- •2. Дайте характеристику стг за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізми дії.
- •3.Дайте характеристику гормонам задньої долі гіпофізу за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •4. Дайте характеристику тироксину і трийодтироніну за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •5. Дайте характеристику кальцитоніну і патаргормону за схемою: місце утворення, хімічна природа, регуляція секреції, біохімічні ефекти, механізм дії.
- •6. Дайте характеристику інсуліну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •8. Дайте характеристику адреналіну за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику глюкокортикоїдам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику естрогенам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику мінералокортикоїдів за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику тестостерону за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику простагландинам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Дайте характеристику лейкотрієнам за схемою: місце утворення,хімічна природа, регуляція секреції , біохімічна ефекти, механізм дії.
- •Біохімія слини: хімічний склад, фізичні властивості та біологічна роль.
- •2) Глюкоза – 0,01 – 0,03
- •3) Імуноглобуліни – 0.3
- •Білки та ферменти слини. Їх значення метаболізмі тканин ротової порожнини.
- •Мінеральні компоненти слини, біологічна роль, значення біохімічного дослідження слини в діагностиці захворювань.
- •Дайте характеристику вітаміну а за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну д за схемою: провітаміни, хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну е за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну к за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в1 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в2 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в3 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в6 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну рр за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну н за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну с за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику вітаміну в12 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
- •Дайте характеристику фолієвій кислоті за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Дайте характеристику вітаміну к за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Вітамін К ( нафтохінони, антигеморагічний, або вітамін коагуляції)
До вітаміну К відносяться дві групи хінонів, в яких бічні радикали ізопренові ланцюги різної довжини. Вітамін К1 (філохінони), Вітамін К2 (менахінон).
Вітамін К – антигеморагічний фактор, що має пряме відношення до згортання крові. При нестачі вітаміну К виникають геморагії (крововиливи). Вони можуть бути пішкірні, внутрішньом’язові, внутрішньоорганні. Схильність до геморагій у дітей найчастіше спострегіється в перші 5 днів від народження. Проте через 7-10 днів прояви минають, що пов’язано із заселенням кишечника мікрофлорою і синтезом нею вітаміну К. У дорослих людей гіповітаміноз К буває рідко: він частково синтезується мікрофлорою товстої кишки, змішана рослинна їжа також містить і достатній кількості вітамін К.
Гіповітаміноз К може виникати при порушеннях процесів всмоктування жирів у кишечнику або при тривалому вживанні антибіотиків, що мають здатність викликати дисбактеріоз у кишечнику. Порушення всмоктування жирів найчастіше буває за умов недостатнього синтезу або секреції жовчних кислот. При цьому погіршується всмоктування і жиророзчинних вітамінів, що може призводити до гіповітамінозу К.
Вітамін К,подібно до інших жиророзчинних вітамінів, утворюється в біологічних системах шляхом з’єднання залишків п’ятивуглецевого ізопрену, які відіграють роль будівельних блоків для побудови різних жиророзчинних речовин. Роль вітамін К у згортанні крові зумовлена його участю в утворенні протромбіну, який є неактивним попередником ферменту тромбіну, що перетворює білок плазми крові фібриноген у фібрин.
Крім участі у згортанні крові, вітамін К має відношення до процесів тканинного дихання, стимулює транспорт електронів по дихальному ланцюзі, пригнічує вільнорадикальне перекисне окиснення.
Джерелом вітаміну К для людини служать рослинні (капуста, шпинат, ягоди горобини, калини, фрукти) і тваринні ( печінка) продукти. Добова потреба в ньому для дорослої людини складає в середньому 2 мг.
Дайте характеристику вітаміну в1 за схемою: хімічна природа, біохімічні ефекти, гіповітаміноз.
Вітамін В1 – тіамін, антиневритний фактор.
Добова потреба в тіаміні для дорослої людини складає 1-3 мг. Міститься він в хлібі грубого помолу, горосі, квасолі, а також тваринних продуктах: печінці, м’ясі та інших. Всмоктується в тонкому кишечнику і кров’ю заноситься в печінку, де під впливом ферменту тіамінфосфокінази фосфорилюється до тіамінфосфату, тіаміндифосфату та тіамінтрифосфату. Із печінки тіамін розноситься в різні органи. Найбільше його є в м’язах, а решта – в печінці та інших органах і тканинах.
Тіаміндифосфат входить як кофермент до складу піруватгідрогенази, альфа-кетоглутаратдегідрогенази і транскетолази. Завдяки цьому бере участь в окисненні піруват й альфа-кетоглутарату в мітохондріях, а отже, у вилученні енергії з продуктів розщеплення вуглеводів, білків та жирів. Транскетолаза забезпечує перебіг неокислювальної фази пентозофосфатного циклу, який призводить до нагромадження НАДФН2 і рибозо-5-фосфату. За рахунок цього вітамін В1необхідний для синтезу жирних кислот, холестерину, стероїдних гормонів, знешкодження токсичних речовин, ліків тощо. У мозковій тканині знаходиться в достатній кількості тіамінтрифосфат, що має відношення до синаптичної передачі нервових імпульсів.
Гіповітаміноз В1: бері-бері. Зміни спостерігаються з боку метаболізму і функцій органів травлення, серцево-судинної, нервової та м’язової системи. Розлади шлунково-кишкового тракту проявляються у вигляді різкого зменшення апетиту, зниження секреції шлункового соку і соляної кислоти, атонії кишечника, в’ялих закрепів. Характерними рисами бері-бері є різка атрофія м’язової тканини, зниження скоротливої здатності скелетних мязів. Спостерігається зменшення сили серцевих скорочень, розширення правого шлуночка,тахікардія і гостра серцево-судинна недостатність. Неврологічними ознаками недостатності вітаміну В1 найчастіше є такі зміни: поступове зниження периферичної чутливості, втрата деяких периферичних рефлексів, сильний біль по ходу нервів, корчі, розлади вищої нервової діяльності.
Окремою формою тіамінової недостатності є уроджені порушення метаболізму вітаміну, наприклад тіамінзалежна анемія.
