Бібліографічний покажчик

V. Луцьк, 19*9 р.

• До річниць возз'єднання Західної України з Радянською Україною та України з Росією: «Боротьба трудящих Тернопіль­щини за возз'єднання з Радянською Україною» (1969) «В єдиній сім'ї: до 30-річчя возз'єднання західноукраїнських земель в єди­ній Українській радянській державі» (1969), «Жива слава Пере­яслава: до 325річчя возз'єднання України з Росією» (1979) та ін.

• Типовою для цього періоду тематикою було також ви­світлення інтернаціональних зв'язків області з братніми респу­бліками СРСР і народами країн соціалістичної співдружності: «Интернациональные связи Харьковчан» (1989), «Чернігів­щина у сузір'ї радянських народів» (1982), «Тернопільщина в єдиній сім'ї народів-братів» (1982), «Братні зв'язки вінничан» (1982) та ін.

Титульний лист бібліографічного

покажчика «У боротьбі за возз'єднання»

Досить активно розроблялась і літературна тематика. Найбільше рекомендаційних покажчиків присвячувалось оспі­вуванню краю в художній літературі: «Крым в творчестве рус­ских и советских писателей» (1989), «Миколаївщина в худож­ній літературі» (1979), «Полтавщина в художній літературі» (1976, 1984), «Миколаївщина в піснях і віршах» (1979), «Тру­довой подвиг Донбасса в художественной литературе» (1985), «Одещина в художественной литературе» (1977), «Черкащина в поетичній творчості» (1981) та ін.

Тематичні покажчики художньої літератури про край укла­далися на загальних для тематичної літературної бібліографії засадах. До них включалися найбільш цінні у художньому сенсі твори. Анотації містили відомості, які характеризували авторів та їх творчість.

У 80-х рр. ОУНБ, переважно західних областей України, були започатковані щорічники, які всебічно відображали літе­ратурний процес в області. Вони видавалися під однотипними назвами: «Літературна Львівщина» (1980-1989), «Літературна Хмельниччина» (1979-1987), «Літературна Івано-Франківщи-на» (1986) та включали художні твори і літературознавчі праці письменників області.

ОУНБ створювали також покажчики про природу та при­родні ресурси краю, розвиток промисловості, сільського та лісо­вого господарства: «Економіка Черкащини на нових рубежах» (1984), «Природа і природні багатства Волині (1975), «Природа і природні багатства Ровенщини» (1975), «Природні скарби Закарпаття: їх використання та охорона» (1974) та ін. Але до середини 80-х рр. вони становили мізерну кількість порівняно з першими двома тематичними групами. У період перебудови ситуація дуже змінилась. ОУНБ значну увагу почали приділя­ти темам екологічним («Екологія Києва» (1989), «За чисте по­вітря Черкащини» (1990), «Молоді про екологічні проблеми

Хмельниччини» та ін.) та економічним («Інтенсивний розви­ток народного господарства Вінничини» (1987), «Перебудова народного господарства Полтавщини» (1989), «Промисловість Волині: кроки зростання» (1988), «Экономика [Харьковской] области - ускоренное развитие» (1987) та ін.). Всього у 1986-1990 рр. вийшло понад 50 КБП цієї тематики.

управління культури сумського облвиконкому

сумська державна обласна універсальна наукова бібліотека їм. н. к. крупськоі

Одною з головних ланок системи рекомендаційних бібліо­графічних покажчиків ОУНБ у 60-х - 80-х рр. були персональні КБП та біобібліографічні словники. У цей період досить чітко сформувались основні напрямки персонального краєзнавства, які були представлені такими ланками: «Діяч(і) і ...край», які розкривали біографічні і творчі зв'язки видатних діячів (пись­менників, вчених, громадсько-політичних та історичних діячів) з краєм; «Діяч(і) краю», основна мета яких максимально повно відобразити діяльність (творчу, наукову, суспільно-політичну, виробничу) тих людей, які проживають на території краю і зро­били вагомий внесок у його суспільно-політичне, економічне, мистецьке, літературне життя тощо.

Найбільша кількість персональних КБП присвячувала­ся Героям Радянського Союзу та Героям соціалістичної праці: «Золоте сузір'я Кіровоградщини (Герої Радянського Союзу)» (1977), «Боевая доблесть: (ворошиловградцьі - Герой Совет-ского Союза» (1978), «Герої Соціалістичної Праці промислових підприємств і будівельних організацій Херсонщини» (1976), «Вінничани - Герої Соціалістичної праці десятої п'ятирічки» (1982) та ін.

Другою за чисельністю була група персональних КБП про діячів культури і мистецтва краю. У більшості випадків вони видавались у вигляді невеликих брошур і буклетів та мали, як правило, серійний характер, наприклад «Діячі мистецтва - наші земляки», «Лауреати обласної премії...», «Діячі культури і мис­тецтва - наші земляки» тощо. Хоча зрідка траплялись і великі за обсягом, ґрунтовні покажчики: «Майстри образотворчого мистецтва, творчість яких пов'язана з Чернігівщиною» (1976), «Композитори, життя і творчість яких була пов'язана з Черні­гівщиною» (1981), «Артисти, композитори, художники Хмель­ниччини» (1989) та ін.

На третьому місці за кількістю були бібліографічні покаж­чики, присвячені місцевим письменникам та зв'язкам видатних письменників з краєм. Переважна більшість їх також видавалась у формі рекомендаційних списків та оглядів літератури обсягом у 2-10 с. Винятком можна вважати хіба що покажчики «Ярослав Галан: 1902-1949)» (Львівська ОУНБ, 1982) та «Іван Франко в художній літературі та мистецтві» (Чернівецька ОУНБ, 1981). У другій половині 80-х pp. ситуація різко змінилась і вітчизняні краєзнавчі бібліографічні ресурси поповнилися значною кіль­кістю ґрунтовних біобібліографічних словників та персональ­них покажчиків літературознавчої тематики, підготовлених ОУНБ: «Писатели Днепропетровщины» (1987), «Письменники Закарпаття» (1988), «Письменники Одещини» (1989), «Пись­менники Хмельниччини» (1989), «Письменники Черкащини» (1988), «Гумористи і сатирики Сумщини» (1990), «Леся Укра­їнка і Волинь» (Волинська ОУНБ, 1990), «Михайло Стельмах і Вінничина» (Вінницька ОУНБ, 1987).

Чимало видавалось персональних КБП, присвячених сус­пільно-політичним та історичним діячам, проте тематика май­же всіх цих покажчиків була пов'язана з прізвищами діячів громадянської та Великої Вітчизняної війни, комсомольців, ді­ячів Компартії тощо. Вражає мізерна кількість бібліографічних покажчиків про історичних діячів дореволюційного періоду. У бібліографічних покажчиках ДІБУ «Краєзнавчі видання біблі­отек Української PCP у... роках» за період 1976-1990 pp. зафік­совано тільки два таких покажчика, присвячених Устиму Кар-мелюку (Вінницька ОУНБ) та Лук'яну Кобилиці (Чернівецька ОУНБ).

У 1978 р. був прийнятий республіканський варіант «Поло­ження про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури Української PCP»³³. Згідно з цим документом до ство­рення краєзнавчих бібліографічних ресурсів мали підключа­тись і масові бібліотеки. У цих бібліотеках після централізації починають формуватися зведені краєзнавчі каталоги в цент­ральній бібліотеці та краєзнавчі картотеки у бібліотеках-філіа-лах. Особливо активізувалася діяльність ЦБС зі створення КБП у другій половині 80-х рр. Вони долучаються до підготовки інфор­маційних та рекомендаційних списків літератури універсально­го («Городку - 600» (1989 р., Городоцька ЦРБ Хмельницької об­ласті), «Краснодон - кровинка Украины» (1986 р., Краснодон-ська ЦРБ Луганської області), «Библиографический указатель литературы о Кременчуге» (1986 р., Кременчуцька ЦБС Пол­тавської області); тематичного («Безсмертя юних: комсомол і молодь Славутчини у роки Великої Вітчизняної війни» (1990 р., Славутська ЦРБ Хмельницької області), «Вершник в обладунку браннім: до 100-річчя відкриття пам'ятника Богдану Хмель­ницькому в Києві» (1988 р., Київська центральна міська бібліо­тека ім. Л. Українки), «Красилівщина в роки Великої Вітчизня­ної війни» (1990 р., Красилівська ЦРБ Хмельницької області), «Край мужества и славы: к 40-летию освобождения Красного Луча от немецко-фашистских захватчиков» (1988 р., Красно-лучеська ЦБС Луганської області); персонального характеру (особливої уваги заслуговує серія «Наші видатні земляки», за­початкована Томашпільською ЦРБ Вінницької області).

Всі ці посібники адресувалися масовому читачу і видавались у вигляді списків та оглядів літератури, іноді у формі буклетів, проте зіграли певну роль у пропаганді краєзнавчої літератури про район, місто та поповненні краєзнавчих бібліографічних ресурсів.

Популяризацією краєзнавчої літератури через бібліографіч­ні джерела займались і дитячі та юнацькі бібліотеки. Особ­ливо активними були обласні бібліотеки для дітей (ОБД), які складали універсальні, тематичні та персональні списки кращої літератури для учнів 5-9 класів та керівників дитячого читання («Мій край - моя гордість» (1987 р., Волинська ОВД), «Вулиці Миколаєва розповідають» (1986 р., Миколаївська ОВД спільно з ОУНБ), «Рідне місто моє» (1990 р., Чернігівська ОВД), «Ис­торические уголки Николаева» (1988 р., Миколаївська ОБД), «Вместе были в бою: Великая Отечественная война на Харь-ковщине» (1990 р., Харківська ОБД), «Юні герої Чернігівщи­ни» (1989 р., Чернігівська ОБД) та ін.