6. Податки і збори з підприємств.

1. Ознайомлення із порядком розрахунку та оплати податку на прибуток з юридичних осіб.

Податки являють собою обов'язкові платежі, що Сплачуються юридичними і фізичними особами до централізованого фонду фінансових ресурсів держави. В Україні стягуються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Податок на прибуток з підприємства належить до загальнодержавного податку. Це є обов'язковий платіж, який впливає на збільшення державного бюджету. Цей податок становить 30 % від величини загального прибутку. Оподаткування регулюється Законом України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 року.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення валового доходу за звітний період на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань.

Тому для визначення об'єкту оподаткування, спочатку потрібно визначити суму валового доходу, валових витрат і суму амортизаційних відрахувань. Нарахована сума податку сплачується не пізніше 20-го числа місяця, що слідує за звітним кварталом.

Є такі види відповідальності за порушення сплати податку:

- штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів у випадку, коли платник податку не має на момент перевірки бухгалтерської звітності;

- 10 % від суми податкових зобов'язань у випадку, неподання або несвоєчасного подання податкової декларації.

2. Ознайомлення із порядком розрахунку та оплати податку на додану вартість.

Нарахування податкових зобов’язань та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту здійснювати у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями.

Облік податку на додану вартість здійснювати відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 1 липня 1997 року N 141 зі змінами внесеними наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 року № 818 “Про затвердження змін до Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість”.

У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При передачі товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг для невиробничого використання, а саме: для забезпечення основної діяльності об’єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі станом на 01.07.1997 р. і перелік яких визначено п. 5.4.9 Закону, та пунктів медичного огляду найманих працівників (наявність яких зумовлена законодавством або колективним договором), податкові зобов’язання з податку на додану вартість не нараховувати, оскільки 100% витрат підлягає включенню до складу валових витрат згідно п. 5.4.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При передачі товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг між структурними одиницями Товариства та при їх переміщенні в межах однієї структурної одиниці для виробничих цілей, у податковому обліку не виникають податкові зобов’язання з податку на додану вартість та відсутнє право на податковий кредит.