- •Методичні вказівки
- •«Логістика»
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 3
- •Типові практичні завдання та методичні рекомендації щодо їх виконання
- •Практична робота 1
- •Прогнозування та планування матеріалопотоків. Метод нормативний
- •Завдання 1
- •Загальні методичні вказівки до виконання завдання
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 2
- •Приклад розв’язання
- •Практична робота 2 Прогнозування та планування матеріалопотоків. Метод екстраполяції
- •Завдання 4 Постановка задачі
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 5 Постановка задачі
- •Практична робота 3
- •Завдання 6 Постановка задачі
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 8 Постановка задачі
- •Приклад розв’язання
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 9 Постановка задачі
- •Загальні методичні вказівки до виконання завдання
- •Приклад розв’язання
- •Методичні вказівки та завдання
- •Методичні вказівки та завдання
- •Комп'ютерний набір та верстання о.М. Соляник.
- •Друкарня СумДу. 40007, м. Суми, вул. Р.-Корсакова, 2
Типові практичні завдання та методичні рекомендації щодо їх виконання
Практична робота 1
Прогнозування та планування матеріалопотоків. Метод нормативний
Завдання 1
Приватне підприємство що вготовляє металеві деталі має дві виробничі дільниці. При виконанні чергового замовлення обидві дільниці виробляли однакові деталі. Визначити на якій із дільниць найбільш раціонально використовуються ресурси якщо:
1) норма витрати матеріалів на ділянках дорівнює – 1,5 кг на деталь.
2) відходи на першій ділянці складають 0,2 кг на деталь.
3) витратний коефіцієнт на другій ділянці дорівнює 1,25.
Загальні методичні вказівки до виконання завдання
Задачі такого типу розв’язуються шляхом визначення та порівняння показників загальної витрати матеріалу, корисної витрати матеріалу, витратного коефіцієнту та коефіцієнту корисного використання.
Витратний коефіцієнт розраховується за наступною формулою:
, (1.1)
- витратний коефіцієнт;
- загальні витрати матеріалу
за нормою на одиницю продукції;
- корисна витрата матеріалу
на одиницю продукції.
Коефіцієнт корисного використання є зворотною величиною по відношенню до витратного коефіцієнту:
, (1.2)
- коефіцієнт корисного
використання матеріалу.
Приклад розв’язання
Спочатку потрібно визначити розмір корисної витрати матеріалу на другій дільниці:
кг.
Відходи на другій дільниці
складатимуть
кг.
Висновок: Якщо порівняти відходи при виготовленні однієї деталі на першій дільниці (0,2 кг) та на другій дільниці (0,3 кг). то можна зробити висновок, що більш ефективно матеріали використовуються на першій дільниці.
Завдання 2
Річна виробнича програма приватного підприємства з виготовлення керамічних виробів складала у базовому році 10500 шт. За рахунок зменшення відходів коефіцієнт використання на кінець базового року збільшився з 0,7 до 0,75. Скільки готових виробів можна буде виготовити у наступному році при використанні такого ж обсягу ресурсів як у базовому році.
Приклад розв’язання
1) Приймемо
за загальні витрати матеріалу по нормі
у базовому році. Тоді загальний обсяг
використання ресурсів складе
.
2) Приймемо
за загальні витрати матеріалу по нормі
у плановому році.
3) Зважаючи на те, що розмір корисної витрати матеріалу не змінюється знайдемо співвідношення між та :
,
звідси визначимо розмір
:
4) Знайдемо скільки виробів
(
)
можна виробити у плановому році:
шт.
Висновок: У плановому році можна буде виробити 11250 шт. готових виробів.
Завдання 3
В регіоні працюють три підприємства з виготовлення паперу. Норми витрати деревини на 100 кг паперу та плановий обсяг виробництва для кожного підприємства наведені в табл.1. Визначити резерв економії матеріалу для кожного підприємства та для регіону в цілому .
Таблиця 1
Норми витрати деревини на 100 кг. паперу
Підприємство |
Норма витрати деревини, тон /100 кг |
Плановий обсяг виробництва паперу, кг |
Підприємство 1 |
3,5 |
560 |
Підприємство 2 |
3,9 |
720 |
Підприємство 3 |
4,2 |
1000 |
