- •Тема 1. Історія розвитку педагогіки творчості
- •1. Здійснити порівняльний аналіз теоретичних поглядів на проблему
- •2.Підготувати доповідь на тему «Перспективи використання ідей
- •3.З’ясувати погляди вчених-дослідників на педагогіку творчості на
- •Тема 2. Педагогічна творчість як предмет педагогіки
- •1. На основі систематизації та узагальнення сучасних досліджень
- •2. Здійснити порівняльний аналіз понять «творчість», «творча діяльність», «педагогічна творчість» та дати їм власне тлумачення .
- •3. Співвіднести поняття «педагогічна творчість» і «педагогічна
- •1. Сформувати власну аргументовану позицію щодо оцінок ролі діяльнісного та системного підходів у педагогічній творчості.
- •2. Проаналізувати власну мотивацію до творчості та виокремити види своїх мотивів до творчості.
- •3. Вибрати з біографії видатних особистостей факти прояву «трагедії
- •4. Підібрати історичні приклади вирішального прояву уяви в процесі
- •Тема 3. Психофізіологічні основи творчої діяльності.
- •Тема 4. Творча особистість. Структура творчої особистості.
- •1. Проаналізувати взаємодію вроджених і набутих якостей у відомої творчої особистості. Бетховен
- •2. З’ясувати спеціальні здібності, які необхідні для педагогічної професії.
- •3. Здійснити аналіз своїх творчих потенцій і шляхів їх реалізації.
- •4. Здійснити уявний історичний екскурс у педагогіку творчості. З ким із
- •Тема 5. Технології організації творчої діяльності учнів у освітньому
- •1. На основі вивчення наукових джерел скласти таблицю психолого-
- •2. Підготувати презентацію з коментарями на тему: «Технологія організації творчої музично-естетичної діяльності учнів в освітньому процесі зош».
- •3. Підготувати презентацію з коментарями на тему: «Технологія організації творчої музично-естетичної діяльності учнів у позаурочній виховній діяльності».
- •Тема 6. Евристичні методи розв’язання творчих задач
- •1. Здійснити аналіз програми музичного виховання учнів початкової
- •2. Підготувати «Скарбничку» творчо розвивальних ігор для музично-
- •Тема 7. Технології розвитку педагогічної творчості.
- •1. На основі вивчення праці в.А.Кан-Калика «Педагогическая деятельность как творческий процесс» скласти таблицю психолого-педагогічних умов, які сприяють творчій педагогічній діяльності (письмово).
- •3. Підготувати методичні поради вчителям музики щодо шляхів розвитку їх педагогічної творчості.
- •Тема 8. Діяльність учителів-новаторів з формування творчої особистості
- •1. Підготувати ессе з презентацією та коментарями (одна тема за вибором
- •2.Скласти таблицю характерних ознак методик вчителів-новаторів (за
Тема 4. Творча особистість. Структура творчої особистості.
1. Проаналізувати взаємодію вроджених і набутих якостей у відомої творчої особистості. Бетховен
Вроджені якості |
Набуті якості |
Схильність до усамітнення; Самотність; Мовчазність; Недовірливість; Боязливість; Неохайність. |
Працьовитість; Алкоголізм; Композиторські якості; Меланхолія; Запальність; Депресія. |
У характері й поведінці Бетховена дуже багато рис, які наближають його до групи хворих, що позначається як « імпульсивний тип емоційно нестійкого розладу особистості ». У композитора можна виявити практично всі основні критерії цього психічного захворювання. Перший - виразна тенденція до несподіваних вчинків без урахування їх наслідків. Другий - тенденція до сварок і конфліктів , що підсилюється при перешкоджанні імпульсивних дій або осудженні їх. Третій - схильність до спалахів люті і насильства з нездатністю контролювати експлозивне спонукання . Четвертий – лабільний і непередбачуваний настрій.
2. З’ясувати спеціальні здібності, які необхідні для педагогічної професії.
Ефективне вирішення навчально-виховних завдань залежить від рівня розвитку педагогічних здібностей, які, в свою чергу, формуються на основі задатків і розвиваються в процесі діяльності, в результаті праці, виявляючись в професійній майстерності. Нагадаємо, що здібності – це властивості особистості, які забезпечують успішне оволодіння будь-яким видом діяльності. Відповідно, педагогічні здібності визначаються якостями особистості, що виявляються в схильності до роботи зі студентами, отриманні задоволення від спілкування з ними. Педагогічні здібності забезпечують успішність педагогічної діяльності, додають своєрідності спілкуванню педагога зі студентами, визначають швидкість і ступінь оволодіння ним різними уміннями, допомагають реалізувати себе. Тому майстерність викладача значною мірою визначається його здібностями.
Н. В. Кузьміною та Ф. Н. Гоноболіним була запропонована структура педагогічних здібностей.
Перцептивні здібності педагога виявляються в спостережливості, що дозволяє проникати у внутрішній світ людини, розуміти її переживання, об’єктивно оцінювати емоційний стан, виявляти особливості психіки, бачити тенденції зміни особистості, позитивні якості, уміти виявляти інтереси і схильності. За рахунок направленої уваги відбирати факти, необхідні в роботі зі студентами, за кожним вчинком і дією бачити педагогічну ситуацію, що вимагає ретельного аналізу. Розподіл уваги дозволяє бачити групу в цілому і кожного окремо.
Конструктивні здібності є умовою успішного проектування і формування особистості і колективу. Завдяки ним педагог здатний передбачати результати своєї діяльності, передбачати поведінку студентів. Цьому сприяє педагогічно спрямована уява і педагогічний склад розуму. Ці здібності дозволяють педагогу аналізувати педагогічну ситуацію і вибирати єдино правильний засіб взаємодії з особистістю і колективом.
Дидактичні здібності виявляються в умінні підбирати і доступно висловлювати навчальний матеріал, відповідним чином адаптуючи його до особливостей студентів, стимулювати їх активність, мобілізувати увагу. Ці здібності дозволяють удосконалювати методи і форми навчання, творчо підходити до вирішення навчальних завдань.
Експресивні здібності виявляються в найефективнішому, з педагогічної точки зору, виразі своїх думок, знань, поглядів, відчуттів за допомогою мовлення, міміки, пантоміміки. При цьому висока культура мовлення, її чіткість, добра дикція, доречний гумор та іронія, експромт виступають могутніми засобами дії слова на особистість студента, а вміла жестикуляція і міміка додають мовленню емоційного забарвлення.
Комунікативні здібності виявляються у встановленні педагогічно доцільних відносин зі студентами, їх батьками, колегами, керівниками, в емоційному відгуку на переживання інших людей (емпатії). Виявляється комунікативність в педагогічному такті, недопущенні та подоланні конфліктів.
Організаторські здібності виявляються в умінні організувати життєдіяльність студентів (навчання, працю, відпочинок), згуртувати їх, розділити обов’язки. Різновидом організаторських здібностей є діловитість, яка виявляється при проведенні різних заходів, при встановленні ділових відносин. Ці здібності залежать від цілої низки якостей педагога, зокрема швидкості та гнучкості мислення, рішучості, витримки, наполегливості, вимогливості тощо.
Академічні (дослідницькі) здібності – це схильність до наукового пошуку, аналізу досягнень науки, узагальнення свого досвіду. Вони також виявляються в умінні пізнавати і об’єктивно оцінювати педагогічні ситуації і процеси. Ці якості необхідні для вдосконалення навчально-виховного процесу, упровадження новітніх досягнень науки в освітню практику, в процес викладання навчальних дисциплін.
Сугестивні здібності полягають в емоційно-вольовому впливі на студентів, здатності за допомогою твердого слова домагатися потрібних результатів у навчанні та вихованні.
Відмінність педагогічних здібностей від педагогічних умінь полягає в тому, що педагогічні здібності – це особливості особистості, а педагогічні уміння – це окремі акти педагогічної діяльності, що здійснюються людиною на високому рівні.
Чи всі здібності однаково виявляються в педагогічній діяльності? Дослідники говорять, що ні, і виділяють здібності «провідні» та «допоміжні». До перших, за опитуваннями фахівців, відносять педагогічну проникливість або спостережливість (перцептивні здібності), дидактичні, організаторські, експресивні, а всі інші – до допоміжних. Причому часто майстерність визначають деякі здібності, інші ж можуть бути або розвинені, або компенсовані.
Педагогічні здібності – важлива передумова оволодіння педагогічною професією. Проте вони не є вирішальною умовою формування професійної майстерності. Скільки майбутніх викладачів, маючи блискучі задатки, не відбулися як педагоги і, навпаки, скільки не дуже здібних, але працелюбних людей досягли вершин майстерності. Людина може бути здібною, але невмілою, оскільки здібності розвиваються в ході діяльності. У той же час здібності, як індивідуальні властивості людини, не тотожні і не адекватні умінням, які формуються в процесі навчання, хоча тісно пов’язані з ними і виявляються в них. Наявність здібностей забезпечує успішне оволодіння професійними знаннями, вміннями і навичками.
