Тема 10. Будова квітки представників родини Juncaceae

Відпрепарувати квітку ситника, покласти її для демон­стрування під лупу. Запропонувати студентам порівняти об’єкт із заздалегідь підготовленим схематичним зобра­женням. Звернути увагу на актиноморфність і тричленність у будові квітки ситника; два кола листочків простої оцвітини по три члени в кожному, шість тичинок у двох колах і маточку із трироздільною приймочкою.

Тема 11. Різноманіття будови квіток у представників родини Ranunculaceae

Охарактеризувати будову квіток у представників роди­ни Ranunculaceae. Коротко нагадати будову квіток об’єктів, які студенти розглядали під час лабораторного практикуму (He­patica nobilis, Trollius europaeus, Aconitum sp.).

Продемонструвати будову квіток Consolida regalis, Aquilegia vulgaris i Thalictrum sp. Звернути увагу на крупні, яскраво забарвлені, різко зигоморфні квітки Consolida regalis. Оцвітина являє собою п’ять пелюсткоподібних листочків: бокові і нижні листочки – подовгуваті, парні, верхній – не­парний, з довгою, злегка зігнутою шпоркою. Над оцвітиною розміщений нектарник, частина якого міститься в шпорці і повторює його форму; частина, яка виступає за межі шпорки, – пелюсткоподібна трилопатевої форми. Тичинки – численні, з розширеною до основи тичинковою ниткою. Маточка – одна.

У Aquilegia vulgaris квітки актиноморфні. Оцвітина – складна, п’ятичленна. Чашолистки – подовгасті, такого ж ко­льору, що й пелюстки. Пелюстки – лійкоподібні нектарники. Шпорець пелюсток із гачкувато зігнутою основою. Тичинок ба­гато. Між тичинками і маточками є два кола з п’ятьма плівчас­тими стамінодіями. Маточок зазвичай п’ять.

Звернути увагу на вітрозапильність квіток Thalictrum sp. Вони відносно дрібні, зібрані в багатоквіткові суцвіття. Листочки простої оцвітини білувато-зелені, опадають під час цвітіння. Численні тичинки в цей час звисають із квітки на зігнутих тичинкових нитках і легко розгойдуються вітром. Маточок багато.

Тема 12. Будова квіток представників родини Orchidaceae

Роздати студентам квітки пальчатокорінника, відпре­паровані з осі суцвіття разом з криючим листком. Запропо­нувати самостійно встановити кількість листочків оцвітини і місцезнаходження зав’язі.

Звернути увагу на зигоморфність квіток пальчато­корінника. Зав’язь – нижня, довга і вузька, нагадує квітконіжку. Зауважити, що квітки у пальчатокорінника є сидячими і знахо­дяться в пазусі криючого листка. Зав’язь спірально скручена, на верхівці з сидячою приймочкою із двома фертильними і однією стерильною лопатями. Шість листочків простої оцві­тини кріпляться до зав’язі під приймочкою, розміщені двома колами. В зовнішньому колі є два парних і один непарний листочок. У внутрішньому – також. Непарний листочок внут­рішнього кола є широким, названо його губою. Внаслідок скручування зав’язі губа займає положення паралельне до поверхні землі, що полегшує сідання на неї комах. При основі губи є порожнистий виріст – шпорець, в якому накопичується нектар.

Квітка пальчатокорінника містить тільки одну тичинку без тичинкової нитки, з двогніздим пиляком, прирослим до стерильної лопаті приймочки навпроти непарного листочка зовнішнього кола. Структура, утворену внаслідок зростання такого пиляка з приймочкою, названо гіностемієм.

Розмістити під бінокулярною лупою заздалегідь підсу­шені квітки, у яких розкрилися пиляки. Запропонувати студен­там по черзі самостійно препарувальною голкою витягнути із гнізда пиляка поліній – склеєну масу пилку.