- •1 Лінійна система
- •1.2 Визначення передавальної функції керованого об’єкта
- •1.3 Вибір регулятора
- •1.4 Розрахунок оптимальних параметрів налаштування регулятора
- •1.5 Оцінка точності системи
- •1.6 Перевірка стійкості автоматичної системи керування
- •1.6.1 Критерій Гурвіца
- •1.6.2 Критерій Михайлова
- •1.7 Побудова області стійкості системи
- •1.8 Побудова графіка перехідного процесу і оцінка якості системи
- •По каналу
- •По каналу
- •1.9 Визначення передавальної функції компенсуючого пристрою, який забезпечує інваріантність системи. Структура інваріантної системи
- •1.10 Інтегральна оцінка якості
- •1.11 Розрахунок дисперсії сигналу помилки при випадкових впливах
- •2. Нелінійна система
- •2.1 Структура нелінійної системи
- •2.2 Аналіз стійкості нелінійної системи
- •2.3 Показники якості нелінійної системи
- •3 Цифрова система
- •3.1 Структура цифрової системи
- •3.2 Аналіз стійкості системи
- •3.3 Аналіз якості системи
- •Висновки
2.2 Аналіз стійкості нелінійної системи
В нелінійних системах питання стійкості виявляється значно складнішим, оскільки, в зв’язку з невиконанням принципу суперпозиції, неможливо розділити процес на перехідну і вимушену складові. Можливість автоколивань.
До наближених методів аналізу стійкості відносяться: метод гармонічної лінеаризації і критерій В.М. Попова.
Отже зробимо дослідження стійкості і автоколивань системи за цими методами.
І) Методом гармонічної лінеаризації можна визначити умови виникнення і параметри автоколивань як в системах другого порядку, так і в більш складних системах. Метод полягає у заміні суттєво нелінійного елемента еквівалентною лінійною ланкою. Ця операція називається гармонічною лінеаризацією.
Суть методу зводиться до того, що на вхід системи діє гармонічний
синусоїдальний
сигнал
.
При цьому на вході нелінійного елемента
будуть виникати періодичний сигнал
,
форма якого залежить від характеру
нелінійності і в загальному випадку
суттєво відрізняється від синусоїдального.
Для визначення коливної межі можна
використати будь-який із критеріїв
стійкості. Так згідно критерію Найквіста
система знаходиться на коливній межі
стійкості, якщо АФХ розімкнутого контуру
проходить через точку
.
Отже умовою існування автоколивань є
рівність
,
(2.3)
або
.
(2.4)
Ліва частина рівняння (2.4) являє собою АФХ всіх лінійних ланок системи, а права – обернену характеристику нелінійного елемента, взяту з протилежним знаком. Рівняння (2.4) зручно розв’язати графічно. Для цього необхідно побудувати вказані характеристики в одній системі координат. В точках пересічення кривих виконується рівність (2.3).
Запишемо передавальну функцію лінійної частини системи (1.46) підставивши відповідні значення
. (2.5)
Запишемо передавальну функцію нелінійного елементу
,
(2.6)
Підставивши відповідні значення c=2; b=2 в формулу отримаємо
.
(2.7)
Для побудови АФХ скористаємося уже проведеними розрахунками (розділ 1.6), і запишемо одразу дійсну і уявну частину АФХ лінійної частини розімкнутої АСК
Для побудови скористаємося програмою MathCAD
Рисунок 2.4 – графік АФХ лінійної частини АСК
Виразимо другу частину рівняння (2.4)
.
(2.8)
Побудуємо отриману залежність
Рисунок
2.5 – графік залежності
від Х
Виходячи
з отриманого графіка характеристика
один раз проходить вздовж дійсної осі
.
При
збільшенні від 2 до +∞ характеристика
прямує від
і дасягає -1 при
.
Тобто характеристики лінійної і нелінійної частин не перетинаються. Це свідчить про відсутність автоколивань, а також про то, що систему можна вважати стійкою.
ІІ)
Виконаємо дослідження за критерієм
Попова.
Критерій Попова зручний для аналізу
абсолютної стійкості нелінійних систем.
Його критерій оснований, як і критерій
Найквіста, на використанні АФХ і має
просту геометричну трактовку. У
формулюванні критерію використовують
поняття модифікованої АФХ, яку одержують
зі звичайної АФХ, перемноживши уявну
частину на
,
де
-
нормуючий множник (
).
.
(2.9)
Подамо АФХ у вигляді суми дійсної і уявної частин
Рисунок 2.6 – графік модифікованої АФХ лінійної частини АСК
Як
видно з графіка через точку (
)
можемо провести вертикальну пряму яка
не перетне модифіковану АФХ лінійної
частини АСК.
Тоді, маємо
Тепер
переконаємося що передавальна
характеристика нелінійного елемента
повністю знаходитися в секторі
,
якщо навіть
.
Рисунок 2.7 – зображення нелінійної характеристики
Виходячи
з графіків, бачимо, що модифікована АФХ
не охоплює точку (
)
і через неї можна провести вертикальну
пряму.
Отже робимо висновок про абсолютну стійкість нашої нелінійної системи.
