12. Диктіокаульоз великої рогатої худоби.

Нематодозне захворювання сіль­ськогосподарських тварин, зумовлене паразитуванням гельмінтів у трахеї та бронхах. Диктіокаули розвиваються без участі проміж­ного живителя. В бронхах та трахеях, де паразитують гельмінти, самки виділяють яйця, що містять личинки. При кашлі тварини яйця потрап­ляють у рот, заковтуються і в кишечнику з них виплоджуються личинки. З екскрементами останні потрапляють у навколишнє середовище.У сприятливих умовах за 6—7 днів D.filaria та 3—4 дні D.viviparus стають інвазійними. Тварини заражаються, заковтуючи личинок із травою чи водою. До статевої стадії в організмі тварин диктіокаули розвиваються 25—40 днів. Трупи телят виснажені, слизові обо­лонки синюшні, м'язи бліді. Легені збільшені в об'ємі, з вогнищами пепатизації, ателектазу, емфіземи й катаральної бронхопневмонії. В бронхах, у середніх і задніх частках легень (рідше в трахеї) виявляють пінисту рідину та сотні диктіокаулів. Дрібні й середні бронхи запов­нені паразитами та слизисто-гнійними пробками. Серцевий м'яз рих­лий, на ендокарді крапкові крововиливи. Для дегельмінтизації використовують тетрамізол, фенбендазол, фебантел, альбендазол, ветамектин, ветлевамізол, мебендазол, івомек, оксфендазол. Тетрамізол (нілверм) призначають усереди­ну в дозі 10 мг/кг маси тіла дворазово з інтервалом 24 год у формі 1%-го водного розчину індивідуально або в складі лікувальної суміші з кормом. Вівцям і козам цей препарат застосовують у формі 5—10%-х стерильних водних розчинів підшкірно чи порошку в суміші з кормом у дозі 15 мг/кг. Тетрамізол вводять одноразово в ділянці шиї чи під лопатку.

13 Телязіоз

Хворіють жуйні, рідше— свині, однокопиті та м'ясоїдні тварини. Статевозрілі паразити локалізуються в кон'юнктивальному мішку та під третьою повікою, а також у слізних каналах. Хвороба проявляється ураженням органів зору. Телязії—біогельмінти. Проміжними живителя­ми є мухи-корівниці (Musca autumnalis, M.amica та інші види). Самки збудників хвороби народжують личинок, які проникають у ділянку внутрішнього кута ока тварини, де згодом і заковтуються мухами. В їхньому організмі вони двічі линяють і через 2—4 тижні стають інвазійними.  Зараження відбувається під час нападу на тварин мух-корівниць, коли інвазійні личинки через хоботок комахи проникають в очі. У молодняку великої рогатої худоби до 4-місячного віку телязіоз досить часто перебігає в гострій формі. Спочатку з'яв­ляються сльозотеча, світлобоязнь, гіперемія кон'юнктиви. Пізніше з очей хворих тварин витікає серозно-слизова або гнійна рідина, яка їсихає у вигляді кірок у внутрішньому куті ока чи на віях, повіки набрякають. Спостерігається помутніння рогівки, а згодом на ній ви­кають виразки. Іноді хвороба закінчується втратою зору. Частіше уражується одне око. При високій інтенсивності інвазії хворі тварини пригнічені, втрачають апетит, знижують продуктивність. Лікування спрямоване на видалення нематод з очей промиванням спринцівкою одним із розчинів: 0,5%-м лізолом, 2-3%-ю борною кислотою тощо. Розчини вводять по 50—60 мл у кон'юнктивальну порожнину ока під незначним тиском. Добрі результати одержують при застосуванні іхтіолйодоформової емульсії. Можна також застосо­вувати івомек, ветамектин або івомек-плюс ветамектин-Ф підшкірно в ділянці шиї в дозі 1 мл/50 кг маси тіла, ринтал—одноразово перорально у дозі 10 мг/кг.