Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова васі.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

2.2 Аналіз стійкості нелінійної системи

В нелінійних системах питання стійкості виявляється значно складнішим, оскільки, в зв’язку з невиконанням принципу суперпозиції, неможливо розділити процес на перехідну і вимушену складові. Можливість автоколивань.

До наближених методів аналізу стійкості відносяться: метод гармонічної лінеаризації і критерій В.М. Попова.

Отже зробимо дослідження стійкості і автоколивань системи за цими методами.

І) Методом гармонічної лінеаризації можна визначити умови виникнення і параметри автоколивань як в системах другого порядку, так і в більш складних системах. Метод полягає у заміні суттєво нелінійного елемента еквівалентною лінійною ланкою. Ця операція називається гармонічною лінеаризацією.

Суть методу зводиться до того, що на вхід системи діє гармонічний

синусоїдальний сигнал . При цьому на вході нелінійного елемента будуть виникати періодичний сигнал , форма якого залежить від характеру нелінійності і в загальному випадку суттєво відрізняється від синусоїдального. Для визначення коливної межі можна використати будь-який із критеріїв стійкості. Так згідно критерію Найквіста система знаходиться на коливній межі стійкості, якщо АФХ розімкнутого контуру проходить через точку . Отже умовою існування автоколивань є рівність

, (2.3)

або

. (2.4)

Ліва частина рівняння (2.4) являє собою АФХ всіх лінійних ланок системи, а права – обернену характеристику нелінійного елемента, взяту з протилежним знаком. Рівняння (2.4) зручно розв’язати графічно. Для цього необхідно побудувати вказані характеристики в одній системі координат. В точках пересічення кривих виконується рівність (2.3).

Запишемо передавальну функцію лінійної частини системи (1.46) підставивши відповідні значення

. (2.5)

Запишемо передавальну функцію нелінійного елементу

, (2.6)

Підставивши відповідні значення c=2; b=2 в формулу отримаємо

. (2.7)

Для побудови АФХ скористаємося уже проведеними розрахунками (розділ 1.6), і запишемо одразу дійсну і уявну частину АФХ лінійної частини розімкнутої АСК

Для побудови скористаємося програмою MathCAD

Рисунок 2.4 – графік АФХ лінійної частини АСК

Виразимо другу частину рівняння (2.4)

. (2.8)

Побудуємо отриману залежність

Рисунок 2.5 – графік залежності від Х

Виходячи з отриманого графіка характеристика один раз проходить вздовж дійсної осі . При збільшенні від 2 до +∞ характеристика прямує від і дасягає -1 при .

Тобто характеристики лінійної і нелінійної частин не перетинаються. Це свідчить про відсутність автоколивань, а також про то, що систему можна вважати стійкою.

ІІ) Виконаємо дослідження за критерієм Попова. Критерій Попова зручний для аналізу абсолютної стійкості нелінійних систем. Його критерій оснований, як і критерій Найквіста, на використанні АФХ і має просту геометричну трактовку. У формулюванні критерію використовують поняття модифікованої АФХ, яку одержують зі звичайної АФХ, перемноживши уявну частину на , де - нормуючий множник ( ).

. (2.9)

Подамо АФХ у вигляді суми дійсної і уявної частин

Рисунок 2.6 – графік модифікованої АФХ лінійної частини АСК

Як видно з графіка через точку ( ) можемо провести вертикальну пряму яка не перетне модифіковану АФХ лінійної частини АСК.

Тоді, маємо

Тепер переконаємося що передавальна характеристика нелінійного елемента повністю знаходитися в секторі , якщо навіть .

Рисунок 2.7 – зображення нелінійної характеристики

Виходячи з графіків, бачимо, що модифікована АФХ не охоплює точку ( ) і через неї можна провести вертикальну пряму.

Отже робимо висновок про абсолютну стійкість нашої нелінійної системи.