1.3. Сутність і основний зміст інформаційно-психологічного впливу в соціальних мережах

Соціальні мережі в останній час все частіше стають об’єктами та засобами інформаційного управління та ареною інформаційного протиборства. Тому при розгляді моделей впливу в соціальних мережах враховуючи інформованість агентів (тобто ту інформацію, якою вони володіють на момент прийняття рішень), традиційно виділяють три класи ставити та вирішувати задачу інформаційного управління – якими повинні бути інформаційні впливи (з точки зору керуючого суб’єкту), для того щоб домогтися від керованого суб’єкта необхідної поведінки.

І, нарешті, уміючи вирішувати задачу інформаційного управління, можна моделювати інформаційне протиборство – взаємодію декількох суб`єктів, інтереси яких не співпадають та здійснюючих інформаційний вплив на один і той же керований об’єкт.

Вище були наведені три компоненти інформаційно-психологічного впливу (ІПВ) в соціальних мережах. Оскільки Управління це є вплив на керовану систему з метою забезпечення необхідної поведінки, то предметом впливу в соціальних мережах можуть виступати думки агентів, їх репутація та довіра один до одного.

Окрім перерахованих вище можливостей ведення ІПВ в соціальних мережах існують і такі, що виникають на основі проблем які породжують ті чи інші масштабні соціальні явища:

• відрив користувача від реальності;

• недостача живого спілкування.

Користувач починає витрачати дуже велику кількість часу на спілкування, в тому числі з незнайомими йому людьми, що дає змогу абсолютно приховано здійснювати ІПВ. Потрібно підкреслити, що якщо соціальні мережі дозволяють здійснювати інформаційне управління (маніпулювання, приховане управління), то виникає і «двояка» задача –аналіз та забезпечення інформаційної безпеки соціальних мереж. Категорія інформаційної безпеки може і навіть повинна бути наповнена такою категорією, як соціальна безпека інформаційно-комцнікаційних технологій (ІКТ)– захищеність користувачів ІКТ, їх груп та суспільства в цілому від інформаційних впливів та негативних наслідків маніпулювання свідомістю.

Дуже важливими є висновки з дослідження, інформаційного управління та інформаційного протиборства в соціальних мережах, які дають можливість якомога ефективніше здійснювати інформаційно-психологічний вплив зокрема в наступних аспектах:

• інформаційний вплив на окремі особистості, соціальні та інші групи;

• цілеспрямований вплив, в тому числі за допомогою ЗМІ;

• боротьба за інформаційну впливовість та формування необхідних точок зору в суспільстві;

• вплив інформації на безпеку управлінських рішень, що приймаються на основі цієї інформації;

• інформаційне протиборство (в тому числі – приховане) на міждержавному, національному, регіональному, територіальному, виробничому та корпоративному рівнях.

Соціальна мережа грає велику роль в розповсюдженні інформації, ідей та впливу між її членами. В даному випадку ІПВ реалізується в двох процесах: комунікації (в ході спілкування, обміну досвідом та інформацією) та порівняння (в пошуках соціальної ідентичності і соціального погодження). У ході цих процесів розрізняють направлений та ненаправлений вплив.

Направлений вплив – вплив, що використовується в якості механізму маніпуляції конкретним суб’єктом переконання.

Не направлений вплив – вплив при якому індивід не ставить перед собою задачу досягти певних результатів від об’єкта маніпулювання.

Уже наприкінці XX століття дослідники засобів масової інформації розширили горизонт своїх пошуків і почали говорити про засоби масової комунікації (ЗМК). Новітніми засобами комунікації та поширення інформації, а також основою трансформаційних процесів у світі стали нові канали передачі інформації (факси, електронна пошта, функціонування світової мережі Інтернет). Як відомо, з англійської мови термін «медіа» означає посередник, або ж носій, через який передається інформація.

Проте із середини 1990-х років поширився термін «new media» («нові медіа»), що означав частину маркетингового поля задля поширення навчальних та розважальних програм на СD-носіях.

Та власне широке поширення Інтернету посприяло трансформації комунікаційних моделей від традиційної - «один для багатьох» до моделі так званої веб-комунікації - «багато для багатьох». Сьогодні термін «нові медіа» вживається у таких значеннях:

• всі цифрові медіа (Інтернет-видання, презентації на СD, комп’ютерні ігри, та інші);

• соціальні мережі – це медіа, інформація в яких створюється загальною аудиторією (сайти, Інтернет-форуми, блоги, чати тощо).

Власне моє дослідження і засноване на аналізі такого підвиду нових медіа як соціальні мережі. Як відомо специфіка цього виду медіа полягає в тому, що він надає можливість у спеціалізованому колі чи серед зацікавлених осіб обговорювати різноманітні теми, що стосуються як і суспільства загалом, так і конкретної проблеми чи навіть приладу (до прикладу, за допомогою таких соціальних мереж можна довідатися і про доцільність придбання якогось побутового приладу, що ви запланували купити).

Ще однією особливістю, яка досить суттєво відрізняє соціальні мережі від звичних нам медіа, є створення віртуальної особистості. Якщо у звичайних медіа (чи то пресі, радіо, ТБ) завжди є автор матеріалу, джерело інформації як юридичні суб’єкти, і т.д., то віртуальна особистість не є суб’єктом географічних кордонів, чи тим більше юридичних законів. Звісно при реєстрації адміністратори таких соціальних мереж отримують про комунікатора певні дані (не завжди – прізвище, ім'я, рід діяльності тощо). Такі новітні медіа забезпечують інтерактивність висловлення та багатовимірність.

Людство у своєму розвитку наблизилось до того, що Інтернет став основним генератором світових макротенденцій. Він сприяє трансформації ціннісних орієнтирів людства та його соціальних структур.

Прогнозоване М. Маклюеном «глобальне село», своєрідний котел інформації, ми отримали в Інтернеті. Окрім всіх вищеназваних процесів та тенденцій розвитку медіа, нас турбують соціальні мережі як інструмент маніпуляції та провокації задля впливу на масову свідомість.

Це і є так звана інформаційна війна. Благородність цієї війни полягає, звичайно, у фактичній відсутності жертв, беззбройному вирішенні питання, проте смертоносні ін'єкції інформації непомітно вводять у наш мозок, примушуючи нас мимоволі діяти за чітко спланованим планом. Інформаційну війну ведуть усі держави як суб’єкти світової політики. З погляду соціальної науки маніпулювання — це система засобів ідеологічного й соціально-політичного впливу з метою зміни мислення й поведінки людей всупереч їхнім інтересам. При цьому люди часто не усвідомлюють, що їх світогляд, потреби та в цілому спосіб життя багато в чому залежать від тих, хто ними маніпулює. Виходячи з цього визначення, дослідники виділяють два основних види маніпуляції: оперативну маніпуляцію свідомістю й поведінкою людей та стратегічну маніпуляцію.

Оперативна (або ситуаційна) маніпуляція полягає в тому, що, використовуючи вже наявні в свідомості людей цінності, потреби, стереотипи, звички, маніпулятор змушує їх сприймати ту або іншу соціальну інформацію так, як йому вигідно, й спрямовує їхні соціально значущі дії у потрібне для себе русло. Люди діють так, як це спланував маніпулятор: голосують чи не голосують, мітингують, створюють хаос або, навпаки, дотримуються порядку й демонструють велику організованість.

Стратегічна маніпуляція полягає в тому, що протягом багатьох років в свідомості людей формуються ті цінності, потреби, ідеї, стереотипи, звички, які й самі по собі сприяють підтримці стабільності вигідного маніпуляторові політичного й економічного ладу й можуть бути використані в оперативній маніпуляції, якщо з’явиться така потреба.

Дослідники масових маніпуляцій та інформаційних воєн, визначають такі основні етапи ведення інформаційно-психологічного впливу в соціальних мережах :

1. Усунення національно свідомої еліти, яка не підіграє ідеям противника: "Для цього добре почати з посиленого пропагування в народі споживацьких настроїв, і паралельно — впроваджувати думку, що керуюча еліта забезпечити належний рівень споживання не може і не хоче».

2. В будь-якій державі є групи, які різняться за своїм етнічним складом чи конфесійною орієнтацією, існують певні субкультури. Оскільки дестабілізація внутрішнього становища є передмовою захоплення влади, наступним кроком інформаційної війни є провокація протиріч між групами різних поглядів чи етнічного походження. Це, до речі, при існуючій системі міжнародного права дозволить звинувачувати чинну владу в порушенні фундаментальних людських прав і потім може стати виправданням для здійснення силової акції.

3. Якщо внутрішньодержавна ситуація почала в деяких ділянках виходити з-під контролю в урядуючої верстви – пора починати промоушен власної команди. Загальне гасло цієї кампанії: “Всім – все!”, але, звичайно, пристосоване до особливостей кожної країни зокрема.

4. Прихід до влади. В залежності від проведеної попередньої роботи визначається наявність чи відсутність так званого «силового варіанту» за допомогою сторонніх сил.

Процес прийняття індивідом інформаційно-психологічного впливу, спрямованого на емоційну сферу свідомості, специфічний. У цілому, він більше згорнутий, ніж, наприклад, процес прийняття пропагандистського впливу: у ньому функціонують тільки сприйняття й запам'ятовування, діяльність мислення виражена дуже слабо.

Інформацію особистість сприймає або не сприймає, сприймає цілком або частково, але у формуванні певних висновків практично не бере участі. Процес інформаційно-психологічного впливу на емоційну сферу свідомості включає довільне сприйняття та запам'ятовування й характеризується дуже

зниженим рівнем усвідомлення про зміст впливу.

Осмислення отриманої інформації відбувається пізніше, при більш високій пізнавальній активності індивіда.

Рівень ефективності інформаційно-психологічного впливу залежить від:

• змісту матеріалу: його складності, конкретності, суспільної значимості тощо. Наприклад, за рівних умов, чим простіша інформація, тим більше шансів на те, що дії, на які вона спонукає, можуть виконуватися автоматично, а особливо, коли не суперечать переконанням об’єкта. Тобто чим конкретніший заклик до дії, тим вищий ступінь автоматизму відповідної реакції;

• психічного стану, що характеризується наявністю високого рівня автоматизму відповідної реакції. Страх, пригніченість, апатія сприяють некритичному й неусвідомленому сприйняттю впливу. Ступінь автоматизму у відповіді особистості зв'язана з рівнем усвідомленості і критичності сприйняття інформації. Якщо вплив приймається підсвідомо й некритично, то відповідь аудиторії може бути автоматичною;

• часового інтервалу між впливами й відповідною реакцією: із збільшенням часового інтервалу автоматизм реакції зменшується внаслідок підвищення критичності і розумової активності об'єкта (пояснюється включенням змісту отриманої інформації в систему знань особистості й усвідомленням його).

Що до суто психологічного впливу в соціальних мережах, то виокремлюють наступні види:

Нейролінгвістичний вплив – вид психологічного впливу, що припускає використання спеціальних прийомів, спрямованих на створення позитивної мотивації, психологічної корекції внутрішніх джерел поведінки й світогляду особистості людини. Нейролінгвістичний вплив орієнтований на ідентифікацію й зміну переконань особистості при впливі на її світоглядні й емоційно-почуттєві стани (характеристики, що дозволяють удосконалювати, програмувати стан й поведінку людини в умовах практичної діяльності).

Основним об'єктом такого виду впливу на людину є її мозок і контрольована ним діяльність, а основним засобом впливу виступають соціально продумані програми вербального і невербального впливу, що дозволяють змінювати світогляд, цінності особистості.

Психоаналітичний (психокорекційиий) вплив являє собою вивчення (аналіз) підсвідомості людини й вплив на нього шляхом, що виключає опір на рівні свідомості (здійснюється в стані гіпнозу). Однак сучасні технологічні досягнення дозволяють виключити опір з боку свідомості й у нормальному стані. Це дозволяють зробити комп'ютерні як психоаналіз, так і психокорекція. При першому здійснюється математичний аналіз реакцій організму, що виникають при миттєвому візуальному перегляді або звуковому прочитанні різних ’’стимулів": слів, образів, фраз.

У такий спосіб можна абсолютно точно визначити наявність у підсвідомості людини визначеної інформації й виміряти її значимість для конкретної особистості, знайти приховану мотивацію. Проаналізувавши отриману інформацію, при необхідності можна здійснювати психокорекцію (психорегуляцію), основним діючим фактором якого також служать ключові слова, образи, запахи (слова можуть перетворюватися за допомогою спектрального мовного сигналу).

Для реалізації інформаційно-психологічного впливу на індивідуальну, групову і масову свідомість використовуються такі джерела, канали поширення й технології (засоби):

• засоби масової інформації та спеціалізовані засоби інформаційно- пропагандистської спрямованості;

• глобальні комп'ютерні мережі й програмні засоби швидкого поширення в мережі пропагандистських інформаційних матеріалів;

• засоби, що непомітно модифікують інформаційне середовище, на підставі якого людина приймає рішення;

• засоби створення віртуальної реальності;

• засоби підпорогового психосемантичного впливу;

Засоби, що непомітно модифікують інформаційне середовище, на підставі якого людина приймає рішення. Діяльність людини значним чином спирається на можливості інформаційно-керуючих систем. Для вирішення практичних завдань людина намагається зосередити в одному місці якнайбільше інформації для прийняття більш обґрунтованих рішень.

При всіх перевагах сучасних комп'ютеризованих систем у підтримці прийняття рішень вони мають цілком очевидний недолік: людина приймає рішення на основі тієї інформації, яку надає їй система й вірогідність якої здебільшого вона оперативно перевірити не здатна. Посадова особа, що приймає рішення, цілком покладається на ту інформацію, яка видається їй на монітор, тому внесення навмисних змін в інформаційні тексти й повідомлення спричиняє неправильні рішення.

При численних прийнятих рішеннях і великому потоці вихідних даних довіра до інформації означає довіру до правильності функціонування інформаційної системи в цілому, тобто до процесів збирання, що відбуваються в ній, обробки, збереження й відображення інформації. Але довіра є психологічний фактор, тому деякі прийоми рефлексивного управління, спрямовані на формування, зміцнення чи руйнування довіри, можуть бути інтерпретовані як інформаційно-психологічний вплив.

Висновки до розділу 1

Таким чином, підсумовуючи дослідження сутності і основного змісту інформаційно-психологічного впливу в соціальних мережах можна впевнено стверджувати наступне:

1. Соціальні мережі за останні роки перетворилися з абсолютно мирної новітньої технології комунікації в повноцінні об’єкти та засоби інформаційного управління. Вони все більше і більше стають ареною інформаційного протиборства. Однією з важливих функцій соціальних мереж сьогодні є те, що велика кількість моделей інформаційного впливу дає можливість досліджувати поведінку будь-яких суб’єктів, в залежності від поставлених завдань.

2. Дослідження видів і функцій соціальних мереж свідчить про те, що на сьогоднішній день для даного типу Інтернет-послуг існує чітка кількісна та якісна класифікація, яка розрізняє соціальні мережі між собою за конкретними ознаками. Перераховані вище ефекти, види, функції та властивості викликають інтерес у багатьох дослідників, в зв’язку з постійно зростаючою роллю соціальних мереж в комунікаційних процесах на світовому рівні. Постійне виникнення якісно нових властивостей поведінки агентів, свідчить про динамічний розвиток мереж.

3. Зростання кількості властивостей соціальних мереж сприяють, по-перше, організації соціальних комунікацій між людьми і, по-друге –реалізації їх базових соціальних потреб. Загальні причини привабливості соціальних мереж, можна охарактеризувати такими можливостями для користувачів як необмежене отримання приватної або суспільної інформації, верифікація ідей через участь у взаємодіях в соціальній мережі, соціальна вигода від контактів (співпричетність, само ідентифікація, соціальне прийняття), рекреація (відпочинок, проведення часу).

4. Соціальні мережі вже сьогодні дають можливість здійснювати інформаційне управління та відіграють важливу роль в розповсюдженні інформації, ідей та впливу між її учасниками. Зростає обсяг, форми і способи негативного та прихованого інформаційно-психологічного впливу в соціальних мережах.

5. Можливості створення та діяльності "невідомого суб`єкта" впливу, формування віртуальної реальності, а також використання емоційної сфери психіки особистості та малих соціальних груп створює широке поле діяльності для негативного інформаційно-психологічного впливу.

6. Особливістю, яка досить суттєво відрізняє соціальні мережі від звичних нам медіа, є створення віртуальної особистості. Якщо у звичайних медіа (чи то пресі, радіо, ТБ) завжди є автор матеріалу, джерело інформації як юридичні суб’єкти, і т.д., то віртуальна особистість не є суб’єктом географічних кордонів, чи тим більше юридичних законів. Звісно при реєстрації адміністратори таких соціальних мереж отримують про комунікатора певні дані (не завжди – прізвище, ім'я, рід діяльності тощо). Такі новітні медіа не забезпечують правову та моральну відповідальність суб’єкта за форми і способи діяльності в мережі.

7. Поступово соціальні мережі перетворюються на новий тип засобів масової інформації, питання про правомірність їх застосування в такій формі все частіше піднімається в науковому та журналістському середовищі.