- •1 Аналітичний огляд
- •Загальна характеристика харчових пар
- •Застосування харчових пар
- •Емульгатори
- •Методики, устаткування, речовини, використані у роботі
- •2.1.1 Пальмовий стеарин
- •2.1.3 Гліцерин дистильований ( гост 6824-96 )
- •Олія соняшникова
- •2.1.4 Гідроксид натрію гост 2263–79
- •2.1.5 Натрій метилат
- •2.2.4 Визначення емульгуючої здатності
- •2.2.5 Отримання гліцерату натрію
- •2.2.6 Одержання ефірів полігліцеролу
- •Основні типи реакції переетерифікації та їх сутність
- •5 Охорона праці та навколишнього середовища
- •5.1 Загальні питання охорони праці
- •5.2Організація управління охороною праці на підприємстві
- •5.3 Промислова санітарія
- •5.3.1 Шкідливі речовини
- •5.3.2 Мікроклімат
- •5.3.3 Вентиляція
- •5.3.4 Освітлення
- •5.3.6 Водопостачання і каналізація
- •5.4 Міри безпеки
- •5.5 Електробезпека
- •5.6 Пожежнабезпека
- •5.7 Охоронанавколишньогосередовища
2.1.4 Гідроксид натрію гост 2263–79
В роботі був використаний гідроксид натрію марки ТР – твердий ртутний (чешуйований), який по фізико-хімічним показникам повинен відповідати нормам та вимогам, наведеним в таблиці 2.4 [37]
Таблиця 2.4 – Фізико-хімічні показники гідроксиду натрія
№ |
Найменування показника |
Норма |
1 |
Зовнішній вигляд |
Чешуйована маса білого кольору |
2 |
Масова частка гідроксиду натрія, %, не меньш |
98,5 |
3 |
Масова частка вуглекислого натрію, %, не більш |
0,8 |
4 |
Масова частка хлористого натрію, %, не більш |
0,05 |
5 |
Масова частка заліза в перерахунку на Fе2SО3, %, не більш |
0,004 |
6 |
Сума масових часткок окислов заліза, алюмінію, %, не більш |
0,02 |
7 |
Масова частка кремнієвой кислоти в перерахунку на SiO2, %, не більш |
0,02 |
8 |
Масова частка сульфата натрія, %, не більш |
0,03 |
9 |
Сума масових часток кальція і магнія в перерахунку на Са, %, не більш |
0,01 |
10 |
Масова частка хлорновато-кислого натрія, %, не більш |
0,01 |
11 |
Сума масових часток важких металів, осаджених H2S4, в перерахунку на Pb, %, не більш |
0,0005 |
12 |
Масова частка ртуті, %, не більш |
Не нормується |
13 |
Масова частка міді, %, не більш |
|
2.1.5 Натрій метилат
Натрій метилат (CH3NaO) – алкоголят, білий кристалічний порошок. Використовується в якості каталізатору для виробництва біодизеля із рослинних та тваринних жирів, для переетеріфікації жирів і олій в харчовій промисловості та інше. Властивості метилату натрія наведені в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 – Властивості метилату натрія
№ |
Характеристики |
Значення |
1 |
Молекулярна маса |
54,03 |
2 |
Відносна густина (вода = 1) |
0,45 |
3 |
Густина |
0,945 |
4 |
Температура плавлення |
127 °C |
5 |
Температура спалаху |
11 °C |
6 |
Температура самовозгорання |
70-80 °C |
7 |
Загальна лужність, не меньш |
99,0 % (по факт.99,9 %) |
8 |
NaOH и Na2CO3 (по К.Фішеру), не більш |
2,0 % (факт.0,5 %) |
9 |
Натрій метилат |
98 -100 % (по факт. 99,2 %) |
Також при виконанні роботи використовувались речовини:
Вода дистольована ГОСТ 6709 – 72
Хлороформ ГОСТ 20015 – 88
Олія соняшникова ДСТУ 4492:2005
Олія соняшникова
Соняшникова олія — жирна рослинна олія, що отримується з насіння соняшнику.
Соняшникова олія — одна з найважливіших рослинних олій, що має велике народно-господарське значення. У кулінарії застосовується для жаріння і для заправки|заправляння| салатів. З|із| неї виготовляють маргарин і кулінарні жири|. Соняшникова олія застосовується при виготовленні консервів, а також в миловарінні і лакофарбній промисловості. Соняшникова олія входить до складу різних мазей.
Сира соняшникова олія має приємний запах і смак. Щільність при 10 °C 920—927 кг/м3, температура застигання від —16 до —19 °С, кінематична в'язкість при 20 °C 60,6·10-6 м2/сек.
Вміст жирних кислот в соняшниковій олії (у %): стеаринова 1,6—4,6, пальмітинова 3,5—6,4, міристинова| до 0,1, арахінова| 0,7—0,9, олеїнова 24—40, линолева| 46—62, линоленова| до 1. Середня молекулярна маса жирних кислот 275—286. Вміст|зміст| фосфатидів|, токоферолів| і воску залежить від способу одержання|видобування| і обробки масла|мастила|, змінюючись в широких межах.
Для дослідів використовувалась олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена марки «П».
Таблиця 2.1 — Органолептичні та фізико-хімічні показники олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки «П» згідно ДСТУ 4492:2005
Назва показника |
Характеристика показників олії рафінованої дезодорованої вимороженої марки «П» |
Метод випробовування |
Прозорість |
Прозора без осаду |
ГОСТ 5472 |
Смак та запах |
Смак знеособленої олії, без запаху |
ГОСТ 5472 |
Колірне число, мг йоду, не більше ніж |
10 |
ГОСТ 5477 |
Кислотне число, мг КОН/г , не більше ніж — свіжовиробленої олії — наприкінці терміну зберігання |
0,25 0,60 |
ДСТУ 4350 ГОСТ 5476 |
Пероксидне число, ½О ммоль/кг, не більше ніж — під час випуску з підприємства — наприкінці терміну зберігання |
2,0
10,0 |
ДСТУ ISO 3960
ГОСТ 26593 |
Масова частка фосфоровмісних речовин, % — у перерахунку на стеароолеолецитин — у перерахунку на Р2О5 |
Відсутність
Відсутність |
ГОСТ 7824 |
Масова частка нежирових домішок, % |
Відсутність |
ДСТУ ISO 663 ГОСТ 5481 |
Масова частка вологи та летких речовин, %, не більше ніж |
0,10 |
ДСТУ ISO 662 ГОСТ 11812 |
Віск та воскоподібні речовини |
Відсутність |
ДСТУ 4492:2005 |
Мило (якісна проба) |
Відсутність |
ГОСТ 5480 |
Температура спалаху олії екстракційної, оС, не нижче ніж |
234 |
ГОСТ 9287 |
Ступінь прозорості, фем, не більше ніж |
15 |
ГОСТ 5472 |
2.1.222 Ізопропіловий спирт, пропанол-2 (2-пропанол), ізопропанол, діметілкарбінол, ІПС - найпростіший вторинний одноатомний спирт аліфатичного ряду. Існує ізомер изопропанола - пропанол-1. Належить до речовин 3-го класу небезпеки (помірно небезпечні речовини) за ступенем впливу на організм, має наркотичну дію. Кордон ГДК для парів изопропанола в повітрі становить 10 мг / м ³. Отруєння ізопропіловим спиртом виникає в результаті вдихання парів, що містять концентрацію, яка перевищує ГДК, кумулятивними властивостями не володіє [1]. Споживання всередину вже в невеликих дозах викликає отруєння. Широко використовується як технічний спирт в засобах для чищення скла, оргтехніки і т. п. і як розчинник у промисловості.
Хімічна формула (раціональна) ізопропілового спирту: CH3CH (OH) CH3.
Ізопропанол має властивості вторинних спиртів жирного ряду, в тому числі утворює прості і складні ефіри. Гідроксильна група може бути витіснена представниками ряду галогенів. З ароматичними сполуками ізопропіловий спирт конденсується з утворенням похідних, таких як ізопропілбензол і ізопропілтолуол. У ізопропанолі добре розчиняються багато ефірні масла, алкалоїди, деякі синтетичні смоли та інші хімічні сполуки. При дегидрировании перетворюється на ацетон. [2]
Реагує з сильними окислювачами. Агресивний відносно деяких видів пластика і гуми.
Безбарвна рідина з характерним спиртовим запахом, більш різкуватим в порівнянні з етанолом (по чому їх можна в деяких випадках відрізнити), tплавленія -89,5 ° C, tкіпенія 82,4 ° C, щільність 0,7851 г / см ³ (при 20 ° C), tвспишкі 11,7 ° C. Нижня межа вибуховості в повітрі 2,5% за обсягом (при 25 ° C). Температура самозаймання 456 ° C. Пар добре змішується з повітрям, легко утворює вибухові суміші. Тиск пару - 4,4 кПа (при 20 ° C). Відносна щільність пара - 2,1, відносна щільність суміші пар / повітря - 1,05 (при 20 ° C).
Розчинний у ацетоні, добре розчинний в бензолі, з рештою розчинниками (вода, органічні) змішується в будь-яких співвідношеннях. З водою образуетазеотропную суміш (87,9% ізопропілового спирту, tкіпенія 80,2 ° C).
2.1.333 Соляна кислота (хлороводородная, хлористоводнева, хлористий водень) [1] - HCl, розчин хлороводню у воді; сильна одноосновная кислота. Безбарвна (технічна соляна кислота жовтувата за домішок Fe, Cl2 та ін), «димить» на повітрі, їдка рідина. Максимальна концентрація при 20 ° C дорівнює 38% за масою, щільність такого розчину 1,19 г / см ³. Молярна маса 36,46 г / моль. Солі соляної кислоти називаються хлоридами.
Фенолфталеїн (4,4 '-діоксіфталофенон або 3,3-біс-(4-гідроксифеніл) фталіди) - трифенілметанового барвник, кислотно-основний індикатор, що змінює забарвлення від безбарвної (при pH <8,2) до червоно-фіолетового, «малинової »(у лужному); але в концентрованій лугу - знову безбарвний. У концентрованої сірчаної кислоті утворює рожевий катіон.
Речовина являє собою безбарвні кристали, погано розчинні у воді, але добре - в спирті і діетіловом ефірі.
МЕТОДИКИ,УСТАТКУВАННЯ,РЕЧОВИНИ,ВИКОРИСТАНІ У РОБОТІ
