6.Основні напрямки зовнішньої політики Росії в пер. Пол.. Хіх ст.

Важливою стороною зовн політики було повернення до принципів Священ союзу. Зросла роль Р в боротьбі з будь-якими проявами «духу змін» в європейського життя. Саме за правління Миколи I Р отримала прізвисько «жандарма Європи». На прохання Австр імп Р взяла участь у придушенні угор револ, направивши 140-тисячний; в результаті був врятований трон Франца Йосипа. Остання обставина не перешкодила австр імператору, побоювався надмірного посилення позицій Росії на Балканах, незабаром зайняти недружню до Миколи позицію в період Крим війни і навіть погрожувати їй вступом у війну на боці ворожої Росії коаліції, що Микола I розцінив як невдячна віроломство; російсько-австрійські відносини були безнадійно зіпсовані аж до кінця існування обох монархій. Протист з Фр-створ Антифр коал. Суперниками на між нар арені після Віден конгр вист.-В.Б. Австр і Фр. 1807-Тильзит мир-О І вигр війну в Швец, Фінл до Р. М І посередн і врегул прус-дан конфл і внутрішнім ситуац. 06-12 –р-т війна-бесараб-до Р.

Особливе місце у зовнішній політиці Миколи I займав Сх питання. Р за Миколи I відмовилася від планів по розділу Осм імперії, які обговорювалися для попередніх царів (Катерині II і Павла I), і почала проводити зовсім іншу політику на Балканах - політику захисту православ насел та забезпечення його релігійних і цивільних прав, аж до політичної незалежності. Вперше ця політика була застосована в Акерманської договорі з Туреччиною 1826. За цим договором Молдавія і Валахія, залишаючись у складі Османської імперії, отримали політичну автономію з правом обрання власного уряду, яке формувалося під контролем Р. Через півстоліття існування такої автономії на цій території було утворено державу Румунія - по Сан-Стефанского договором 1878. При новому зіткненні Р з Тур васальна залежність знищувалася. Так утвор Сербський князівство за Адріанопольському договором 182, грецьке королівство - по тому ж договору і за Лондонським протоколом Поряд з цим Росія прагнула забезпечити свій вплив на Балканах і можливість безперешкодного мореплавства в протоках ( Босфор і Дарданелли ).

У ході рос-тур воєн 1806-1812 рр.. і 1828-1829 років Р добилася великих успіхів у здійсненні цієї політики. На вимогу Р, що оголосила себе покровителькою всіх християнських підданих султана, султан був змушений визнати свободу і незалежність Греції і широку автономію Сербії ( 1830 ). Після 28-29-гирло Дун і Сх узбер до Ч.м. до Рос. 26-28-Р-іран війна-Сх вірменія-до Р. Завойов гірс Кавказ Ці ж причини: підтримка православних християн Османської імперії та розбіжності по Східному питання, - штовхнули Росію на загострення відносин з Туреччиною в 1853, наслідком чого стало оголошення нею війни Р. Початок війни з Туреччиною в 1853 ознаменований блискучою перемогою рос флоту під командуванням адмірала П. С. Нахімова, розгромив противника в Синопській бухті. Це був останній великий бій вітрильного флоту.