4. Будова атмосфери Землі. Хімічний склад атмосферного повітря тропосфери.

Атмосфера – газова оболонка небесного тіла, що утримується біля нього силою гравітації. Між атмосферою і міжпланетним простором не існує різкої межі, через це зазвичай атмосферою прийнято вважати область навколо небесного тіла, в якій газове середовище обертається разом з ним як єдине ціле. Атмосфера складається з тропосфери (до 10 км), стратосфери (10-40 км), мезосфери (40-80км), термосфери (80-600км), екзосфера.Хімічний склад атмосферного повітря тропосфери : Нітроген – 78,08%, 780 800часток на мільйон, оксиген – 20,95% , 209 500 часток на мільйон, аргон – 0,934%, 9340 часток на мільйон, неон – 0,0018%, 18 чнм, гелій – 0,0005%, 5, криптон – 0,0001%, 1, ксенон – 0,000009%, 0,09, вуглекислий газ – 0,035%, 350, метан – 0,00017%, 1,7, оксид азоту – 0,00003%, 0,3, чадний газ – 0,00002%, 0,2, водень – 0,00005, 0,5 часток на мільйон. Також незначна кількість інших газів. Й значна кількість аерозолей.

5. Важкі метали: колообіг у довкіллі, джерела надходження та мішені ураження, екологічно зумовленні хвороби, їх причини та наслідки. Шляхи забезпечення екологічної безпеки: фітореамедіаційний та мікробіологічні методи.

Важкі метали мають атомну масу понад 50, з експерементально доведеною токсичною дією на живі істоти у концентраціях ГДК на рівні до кількох мг, незначною поширеністю в природі та достатньо високою ступінню залучення в природні і техногенні цикли, що призводить до їх накопичення у довкіллі внаслідок техногенного впливу, сприяють процесам біоакумуляції і біомагніфікації (біологічного підсилення токсичних ефектів). Таким критеріям відповідають: V, Cr, Mn, Fe, Co, Ni, Cu, Zn, Mo, Cd, Hg, Pb, Bi та які інші елементи. В роботах, присвячених проблемам забруднення нпс і екологічного моніторингу, на сьогодні до важких металів відносять більше 40 металів. По класифікації Реймерса важкими металами є лише елементи з густиною більше 8 мг/см3 – Pb, Cu, Zn, Ni, Cd, Sb, Sn, Bi, Hg. Важкі метали відносяться до пріоритетних забруднюючих речовин, спостереження за якими обов’язкові у всіх середовищах. Причиною цього є їх висока токсичність для живих організмів у відносно низьких концентрація з одного боку та підвищена ферментативна активність з іншого (входять до складу ферментів). Найбільш небезпечні – свинець, кадмій, ртуть, миш’як. Свинець – промислова отрута. В організм людини потрапляє через органи дихання і травлення. Вражає нервову систему, серцево-судинну, репродуктивну систему жінок і чоловіків, летальна доза 10г. Природним джерелом надходження свинцю є процеси вилуговування та розчинення ендогенних і екзогенних мінералів, ерозія гірських порід, вулканічні вивержання. Техногенними джерелами є спалювання вугілля, гірничо-видобувна промисловість, кольорова металургія, лакофарбова промисловість, хімічне машинобудування. Кадмій – летальна доза 1,5-9 г. Спричиняє ракові хвороби, хвороби органів дихання, серцево-судинної системи (гіпертонію), ниркову недостатність. Природними джерелами надходження є процеси вилуговування та розчинення ендогенних мінералів, ерозія гірських порід, що місять підвищені концентрації кадмію. Техногенні джерела: спалювання викопного палва, твердих відходів; виробництво пігментів, гальванічні процеси, виробництво пластмас, осади зі стічних вод, тютюновий дим. Руть – летальна доза 150-300г. Вражає нервову систему (хвороба Мінамата). Природні джерела надходження: при випаровуванні, разом з вулканічними газами і газами з термальних джерел. Техногенні: гірничо видобувна промисловість, теплоенергетика, виробництво хлору, хім. Та фармацефтична промисловості, целюлозно-паперова промисловість, військово-промисловий комплекс, лакофарбова пром., сільське госп. Потрыбно обмежити використанні важких металів (у батарейках, акумуляторах та ін.), мікробіологічне очищення компонентів довкілля від ксенобіотиків (для знешкодження отруйних речовин, використовують мікроорганізми-деструктори (бактерії, гриби та ін.). фіторемедіаційне очищення (за допомогою зелених рослин (хрестоцвіті, кукурудза, амброзія та ін.), які висмоктують з грунту та концентрують у своїй біомасі різні елементи). Механіз фіторемедіації можна поснити на основі 4 процесів: фітостабілізації, фітодеградації, фітовипаровування, різодеградації.

6. Визначення індексу забруднення компонентів довкілля. Ризик токсичних ефектів. Ризик для здоров'я населення і забруднення навколишнього середовища. Методи Бателле та поєднаного аналізу карт (GIS-технологій).

Токсичний ефект – це здатність різних хім. Елементів або їх сполук шкідливо впливати на біоту, що веде до відхилення від норми, захворювань або навіть до загибелі. Визначення індексу забруднення компонентів довкілля: На першому етапі на основі отриманого значення приймається рішення про прийнятність планованої діяльності з цього компонента довкілля, її доробки (наприклад, удосконалення системи очищення стічних вод тощо) або відхилення цього проекту. На другому етапі на основі отриманих значень приймається рішення про прийнятність планованої діяльності за кожною специфічною речовиною (показника) відповідного компонента довкілля.

Метод Бателле належить до розряду всебічних , але в той же час він вибірковий . Все це дозволяє вибрати при потребі відповідний рівень детальності.Метод не виключає дублювання в строгому сенсі цього слова , оскільки один і той же вплив може іноді виявитися в різних категоріях факторів, що підлягають оцінці. Наприклад , погіршення якості води , що виникло в результаті високих концентрацій в ній зважених речовин , оцінюється за фізико -хімічної шкалою ( мутність ) , а пов'язаний з цим же непривабливий зовнішній вигляд води відноситься до сфери естетичного сприйняття.

7. Вплив іонізуючих випромінювань на живі істоти, чутливість різних органів до іонізуючої радіації. Норми радіаційної безпеки та дози опромінення, що викликають променеву хворобу і призводять до летальних наслідків.

Вплив іонізуючого випромінювання на живі істоти. Іонізуюче випромінювання – електромагнітні випромінювання та потоки елементарних частинок які здатні іонізувати нейтральні атоми (молекули). Першим вияви біологічну дію випромінювання Анрі Беккерель (першовідкривач) привязавши до перепліччя пробірку з радієм, через він захворів на язву. При отриманні критичних доз опромінення виникає так звана променева хвороба. Ступінь важкості якої залежить від отриманої організмом дози. І снує гостра і хронічна доза хвороби. Гостра при отриманні дози 1 до 100 і більше Гр, за 1-3 день. При отриманні дози до 10 Гр. Розвивається гостра променева хвороба 4-х ступенів: 1) легкої степені – доза 1-1,25 Гр, 2) середньої степені – 2,5-4 Гр. 3) важка степінь – 4-10 Гр. При якій летальний результат майже не минучий. Променева хвороба виникає при щоденному отриманні дози в 0,005 Гр.Внаслідок багаторічної роботи з радієм здоров’я Марії і П’єра Кюрі значно погіршилось, тіло Марії й дотепер випромінює радіоактивність 360 беккерель/м3при нормі 13бк./м3.Найбільш стійкими до опромінення є найпростіші та мікроорганізми.Доза опромінення людини – 4 Зв. (ЛД50).