- •Розділ 1 початковий період розвитку краєзнавчої бібліографії в україні (перша половина XIX століття)
- •Формування краєзнавчих бібліографічних ресурсів у другій половині XIX - на початку XX століття
- •2.1. Діяльність наукових краєзнавчих товариств по створенню кбр
- •2.2. Краєзнавча бібліографічна діяльність бібліотек
- •2.3. Внесок у створення кбр історико-статистичних комітетів та архівних комісій
- •2.4. Характеристика основних кбп, створених окремими бібліографами
- •2.5. Розвиток бібліографії місцевих видань
- •2.6. Бібліографічні джереда про місцевих діячів
- •Висновки
- •Краєзнавча бібліографічна діяльність у міжвоєнний період (1918-1939 рр.)
- •3.1. На території радянської України
- •3. 2. На території Західної України
- •Висновки
- •Розділ 4 створення базових елементів краєзнавчих бібліографічних ресурсів у післявоєнний радянський період (1944-1990 рр.)
- •4.1. Розвиток краєзнавчої бібліографії в 40-х - 50-х рр.
- •4. 2. Діяльність бібліотек різних систем і відомств по створенню кбр у 60-х - 80-х рр. XX ст.
- •Покажчик літератури за 1971 — 197« рр.
- •Львівська наукова бібліотека їм. В. Стефаника ан урср (1940-1980 рр.)
- •Донецкая областная научная библиотека имени н. К. Крупской экономика промышленности донбасса (1963—1967 гг.) библиографический указатель
- •Управління культури виконкому вінницької обласної ради народних депутатів державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва
- •Знаменні і пам'ятні дати вінниччини 1989 року
- •Ровенська обласна організація товариства любителів книги урСр ровенська обласна організація товариства «знання» ровенська державна обласна наукова бібліотека
- •(Рекомендований аігатоианий покажчик літератури)
- •Бібліографічний покажчик
- •Волинське обласне управління культури волинська обласна бібліотека для юнацтва волинська обласна організація товариства любителів книги
- •Львівський ордена леніна державний університет їм. Івана франка наукова бібліотека
- •Професорів, викладачів і співробітників львівського університету за 1944—1960 роки б ібліографічний покажчик
- •Сумська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. H. К. Крупськоі
- •Государственная областная универсальная научная библиотека имени а гмырева памятники истории и культуры николаевской области Научно-вспомогательный библиографический указатель
- •4.4. Якісні зміни у наповненні кбр у другій половині 80-х рр. XX ст.
- •4.5. Науково-дослідна та педагогічна краєзнавча бібліографічна діяльність
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Алфавітний покажчик назв краєзнавчих бібліографічних посібників та покажчиків місцевих видань, згаданих у тексті
- •Предметний покажчик
- •Список ілюстрацій Портрети
- •Розділ 1.
- •Розділ 2.
- •Розділ 3.
- •Розділ 4.
2.5. Розвиток бібліографії місцевих видань
Бібліографія місцевих видань теж досить активно розвивалась у кінці XIX - на початку XX ст. Характерною рисою, яка відрізняла її від попереднього періоду, була багатоплановість: крім поточної бібліографії місцевого друку, розвивалася ретроспективна бібліографія з великою глибиною ретроспекції, а також виникла галузева бібліографія місцевих видань.
У 1884 р. у Харкові поновилося поточне бібліографування місцевого друку, яке припинилося після закриття 1825 р. «Украинского журнала». Ця подія пов'язана з діяльністю Харківського губернського статистичного комітету, секретарем якого тривалий час був П. Єфименко13. З його ініціативи і при безпосередній участі на сторінках «Харьковского календаря» протягом 1882-1893 рр. вівся поточний облік всієї літератури, виданої у Харкові.
У 1890 р. на сторінках «Харьковского сборника» був вміщений ґрунтовний ретроспективний бібліографічний покажчик «Указатель книг и брошюр, напечатанных в Харькове с 1805 по 1879 год», підготовлений помічником бібліотекаря Харьків-ського університету Г. С. Чириковим. Покажчик відзначається повнотою і точністю бібліографічних описів і є першим в історії української бібліографії покажчиком місцевих видань з таким великим хронологічним охопленням матеріалу.
З Харковом пов'язане також виникнення галузевої бібліографії місцевих видань. Зокрема, на сторінках «Харьковского сборника» був вміщений список медичних книг, які вийшли у Харкові в 1886 р., а в «Сборнике Харьковского историко-филологического общества» - список харківських видань з історії.
^"гГс" Єфименко (1835-1908) - видатний український історик та етнограф. Член Харківського історико-філологічного товариства, укладач і редактор «Харьковского календаря».
У 70-х - 80-х рр. XIX ст. активно розробляється бібліографія змісту місцевих періодичних видань, насамперед Єпархіальних та Губернських відомостей.
Газети під назвою «Губернские ведомости» почали видаватися в усіх губерніях Російської імперії згідно зі спеціальним урядовим розпорядженням 1837 р.. Вони вміщували як офіційні документи (постанови, розпорядження і приписи верховного і місцевого начальства), так і неофіційні матеріали: хроніку місцевих подій, відомості, які можуть бути корисними для фабрикантів, підприємців, сільського та міського господарства, історико-краєзнавчі статті. У 60-80-х рр. краєзнавчі матеріали тематично розширюються і урізноманітнюються: друкуються статистичні та історичні описи повітів і міст губернії, ґрунтовні огляди губерній у географічному, геологічному, топографічному, економічному відношенні, нариси про історичний розвиток краю у різні періоди.
Не менше цінної краєзнавчої інформації містилось і в «Єпархиальньїх ведомостях». Журнали під такою назвою почали видаватися в усіх губерніях Російської губернії в кінці 60-х рр. як друковані органи місцевих єпархій. В їх неофіційній частині друкувався так званий єпархіальний літопис, який охоплював такі матеріали: дослідження з історії православної церкви на території краю, публікація уривків зі старих документів (археографічних актів, стародавніх грамот тощо), які дають матеріал для досліджень цієї історії, історико-статистичні описи церков і монастирів єпархії, сучасна хроніка найважливіших подій у релігійному житті губернії. Тому покажчики змісту неофіційних частин губернських та єпархіальних відомостей можна віднести водночас і до покажчиків змісту місцевих періодичних видань, і до краєзнавчих бібліографічних покажчиків.
Впродовж 70-90-х рр. XIX ст. були складені покажчики змісту неофіційної частини Волинських, Київських, Полтавських,
Подільських,ХерсонськихтаТаврійськихєпархіальнихвідомос-тей, а також Волинських та Херсонських губернських відомостей. Ці покажчики створювались, як правило, за 20-річний період існування журналу чи газети і вміщували дуже багато цінної інформації про краєзнавчі публікації.
Продемонструємо сказане більш детальною характеристикою покажчиків змісту журналу «Волынские епархиальные ведомости».
Як додаток до журналу за 1888 рік (№№ 4 - 29) друкувався «Предметный указатель содержания неофициальной части «Волынских епархиальных ведомостей» за первые 20 лет их существования (сентябрь 1867 - август 1887 гг.)», який у зброшурованому вигляді зберігається у багатьох бібліотеках та музеях України. У тому ж році він був опублікований у Почаєві окремим виданням із зазначенням автора Ювеналія Тиховсько-го та авторською передмовою. Це один з кращих зразків вітчизняних покажчиків змісту місцевих періодичних видань. Весь матеріал у ньому групується за трьома основними розділами: історія, проповідництво, бібліографія. Розділ «Історія» поділяється на більш дрібні тематичні рубрики, присвячені загальній, слов'янській та українській історії. Виділений окремий підрозділ «Волинь», який є своєрідним предметно-географічним покажчиком і подає інформацію про окремі повіти та населені пункти Волині, згадані в статтях, вміщених у журналі. Далі ідуть розділи релігійної тематики: проповідництво, догматичне і порівняльне богослов'я, літургіка та ін. Завершує покажчик розділ «Бібліографія», до складу якого входить «Алфавітний покажчик авторів і назв статей, вміщених у «Волынских епархиальных ведомостях». Одже, ми бачимо досконалий науково-довідковий апарат, що поєднує у собі предметний, географічний, алфавітний покажчик авторів та назв і дозволяє легко орієнтуватися у змісті часопису за тривалий період часу.
Одразу ж після опублікування покажчик одержав високу оцінку вчених, краєзнавців, бібліографів. Зокрема, О. М. Лазаревський, порівнюючи покажчИки змісту Подільських, Волинських та Полтавських єпархіальних відомостей, які були опубліковані в кінці 80-х рр., відвів покажчику Ю. Тиховського перше місце, зазначивши: «... указатель г. Тиховского составлен настолько обстоятельно, что ег0 можно поставить образцом для других работ сего рода»11. У Зв'язку з цією високою оцінкою не можна не звернути увагу на т0й факт, що в момент видання покажчика його автор був 19-річНим семінаристом Волинської духовної семінарії.
Хронологічно продовжує поКажчик ю тиховського «Указатель статей, помещённых в неофИциальнои части «Волынских епархиальных ведомостей» за второе двадцатилетие их существования (с сентября 1887 по декабрь 1907 года включительно)», виданий у 1909 р. в Почає8і. він був підготовлений колишньою кременецькою редакціЄю вже після зміни місця ви_ дання журналу з Почаєва на Жит0мир (це таКож свідчення великої поваги редакції журналу до бібліографічної інформації). Цей покажчик не поступається в ЯК0Сті попередньому, хоча в ньому застосовані інші методичні прийоми. Напевне, планувався і покажчик змісту за третє двадцятиріччя існування журналу, але він не був опублікований, бо нИдання припинило існування у 1917 р.
