- •Методичні вказівки
- •«Логістика»
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 3
- •Типові практичні завдання та методичні рекомендації щодо їх виконання
- •Практична робота 1
- •Прогнозування та планування матеріалопотоків. Метод нормативний
- •Завдання 1
- •Загальні методичні вказівки до виконання завдання
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 2
- •Приклад розв’язання
- •Практична робота 2 Прогнозування та планування матеріалопотоків. Метод екстраполяції
- •Завдання 4 Постановка задачі
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 5 Постановка задачі
- •Практична робота 3
- •Завдання 6 Постановка задачі
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 8 Постановка задачі
- •Приклад розв’язання
- •Приклад розв’язання
- •Завдання 9 Постановка задачі
- •Загальні методичні вказівки до виконання завдання
- •Приклад розв’язання
- •Методичні вказівки та завдання
- •Методичні вказівки та завдання
- •Комп'ютерний набір та верстання о.М. Соляник.
- •Друкарня СумДу. 40007, м. Суми, вул. Р.-Корсакова, 2
Приклад розв’язання
Маршрути руху електрокар розроблюються у наступному порядку.
1) Електрокара № 1 буде обслуговувати перший маршрут.
2) Стовпчики 1-6 таблиці 4.4. заповнюються відповідно до вихідних даних.
3) Визначаємо скільки повних циклів за добу зробить одна електрокара (780/33=23,6=23). Заносимо це значення до стовпчика 7 табл. 4.4.
4) Загальні витрати часу визначаємо як добуток значень стовпчика 6 та стовпчика 7 (33∙23=759). Заносимо отримане значення до стовпчика 8.
5) Враховуючи те, що добовий фонд часу електрокари не повинен перевищувати 780, наступні 11 циклів по маршруту №1 будуть виконані електрокарою №2.
6)Загальні витрати часу на обслуговування пешого маршруту електрокарою №2 складуть 33∙11=363хв., тому дана електрокара може повністю забезпечити потребу у перевезенні вантажу по маршруту 2 (10 циклів по 33 хвилини).
7) Загальні витрати часу на обслуговування електрокарою №2 першого та другого маршрутів складе 363+330=963 хв.
8) Маршрут №3 буде обслуговуватись електрокарою №3 що складатиме 21 цикл по 35 хвилин. Загальні витрати часу становитимуть 735 хв.
Таблиця 4.4
Маршрути руху електрокар
Номер маршруту |
Маршрут |
Відс-тань, м |
Найменування вантажу |
Тривалість транспортного циклу, хв. |
Кіль-кість циклів |
Загальні витрати часу (хв.) |
|
Звідки |
Куди |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Електрокара №1 |
|||||||
1 |
Склад шихти |
Ливарний цех |
130 |
Шихтовий матеріал |
33 |
23 |
759 |
Всього |
759 |
||||||
Електрокара №2 |
|||||||
1 |
Склад шихти |
Ливарний цех |
130 |
Шихтовий матеріал |
33 |
11 |
363 |
2 |
Ливарний цех |
Механічний цех |
120 |
Відливки |
33 |
10 |
330 |
Всього |
693 |
||||||
Електрокара №3 |
|||||||
3 |
Механічний цех |
Склад готової продукції |
250 |
Середні деталі |
35 |
21 |
735 |
Всього |
735 |
||||||
Практична робота 5
Розрахунок площ складських приміщень. Вибір та розрахунок кількості складського обладнання.
Завдання 8
Постановка задачі
Визначте розмір площі складу методом навантажень при наступних умовах: річний обсяг вантажів, що надходять на склад - 3400 т.; максимальна норма запасу – 40 діб; середнє розрахункове навантаження – 8т./м2; коефіцієнт використання площі складу – 0,5; коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад – 1,4.
Загальні методичні вказівки до виконання завдання
Метод навантажень використовується для розрахунку площ складів загального призначення та на першій стадії проектування складів.
Загальна площа складу за методом навантажень визначається за допомогою наступної формули:
(5.1),
де
-
загальна площа складу, м2;
- максимальна норма зберігання вантажів
на складі, т.;
-
коефіцієнт нерівномірності надходження
вантажів на склад;
-
середнє розрахункове навантаження на
1 м2
площі складу, т/м2;
-
коефіцієнт використання площі складу.
Максимальна норма зберігання вантажів на складі визначається за формулою:
(5.2)
- річний обсяг надходження
на склад i-го вантажу;
-
максимальна норма запасу і-го вантажу,
діб.
-
кількість найменувань вантажів, що
надходять на склад.
Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад визначається за формулою:
, (5.3)
де
-
максимальний добовий обсяг вантажів,
що надходять на склад т/д.,
-
середньодобовий обсяг вантажів, що
надходять на склад, т/д.
Середнє розрахункове навантаження на 1 м2 площі складу залежить від характеристики вантажів, що зберігаються та конструктивних особливостей будівлі складу і визначається за довідковими даними.
Коефіцієнт використання площі складу – відношення корисної площі складу до загальної, визначається за довідковими даними.
