- •3 Структура і рівні соціологічного знання.
- •6/ Визначення поняття «соціальне».
- •9/ Функції соціології.
- •13 Передумови виникнення соціології.
- •14. Позитивізм як обґрунтування науки о. Конта.
- •18/ Органістичний напрямок у соціології г. Спесера
- •19/ Вчення г. Спенсера про соціальні інститути
- •20.Соціальний факт- те що створено людьми і має на них вплив.( релігія мова, право держава)
- •22. Правила соціологічного методу та методи вивчення соціальних фактів за е. Дюркгеймом
- •23. Застосування принципів «соціологізму» до дослідження причин самогубства е. Дюркгейма.
- •27. Суть та основні положення розуміючої соціології м. Вебера.
- •28. Категорія соціальної дії та її найважливіші характеристики за м. Вебером. Класифікація соціальних дій м. Вебером.
- •30. Нелогічні дії, як предмет соціології в. Парето.
- •31. Основні види резидуїв за в. Парето
- •32. Концепція круговороту еліт за в. Парето. Типи еліт.
- •33. Проблема родового поняття в соціології
- •34.Соціальний зв’язок. Різновиди соціальних зв’язків: соціальний контакт та соціальна взаємодія.
- •35/Співпраця і суперництво як типи соціальних взаємодій
- •36.Поняття, сутність і специфіка соціальної діяльності.
- •37. Причини обєднання людей у спільноти. Співвідношення понять соціальна спільнота і соціальна группа
- •41.Визначення поняття мала група.
- •42 . Первинні і вторинні групи.
- •43. Груповий конформізм
- •44.Референтні групи
- •85. Маргінальність
- •87. Поняття «соціальні зміни»
- •88.Види соціальних змін за масштабом
- •90. Технологічні, ідеологічні та наукові чинники соціальних змін.
- •91. Поняття соціальної стабільності
90. Технологічні, ідеологічні та наукові чинники соціальних змін.
Технічні. Глибокі соціальні наслідки мали такі науково-технічні досягнення, як винахід телефону і телевізора, автомобіля і літака, комп'ютера і балістичною ракети.Нині науково-технічний прогрес досяг такого розмаху що вимагає нового осмислення, нових оцінок відносно своїх соціальних перспектив. По-перше, створена і накопичена зброя масового знищення (зокрема, ракетно-ядерне) навіть при її частковому використанні може знищити не тільки людство, але і все живе на наший планеті.По-друге, в значній мірі науково-технічний прогрес привів до безпрецедентного загострення екологічної проблеми. Стан навколишнього природного середовища зараз таке, що може катастрофічно позначитися на самому існуванні суспільства. По-третє, нестримний зростання промислового виробництва в останніх 2-3 сторіччя, особливо в XX сторіччі, веде до вичерпання природних джерел сировини і енергії. За підрахунками фахівців, запаси вугілля, руді, багато інших
Ідеологічні. Істотним чинником соціальних змін в різних країнах світу в останні два-три сторіччя стала ідеологія. Ідеали стали тією програмою дій, безпосереднім імпульсом, якими керувалися багато політичних партій і суспільних рухів здійснюючі радикальні перетворення у всіх сферах життєдіяльності суспільства. Найбільш значущими в світовій історії залишилися Велика Французька революція XVIII в., боротьба за незалежність і досягнення самостійності Сполучених Штатів Америки XVIII в., Велика Жовтнева революція 1917 р. в Росії, Китайська революція кінця 40-х рр. XX в. і ін. Прийнято вважати, що всі вони здійснювалися під прапором боротьби за реалізацію визначених ідеологічних принципів і цінностей (ліберально-буржуазних, марксистсько-ленінських, маоістських).Потрібно сказати, що в принципі немає нічого поганого у визнанні ідеологічного характеру соціально-політичних і економічних перетворень. Основна практична і теоретична проблема лежить зовсім в іншій площині і полягає у тому, що нерідко в процесі політичної боротьби і політичних ігор, якими майже завжди супроводжуються періоди соціальних перетворень, домінуючою виявляється так звана партикулярна ідеологія, тобто ідеологія, що виражає інтереси не більшості населення, а порівняно вузьких груп, і інтереси ці можуть бути корисливими. Тоді виникає конфлікт між цими групами і рештою суспільства, який виявляється в ідеологічній, соціальній і політичній сферах. Конфлікт може досягти такого ступеня гостроти, що виникнуть спокуси вирішити його насильницькими способами.
Роль соціальних наук. В цілому можна сказати, що в розвинених країнах в XX в. у суспільних наук з'явилися нові соціальні функції, пов’язані з виявленням конкретних соціальних проблем, їх аналізом і виробленням рекомендацій по їх практичному рішенню. Це функції так званої соціальної інженерії, практичного впорядковування, раціоналізації сфери господарства, бізнесу. Особливого значення соціальні науки набули в сфери організації і управління (державного, внутрішньо фірмового); системи ухвалення рішень, що спонукало багато західних соціологів говорити про менеджеріальну (управлінську) революції. Досить сказати, що сучасні фірми мають спеціальні внутрішньофірмові наукові підрозділи, що займаються дослідженнями і виробленням рекомендацій по вдосконаленню не тільки технологій і управління, але і стратегічного планування, вирішенню проблем соціальної сфери, мотивації, соціально-психологічного клімату тощо. Таким чином, практично у всіх розвинених країнах можна констатувати тенденції залучення соціальних наук, відповідних фахівців до аналізу конкретних соціальних проблем, реалізації соціальних змін.
