16. Біохімія слини: хімічний склад, фізичні властивості та біологічна роль.

Склад:

Макроелементи:

• натрій

• калій

• кальцій

• фосфор

• магній

• хлор

Мікроелементи:

• залізо

• мідь

• цинк

• фтор

• марганець

• селен

• хром

Натрій, Калій, Хлор – регулюють осмотичний тиск, входять до складу буферної системи.

Залізо, мідь - є активаторами ферментів синтезу колагену.

Магній, манган, барій – сприяють процесу мінералізації.

Фтор – знижує проникливість емалі, підвищує резистентність до карієсогенних факторів, активатор мінералізації.

Органічні компоненти:

1. білок 2,0 – 5,0 г/л.

• муцин – 2,0 – 3,0 кислий глікопротеїн - забезпечує в’язкість слини, має обволікаючу захисну функцію. Підтримує міцелярний стан емалі.

• Глікопротеїни – 21,0 – 21,5

А) катіонні – виділяються в основному навколовушними залозами, містять багато таких АК, Ліз, Арг, Гіс.

Б) аніонні – мають кислий характер за рахунок ацетилнейрамінової кислоти. Виконують захисну функцію, оскільки блокують вірусну нейромінідазу, внаслідок чого вірусна частина перестає бути інфекцією.

2) Глюкоза – 0,01 – 0,03

Лактат - 0,018 – 0,04 – локалізація анаеробного гліколізу, демінералізація емалі.

Піруват – 0,002 – 0,004 – проміжний продукт гліколізу, демінералізація емалі.

Сечовина – 0,1-0,2 – джерело азоту ( під впливом ферменту уреази)

Сечова кислота – 0,015

Цитрат – 0,002 – 0,02 – належить важлива роль в обміні кальцію.

Глікопротеїни 21,0 – 21,5

В слині є ліпіди: фосфоліпіди, холестерол, нейтральні ліпіди.

3) Імуноглобуліни – 0.3

IgA – секреторний, формує місцевий імунітет, відіграє важливу роль у захисті від патогенних мікроорганізмів.

Основі ферменти:

Амілаза – каталізує гідроліз 1,4-глікозидних зв’язків у молекулі крохмалю.

Лізоцим – каталізує гідроліз N-глікозидних зв’язків у пептидогліканах бактеріальної стінки.

Фосфатаза (лужна і кисла) – каталізує гідроліз фосфорноефірних зв’язків з утворенням фосфатів.

Каталаза – інгібітор вільнорадикальних процесів, каналізують розщеплення пероксидів.

Калікреїн – регулює утворення активних пептидів хінінової системи, які підвищують проникність стінок кровоносних судин, стимулюють синтез колагену, знижують арт. Тиск, сприяє міграції лейкоцитів у вогнище запалення.

Активність ферментів залежить від: віку,статі, стану організму, характеру харчування.

Буферна ємкість слини - це здатність нейтралізувати кислоти і підстави (луги), за рахунок взаємодії гідрокарбонатної, фосфатної і білкової систем. Встановлено, що прийом протягом довгого часу вуглеводної їжі знижує, а прийом високобілковою - підвищує буферну ємкість слини. Висока буферна ємкість слини належить до чинників, що підвищують резистентність зубів до карієсу.

Склад слини і ротової рідини. Слина складається з 99,0 - 99,4 % води і 1,0 - 0,6 % розчинених в ній органічних мінеральних речовин. З неорганічних компонентів в слині містяться кальцієві солі, фосфати, калієві і натрієві з'єднання, хлориди, гідрокарбонати, фториди, роданиты і ін. Концентрація кальцію і фосфору схильна до значних індивідуальних коливань (1 - 2 і 4 - 6 ммоль/л відповідно), які знаходяться, в основному, в зв'язаному стані з білками слини. Вміст кальцію в слині (1,2 ммоль/л) нижчий, ніж в сироватці крові, а фосфору (3,2 ммоль/л) - в 2 рази вище. У ротовій рідині міститься також фтор, кількість якого визначається його потраплянням в організм.

Хвороби:

1. Гіперсалівація

2. Гіпосалівація

3. Ксеростомія

4. Карієс

5. Флюороз

6. Слинокам’яна хвороба