38. Вимірювання повздовжніх та поперечних паралаксів способом уявної марки

Для вимірювання координат та паралаксів на фотознімка з допомогою стереокомпаратора виконується певний порядок дій:

1. центрування фотознімків;

2. їх орієнтування;

3. самі виміри.

На всіх стереокомпараторах можливо обробляти тільки прозорі зображення, тобто негативи, а частіше діапозитиви на скляних платівках. Центрування – це сполучання головної точки фотознімка з центром обертання касети у приладі. У простих випадках або при користуванні простими приладами, спочатку на знімках наносять головні точки з’єднуючи протилежні координати мітки. Орієнтування по координатних мітках – це обертання касети у своїй площині на кут Х так, щоб лінії, які з’єднують протилежні мітки знімка, стали паралельними координатним рухам приладу, тобто щоб сполучились напрямки координатних вісей знімка і приладу, виміри були би вірними. Орієнтування виконується для кожного знімка окремо. Його можна робити або по осі ординат, або по осі абсцис. Щоб виміряти координати та паралакси якоїсь точки, треба після орієнтувань підвести марку до цієї точки рухами штурвалів Шх та Шу приблизно

39.Елементи взаємного орієнтування пари знімків. Їх використання.

Для складання топографічної карти за а/зн необхідно знати як були розміщені знімки в момент фотографування один відносно іншого і обидва відносно місцевості.

Величини, які визначають взаємне положення двох фотознімків в момент фотографування називаються елементами взаємного орієнтування.

До них відносять 5 величин. В ФТГМ застосовують 2 системи елементів взаємного орієнтування:

• ЕВО в прямокутній системі координат (горизонтальна);

• Базисна система елементів взаємного орієнтування (ЕВО).

Елементи першої системи визначають положення базиса фотографування і одного із а/зн відносно другого.

Елементи:

В_у = У_sn - У_sл

В_z= Z_sn – Z_sл

Кутові елементи:

𝛞 = 𝛞_п – 𝛞_л

– називається взаємним повздовжнім кутом нахилу пари а/зн показує нахил правого а/зн відносно лівого напрямку осі Х.

– називається взаємним поперечним кутом нахилу пари а/зн, показує нахил правого відносно лівого в напрямку осі У.

𝛞 – взаємний кут повороту двох а/зн.

Знаючи елементи зовнішнього орієнтування 1 а/зн в маршруті і елементи взаємного орієнтування всіх суміжних знімків можна обчислити за формулами.

2. Елементи другої системи визначають із кожного а/зн відносно базиса фотографування.

До елементів взаємного орієнтування а/зн в базисній системі відносять 5 кутів:

τ_л – кут відхилення головної оптичної вісі від перпендикуляра до базиса для лівого а/зн.

τ_п – кут відхилення головної оптичної вісі від перпендикуляра до базиса для правого а/зн.

ε – кут між двома базисними площинами.

𝛞_п – кут повороту правого а/зн в своїй площині.

𝛞_л – кут повороту лівого а/зн в своїй площині