчі), підприємств(інвестиційні),державні витрати(закупка товарів і послуг), закордонного сектору(чистий експорт - різниця експорту і імпорту). Умова рівності доходів і витрат виявляється в тім, що ВВП — основний показник економічного розвитку країни може розраховуватися методом витрат і методом доходів. Для аналізу макроекономічної рівноваги важливо, що сукупність усіх витрат являє собою сукупний попит. Класична теорія передбачає можливість автоматичного встановлення рівноваги між доходами й витратами через зміну цін, зарплати, ренти, відсотка — через дію законів попиту та пропозиції. Теорія Кейнса визначає державу як головного «регулювальника» рівноваги; при цьому вона використовує монетарну та фіскальну політику (схема 13).Якщо витрати перевищують доходи, то в суспільстві буде спостерігатися інфляція. Держава повинна знизити сукупний попит, тобто при тих самих доходах знизити можливість їхньої витрати. Для цього підвищуються податки як зі споживачів, так і на бізнес. Держава знижує витрати, але їй потрібно також знизити кількість грошей в обігу: для цього підвищуються облікова відсоткова ставка, норма банківських резервів. У такий спосіб держава проводить політику стримування.При перевищенні доходів над витратами виникає проблема зайнятості. У цьому випадку гроші не потрапляють до виробників товарів і послуг, бо не витрачаються. Бізнес скорочує попит на робочу силу — зростає безробіття. Держава застосовує стимулюючі методи, спрямовані на збільшення витрат. Методи фіскальної політики — зменшення податків і збільшення державних витрат. Методи монетарної — зниження облікової відсоткової ставки та норми обов’язкових резервів.

58.Сукупний попит і сукупна пропозиція, їх урівноваження.

Сукупний попит – це ек.категор,якавідобр той обсяг нац.виробн товарів та послуг,якийвзмозі і бажають купити всі споживачі економіки. Сукупна пропозиція – це ек.категорія,якахаракт той обсяг нац.виробн,які готові виробити і поставити на ринок всі товаро-виробники економіки.В ринкових умовах важливішими елементами економіки є попит і пропозиція, а також ціна, яка виконує функцію їхурівноваження.

59. Класичний, кейнсіанський та неокласичні погляди на можливість досягнення макрорівноваги.

Макроекономічна рівновага - стан економічної системи, при якому має місце рівність обсягу виробництва та обсягу купівельного попиту.Сьогодні існує два основні погляди щодо досягнення макроекономічної рівноваги за природного ВВП. Згідно класичного погляду, ціни і заробітна плата є гнучкими, що забезпечує швидке досягнення рівноважного стану за повної зайнятості після збурення. Тому крива AS є вертикальною або дуже крутою у довго- і короткостроковому періодах. Це означає, що зміни AD позначаються лише на рівні цін і не впливають на обсяг національного виробництва.Вкейнсианскойтеории для рыночнойэкономики характерно неравновесие; она не гарантируетполнойзанятости, поэтому не обладаетмеханизмомавтоматическогосаморегулирования. Во-первых, вызываетсомненияосновныевзаимосвязиинвестиций, сбережений и процентной ставки. Между ними естьнесоответствие, так каксубъектысбережений и инвесторы - разныегруппы, поэтому и решения о сбережениях и инвестицияхпринимаютсяразличнымигруппамилиц. Кроме того, на денежномрынкекромесбереженийестьеще один источникинвестиций - кредитныеучреждения. Во-вторых, экономикаразвивается не гладко; нетэластичностисоотношенияцен и зарплаты. Таким образом, Кейнс считаетсовокупныйспросизменчивым, а цены - неэластичными, поэтомубезработицасохраняется в течениедлительногопериодавремени. Отсюданеобходимостьмакроэкономическойполитикирегулированиясовокупногоспросасостороныгосударства. Государствопомогает приблизиться к уровнюравновесияпутемпроведенияэкспансионистскуюфинансовую и денежно-кредитнуюполитику. В периодкризисоврекомендовалосьрасширятьгосударственныерасходы, стимулироватьинвестициичастного сектора через снижениеналогов, низкую ставку процента.