- •1. Дайте визначення предмету "Історія України", розкрийте методологічні принципи, джерела вивчення предмету та його наукову періодизацію.
- •2. Розкрийте основні концепції походження українського етносу, охарактеризуйте їх та дайте оцінку.
- •3. Розкрийте поняття "історико-етнографічний регіон", охарактеризуйте етапи формування історико-етнографічних регіонів України.
- •4. Висвітліть концепції етнічного походження Київської Русі. Охарактеризуйте особливості етнополітичного життя Галицько-Волинського князівства.
- •5. Проаналізуйте етнополітичне становище України у складі литовської та польської держав.
- •6. Охарактеризуйте етнополітику козацької держави Війська Запорозького.
- •7. Висвітліть етнополітику Російської та Австрійської імперій щодо українських земель наприкінці XVIII – хіх ст.
- •8. Дайте характеристику діяльності у сфері національної політики українських урядів під час революції 1917-1920 рр.
- •9. Охарактеризуйте етнополітичне становище урср у складі срср.
- •10. Висвітліть етнополітичні аспекти життя на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920-1930-ті рр. Хх ст.).
- •11. Дайте визначення понять міграція та еміграція. Розкрийте основі етапи української еміграції, їх причини.
- •12 Охарактеризуйте етнополітику незалежної української держави (1991-2013 рр.).
- •13 Висвітліть існування на українських землях найдавніших державних утворень: кіммерійців, скіфів, сарматів, античних міст-полісів.
- •14. Дайте характеристику слов'янської держави Антів.
- •15. Висвітліть причини створення, основні етапи існування та державний устрій Київської Русі.
- •16. Охарактеризуйте державний устрій Галицько-Волинського князівства, чому його вважать спадкоємцем Київської русі?
- •17. Розкрийте процес входження українських земель до складу Великого князівства Литовського. Як змінився статус українських земель у ході підписання польсько-литовських уній?
- •18. Охарактеризуйте Запорізьку Січ як козацьку демократичну республіку, її внутрішню та зовнішньополітичну діяльність.
- •19. Висвітліть процес створення української держави Війська Запорозького у ході національно-визвольної війни 1648-1657 рр.
- •20. Проаналізуйте зміст "Березневий статей" б.Хмельницького, розкрийте процес обмеження автономії Гетьманщини у другій половині XVII ст.
- •21. Висвітліть процес скасування автономії Лівобережної України у складі Російської імперії у XVIII ст.
- •22. Охарактеризуйте діяльність Української Центральної ради на шляху від створення автономії до проголошення самостійності унр.
- •24. Розкрийте політику Директорії по відновленню унр.
- •25. Назвіть причини проголошення зунр та її об'єднання з унр.
- •26. Дайте характеристику державного устрою урср у складі срср (1920-1990-ті рр.).
- •27. Проаналізуйте причини проголошення Карпатської України та її подальшу долю.
- •28. Проаналізуйте процес розбудови незалежної України, формування гілок влади, прийняття Конституції.
- •29. Охарактеризуйте геополітичні пріоритети перших українських держав: Київської Русі, Галицько-Волинського князівства.
- •30. Розкрийте причини багатовекторності геополітики незалежної України.
- •31. Розкрийте соціальну структуру та соціальні відносини ранньофеодальних українських держав – Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •32. Проаналізуйте зміни у соціальній структурі українського суспільства у складі Речі Посполитої.
- •33. Розкрийте зміни соціальної структури у ході національно-визвольної війни 1648-1657 рр. Під проводом б.Хмельницького.
- •34. Проаналізуйте модернізацію українського суспільства у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – на початку хх ст.
- •35. Розкрийте причини українського національного відродження на початку хіх ст. Визначте місце Кирило-Мефодіївського братства та "Руської трійці" у ньому.
- •36. Охарактеризуйте українське національне відродження у другій половині хіх ст. Висвітліть діяльність українських Громад, москвофілів та народовців.
- •37. Проаналізуйте процес створення українських політичних партій наприкінці хіх – на початку хх ст. Дайте характеристику їх програмним вимогам.
- •38. Охарактеризуйте соціальні перетворення та політичне життя радянської України у 20-30-ті рр. Хх ст.
- •39. Дайте характеристику політичного життя України у роки Другої світової війни та у повоєнне десятиліття (1939-1953 рр.).
- •40. Розкрийте суть політики "лібералізації" політичного життя у період хрущовської "відлиги" та проаналізуйте її значення для урср.
- •42. Проаналізуйте передумови та процес формування багатопартійної системи незалежної України.
- •43. Охарактеризуйте культурний розвиток первісного суспільства та давніх цивілізацій на території України.
- •3. Антична культура полісів Північного Причорномор’я
- •44. Проаналізуйте розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •45. Дайте характеристику розвитку духовної культури, освіти та наукових знань на українських землях у період литовсько-польської доби.
- •46. Висвітліть розвиток української культури у період національного відродження на українських землях у складі Австрійської та Російської імперій у хіх – на початку хх ст.
- •47. Проаналізуйте зміни у розвитку української культури, освіти та науки у період національної революції 1917-1920 рр.
- •48. Дайте характеристику освіти та науки радянської України.
- •49. Проаналізуйте пріоритетні напрямки розвитку освіти, науки та технічно-промислової політики сучасної України.
- •50. Охарактеризуйте внесок кпі у розвиток української науки.
31. Розкрийте соціальну структуру та соціальні відносини ранньофеодальних українських держав – Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
Соціальна стурутура населення Київської Русі |
|||
Князі |
Великий князь |
Очолював державу, приймав закони, вершив суд, вів міжнародну політику, організовував збір данини, піклувався про оборону держави, вважався власником усієї землі |
|
Удільний князь |
Родичі великого князя; очолювали окремі князівства |
Мали право володіти землею, із земельних прибутків були зобов’язані забезпечувати себе воєнними обладунками і разом зi своїми дорослими синами і слугами брати участь у військових походах; із них формувалася державна адміністрація |
|
Бояри |
Знатні феодали, нащадки родоплемінної знаті й верхівки князівських дружинників |
||
Духовенство |
«Чорне» |
Присвячували себе служінню Богу, відмовившись від свого майна й мирського життя, також займалися господарською діяльністю при монастирях |
|
«Біле» |
Справляли Божу службу в церквах, їхньою професійною діяльністю була релігійна, але на відміну від представників «чорного» духовенства їм дозволялося мати родину |
||
Урядники |
Посадники |
Були намісниками князя, відповідали за порядок у підлеглих землях, за збори данини |
|
Волостелі |
Управляли волостю або маєтком князя |
||
Тіуни (огнищани) |
Князівські й боярські слуги; брали участь в управлінні волостю, містом, відповідали за збереження майна свого пана |
||
Палацові чини |
Керували окремими галузями князівського управління (тогочасні чиновники) |
||
Дружинники |
Воєводи й тисяцькі |
Очолювали давньоруське ополчення (тогочасні воєначальники, як правило, із числа бояр) |
|
Рядові дружинники |
Професійні воїни, складали військо князя, яке він утримував, забезпечував зброєю, кіньми, одягом, міг за вірну службу жалувати грошові нагороди й земл |
||
Купці |
Займалися торгівлею, найзаможніші з них володіли просторими садибами із житловими хоромами, господарськими приміщеннями, входили до органів управління містом |
||
Ремісники |
Займалися різними ремеслами, заможні жили у посадах, збіднілі, як правило, залежали від багатих покровителів, жили в їхніх садибах |
||
Селяни |
Смерди |
Вільні селяни, які об’єднувалися в сільські громади (верв, мир, село). Громада охоплювала один або декілька сусідніх населених пунктів, володіла лісами, випасами, водоймами, орні землі знаходилися в індивідуальному володінні членів громади |
|
Рядовичі |
Селяни, змушені працювати у феодала за угодою — «рядом» |
||
Закупи |
Колишні смерди, які потрапили в залежність до феодала, узявши в борг гроші — «купу», могли втратити господарство, якщо не повертали борг |
||
Холопи |
Селяни, повністю залежні від хазяїна, який міг їх убити, продати, покарати |
||
Челядь |
Жителі господарського двору: слуги, стайничі, кухарі, пралі та ін.; хазяї могли їх продавати, дарувати, залишати у спадщину |
||
Чернь |
Збіднілі люди без майна, які наймалися на «чорну» роботу |
||
Як і в Київській Русі, у Галицько-Волинській державі існувала чітка структура суспільства, де кожній групі визначалося певне і чітке місце. Населення поділялося на вільних, напіввільних та невільних людей. До категорії вільних належали бояри, духовенство, частина сільського та міського населення. Провідну роль в державному житті князівства відігравала аристократія(Рюриковичі) та знать - боярство, яке поділялося на велике, середнє та дрібне. Великі (знатні) бояри були крупними землевласниками, володіли спадковими маєтностями - вотчинами, займали найвищі посади в державі. Дрібні та середні служили князю або великому боярину, тримали землю до кінця служби, до кінця життя, довічно (з правом передачі у спадщину). Духовенство поділялося на біле та чорне, воно володіло спадковими землями (якщо син священика переймав посаду батька) та залежними селянами (монастирі), не платило податків, звільнялось від обов'язків перед князем.
Селяни традиційно іменувалися смердами, які жили общинами. Особисто вони були вільні, але економічно (поземельно) залежали від власника землі - князя (держави), боярина, монастиря і платили їм "татарщину" (гроші державі), "серебщину" (грошовий оброк), "дякло" (натуральний оброк) та відбували повинності (громадські роботи).
Жителі міст - міщани, граждани - поділялися на заможну купецько-лихварську верхівку (мужі градські, містичі), яка захопила міське управління і підтримувала владу князя. Середній прошарок Становили ремісники, майстри, дрібні торговці, які об'єднувалися в корпорації - цехи, вулиці, братчини, сотні, ряди зі своєю казною та на чолі зі старостою. До міських низів належали "робітні люди", "люди менші" тощо, тобто вся біднота та робоча сила, яка цілком Залежала від перших двох груп.
Категорію напіввільних становили закупи - селяни-боржники, які збіднівши, втрачали економічну самостійність і потрапляли в кабалу до бояр, беручи в борг зерно, худобу, інвентар, землю, гроші.
На нижньому суспільному щаблі були невільники, яких, як і в часи Київської Русі, називали холопами (хлопами). Проте їхняексплуатація в умовах Галичини та Волині не була вигідною і їх поступово перетворювали на кріпаків, надаючи землю і можливість вести власне господарство. Холопи в правовому сенсі цілком залежали від власника, були частиною його майна і приватної власності!