4. Сучасні проблеми лекційного викладання:

Аналіз сучасного стану лекційного викладання фахових дисциплін свідчать, що основною проблемою, з якою зустрічаються лектори-викладачі є подолання інерційного підходу студентів до засвоєння знань, коли вони або не уважно слухають, або прагнуть дослівно записати лекцію.

Ми передбачаємо, що пізнавальний вплив лекції можна оптимізувати за рахунок організації самостійної роботи студентів під час лекційного викладання.

Для вивчення стану організації самостійної пізнавальної діяльності студентів під час лекційного викладання в нашому інституті було проведено анкетування викладачів за такими питаннями:-

Як Ви вважаєте, вузівська лекція –діалог чи монолог?

Всі викладачі одностайно відстоюють думку, що лектори мають прагнути до діалогу. Запитання, репліки, приклади, ілюстрації активізують студентів, з іншого –боку мобілізують викладача для осучаснення змісту лекції, забезпеченнятеорії з практикою.

Але лектор має враховувати, що лекції для студентів Ікурсу, вступні

лекції більше нагадуватимуть монолог, хоч і на них варто вчити студентів ставити змістовні запитання.

Діалогічна форма проведення лекції є більш продуктивною оскільки сприяє активній мислительнійдіяльності студентів більш ефективному розумінню та засвоєнню матеріалу внаслідок можливості його аналізу викладачем. Двохсторонній обмін інформацією викладач-студент» сприяє двохсторонньому зв'язку, що покращує сприймання матеріалу студентами.

По-філософськи відповіла на це питання Наталія Василівна Кочубей: «Лекція і діалог, і монолог. Діалог дає зв'язок з аудиторією, активізує її. Монолог систематизує, надає лекції цілісності».

Показовим в аспекті розгляду даної проблеми було запитання: Які засоби і методи активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів під час лекцій Ви використовуєте?

У відповідях були: метод бесіди (питання для роздумів, дискусійні питання), прийом самоконтролю, самостійні завдання, проблемні ситуації, творчі завдання, звернення до власногодосвіду, запитання-роздуми, медіа презентації, пропозиції студентам висловити власну думку з того чи іншого питання, обґрунтувати її, мозковий штурм, ігрове проектування.

Все це добре, але треба врахувати, що в сучасній педагогіці вищої школи пропонуються інші, досить ефективні засоби активізації самостійного навчання студентів. Зокрема, це читання лекцій за опорними конспектамидля студентів. Опорний конспект може мати вигляд тексту, таблиць,схем, в яких закодована інформація із заданої теми. Студенти разом з лектором працюють над її «розкодуванням». Опорний конспект роздається кожному студенту. Він висвітлює студентам весь шлях вивчення теми. Працюючи з ним, студенти більше слухають, пригадують,думають, розбираються в матеріалі, а записи майже не ведуть.

Показово, якщо за опорним конспектом студенти можуть побудувати цілу розповідь, то це свідчить про усвідомлення ними викладеного матеріалу.Робота над опорним конспектомв аудиторії і в поза навчальний час сприяє виробленню у студентів навичок самонавчання, самостійного здобування знань.Третім в анкеті для викладачів було питання: «Якими на їх погляд, має бути конспект лекції студента і для чого він йому?»Викладачі вияводностайними в думці про те, що конспект має бути схематичним, тезисним, зручним, в першу чергу, для студента.

Обов'язково мають бути записані тема, план, основна і додаткова література, визначення категорій, які обслуговують тему лекції.Конспект –основа знань, в тому числі і для відповіді на семінарі, але не вся відповідь.Тісно пов'язане з цим питання було наступне: «Чи практикуєте Ви

завдання для студентів по самостійному доопрацюванню конспектів?»

Цікавими є підходи викладачів до організації самостійної пізнавальної

роботи студентів: залучення до самостійного пошукуцікавої інформації по темі; знайти суттєві доповнення до матеріалу лекції, виконання творчих завдань на закріплення лекційного матеріалу тощо.

Поряд з цим ніхто не відмітив: використання словників для аналізу і пояснень окремих категорій; доповнення змісту лекцій знаннями отриманими з інших дисциплін; продумування і складання на полях конспекту плану виступу на семінарі з певного питання; виписування на полях цитат або прикладів, що ілюструють окремі положення.Отже, самостійне доопрацювання студентом конспекту лекції –важлива складова самоосвіти, засіб активізації його пізнавальної діяльності і

творчого мислення. В сучасній методичній літературі з питань викладання у вищій школі

знаходимо інформацію про такі цікаві технології залучення студентів до самоосвіти як «Маршрут» і робота за опорною темою, які до певної міри виконують функцію випереджаючого навчання, забезпечують взаємозв'язок лекції з самостійною роботою студентів та іншими формами вивчення спеціальної навчальної дисципл.