34. Планування енергозабезпечення підприємства

Виробнича діяльність сучасного промислового підприємства пов'язана із спожи­ванням енергетичних ресурсів як власного виробництва, так і отриманих ззовні. Основна задача енергообслуговування - надійне забезпечення підприємства всіма видами енергії встановлених параметрів при мінімумі втрат. Плановий обсяг і структура енергоресурсів залежать від потужності підприємства, виду продукції, характеру техно­логічних процесів, а також від зв'язків підприємства з районними енергосистемами. Вирішення завдань по енергозабезпеченню підприємства покладено на енергетич­не господарство підприємства. До складу енергетичного господарства підприємства входять такі його види: електросилове - знижувальні підстанції, генераторні та трансформаторні уста­новки, електричні мережі, акумуляторне господарство; теплосилове - котельні, компресори, теплосилові мережі, водопостачання, ка­налізація; газове - газогенераторні станції, газові мережі, холодильні та вентиляційні установки; пічне - нагрівальні й термічні печі; слабкострумове - власна телефонна станція, різні види зв'язку (у тому числі диспетчерського та селекторного); енергоремонтне - технічне обслуговування, ремонт і модернізація різноманіт­ного енергообладнання. При розрахунку потреби в енергії та паливі необхідно враховувати виробничу програ­му на плановий період, прогресивні норми витрат палива та енергії на одиницю продукції, норми витрат енергії та палива на власні потреби, організаційно-технічні заходи підпри­ємства, відпуск енергії за межі підприємства, норми втрат енергії в мережах. Нормування енергоспоживання полягає у визначенні його максимально допустимих витрат на відповідну облікову одиницю. Норми повинні відображати прогресивний рівень енерговикористання, що відповідає передовій технології і організації виробництва. Нор­ми енергоспоживання розраховують як питомі витрати енергії на одиницю продукції, ро­бочі місця, агрегати, а також по дільницях, цехах і підприємству в цілому. Норми енергоспоживання поділяються на операційні (агрегатні) та сумарні, залеж­но від їх стосунку до одиниці продукції (агрегата) чи до всієї продукції цеху, підприєм­ства. Сумарні норми поділяються на цехові та заводські. Норми витрат енергії поділя­ються також на прямі (на одиницю продукції чи робіт) і непрямі (на одиницю часу роботи обладнання). Норми визначаються на підставі проведених випробувань, а також шляхом вивчен­ня фактичної роботи устаткування. Загальну потребу в енергії (Езаг) можна визначити за наступною формулою (роз­рахунок проводиться в кВт год.):

де Езаг- планова норма витрат палива та енергії на одиницю продукції; Опл- плановий обсяг випуску продукції у натуральному або вартісному виразі; Ет - витрати енергії та палива на власні потреби (опалення, вентиляцію, освітлення та ін.); Ест - енергія, яка буде відпущена стороннім споживачам; Евт - втрати енергії в мережах. Кількість електричної енергії для технологічних цілей розраховується двома шляхами: 1) на планову програму; 2) за потужністю встановленого устаткування.