2.1.4 Гідроксид натрію гост 2263–79

В роботі був використаний гідроксид натрію марки ТР – твердий ртутний (чешуйований), який по фізико-хімічним показникам повинен відповідати нормам та вимогам, наведеним в таблиці 2.4 [37]

Таблиця 2.4 – Фізико-хімічні показники гідроксиду натрія

№	Найменування показника	Норма
1	Зовнішній вигляд	Чешуйована маса білого кольору
2	Масова частка гідроксиду натрія, %, не меньш	98,5
3	Масова частка вуглекислого натрію, %, не більш	0,8
4	Масова частка хлористого натрію, %, не більш	0,05
5	Масова частка заліза в перерахунку на Fе2SО3, %, не більш	0,004
6	Сума масових часткок окислов заліза, алюмінію, %, не більш	0,02
7	Масова частка кремнієвой кислоти в перерахунку на SiO2, %, не більш	0,02
8	Масова частка сульфата натрія, %, не більш	0,03
9	Сума масових часток кальція і магнія в перерахунку на Са, %, не більш	0,01
10	Масова частка хлорновато-кислого натрія, %, не більш	0,01
11	Сума масових часток важких металів, осаджених H2S4, в перерахунку на Pb, %, не більш	0,0005
12	Масова частка ртуті, %, не більш	Не нормується
13	Масова частка міді, %, не більш

2.1.5 Натрій метилат

Натрій метилат (CH3NaO) – алкоголят, білий кристалічний порошок. Використовується в якості каталізатору для виробництва біодизеля із рослинних та тваринних жирів, для переетеріфікації жирів і олій в харчовій промисловості та інше. Властивості метилату натрія наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Властивості метилату натрія

№	Характеристики	Значення
1	Молекулярна маса	54,03
2	Відносна густина (вода = 1)	0,45
3	Густина	0,945
4	Температура плавлення	127 °C
5	Температура спалаху	11 °C
6	Температура самовозгорання	70-80 °C
7	Загальна лужність, не меньш	99,0 % (по факт.99,9 %)
8	NaOH и Na2CO3 (по К.Фішеру), не більш	2,0 % (факт.0,5 %)
9	Натрій метилат	98 -100 % (по факт. 99,2 %)

Також при виконанні роботи використовувались речовини:

Вода дистольована ГОСТ 6709 – 72

Хлороформ ГОСТ 20015 – 88

Олія соняшникова ДСТУ 4492:2005

1. Олія соняшникова

Соняшникова олія — жирна рослинна олія, що отримується з насіння соняшнику.

Соняшникова олія — одна з найважливіших рослинних олій, що має велике народно-господарське значення. У кулінарії застосовується для жаріння і для заправки|заправляння| салатів. З|із| неї виготовляють маргарин і кулінарні жири|. Соняшникова олія застосовується при виготовленні консервів, а також в миловарінні і лакофарбній промисловості. Соняшникова олія входить до складу різних мазей.

Сира соняшникова олія має приємний запах і смак. Щільність при 10 °C 920—927 кг/м³, температура застигання від —16 до —19 °С, кінематична в'язкість при 20 °C 60,6·10^-6 м²/сек.

Вміст жирних кислот в соняшниковій олії (у %): стеаринова 1,6—4,6, пальмітинова 3,5—6,4, міристинова| до 0,1, арахінова| 0,7—0,9, олеїнова 24—40, линолева| 46—62, линоленова| до 1. Середня молекулярна маса жирних кислот 275—286. Вміст|зміст| фосфатидів|, токоферолів| і воску залежить від способу одержання|видобування| і обробки масла|мастила|, змінюючись в широких межах.

Для дослідів використовувалась олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена марки «П».

Таблиця 2.1 — Органолептичні та фізико-хімічні показники олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки «П» згідно ДСТУ 4492:2005

Назва показника	Характеристика показників олії рафінованої дезодорованої вимороженої марки «П»	Метод випробовування
Прозорість	Прозора без осаду	ГОСТ 5472
Смак та запах	Смак знеособленої олії, без запаху	ГОСТ 5472
Колірне число, мг йоду, не більше ніж	10	ГОСТ 5477
Кислотне число, мг КОН/г , не більше ніж — свіжовиробленої олії — наприкінці терміну зберігання	0,25 0,60	ДСТУ 4350 ГОСТ 5476
Пероксидне число, ½О ммоль/кг, не більше ніж — під час випуску з підприємства — наприкінці терміну зберігання	2,0 10,0	ДСТУ ISO 3960 ГОСТ 26593
Масова частка фосфоровмісних речовин, % — у перерахунку на стеароолеолецитин — у перерахунку на Р2О5	Відсутність Відсутність	ГОСТ 7824
Масова частка нежирових домішок, %	Відсутність	ДСТУ ISO 663 ГОСТ 5481
Масова частка вологи та летких речовин, %, не більше ніж	0,10	ДСТУ ISO 662 ГОСТ 11812
Віск та воскоподібні речовини	Відсутність	ДСТУ 4492:2005
Мило (якісна проба)	Відсутність	ГОСТ 5480
Температура спалаху олії екстракційної, оС, не нижче ніж	234	ГОСТ 9287
Ступінь прозорості, фем, не більше ніж	15	ГОСТ 5472

2.1.222 Ізопропіловий спирт, пропанол-2 (2-пропанол), ізопропанол, діметілкарбінол, ІПС - найпростіший вторинний одноатомний спирт аліфатичного ряду. Існує ізомер изопропанола - пропанол-1. Належить до речовин 3-го класу небезпеки (помірно небезпечні речовини) за ступенем впливу на організм, має наркотичну дію. Кордон ГДК для парів изопропанола в повітрі становить 10 мг / м ³. Отруєння ізопропіловим спиртом виникає в результаті вдихання парів, що містять концентрацію, яка перевищує ГДК, кумулятивними властивостями не володіє [1]. Споживання всередину вже в невеликих дозах викликає отруєння. Широко використовується як технічний спирт в засобах для чищення скла, оргтехніки і т. п. і як розчинник у промисловості.

Хімічна формула (раціональна) ізопропілового спирту: CH3CH (OH) CH3.

Ізопропанол має властивості вторинних спиртів жирного ряду, в тому числі утворює прості і складні ефіри. Гідроксильна група може бути витіснена представниками ряду галогенів. З ароматичними сполуками ізопропіловий спирт конденсується з утворенням похідних, таких як ізопропілбензол і ізопропілтолуол. У ізопропанолі добре розчиняються багато ефірні масла, алкалоїди, деякі синтетичні смоли та інші хімічні сполуки. При дегидрировании перетворюється на ацетон. [2]

Реагує з сильними окислювачами. Агресивний відносно деяких видів пластика і гуми.

Безбарвна рідина з характерним спиртовим запахом, більш різкуватим в порівнянні з етанолом (по чому їх можна в деяких випадках відрізнити), tплавленія -89,5 ° C, tкіпенія 82,4 ° C, щільність 0,7851 г / см ³ (при 20 ° C), tвспишкі 11,7 ° C. Нижня межа вибуховості в повітрі 2,5% за обсягом (при 25 ° C). Температура самозаймання 456 ° C. Пар добре змішується з повітрям, легко утворює вибухові суміші. Тиск пару - 4,4 кПа (при 20 ° C). Відносна щільність пара - 2,1, відносна щільність суміші пар / повітря - 1,05 (при 20 ° C).

Розчинний у ацетоні, добре розчинний в бензолі, з рештою розчинниками (вода, органічні) змішується в будь-яких співвідношеннях. З водою образуетазеотропную суміш (87,9% ізопропілового спирту, tкіпенія 80,2 ° C).

2.1.333 Соляна кислота (хлороводородная, хлористоводнева, хлористий водень) [1] - HCl, розчин хлороводню у воді; сильна одноосновная кислота. Безбарвна (технічна соляна кислота жовтувата за домішок Fe, Cl2 та ін), «димить» на повітрі, їдка рідина. Максимальна концентрація при 20 ° C дорівнює 38% за масою, щільність такого розчину 1,19 г / см ³. Молярна маса 36,46 г / моль. Солі соляної кислоти називаються хлоридами.

Фенолфталеїн (4,4 ​​'-діоксіфталофенон або 3,3-біс-(4-гідроксифеніл) фталіди) - трифенілметанового барвник, кислотно-основний індикатор, що змінює забарвлення від безбарвної (при pH <8,2) до червоно-фіолетового, «малинової »(у лужному); але в концентрованій лугу - знову безбарвний. У концентрованої сірчаної кислоті утворює рожевий катіон.

Речовина являє собою безбарвні кристали, погано розчинні у воді, але добре - в спирті і діетіловом ефірі.

МЕТОДИКИ,УСТАТКУВАННЯ,РЕЧОВИНИ,ВИКОРИСТАНІ У РОБОТІ