20. Київ часів Сагайдачного: Київська братська школа та вчений гурток Лаврської друкарні.

Як і в Європі часів Реформації, в Україні розпочався процес уточнення християнських цінностей у православному варіанті. Духовні цінності стали предметом громадської уваги і критичного осмислення, що спонукало до реформування православну конфесію як захисника певних поглядів та моральних установок.

Піднесенню православної церкви сприяла широка підтримка її з боку суспільства, народу, а також особистість київського митрополита Петра Могили.

Петро Могила, перебуваючи на посаді архімандрита, згуртував довкола себе освічених людей. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латинською та польською мовами, і створена вона була за зразком

єзуїтських колеґій. Всього в ній навчалося понад сто учнів. Петро Могила добре усвідомлював значення освіти в розвитку суспільства і прагнув заснувати в Києві такі школи, які відповідали б потребам часу і ні в чому не поступалися б подібним європейським навчальним закладам. Ще задовго до відкриття школи, турбуючись про досвідчених викладачів, Петро Моги-

ла добирав здібних молодих людей і за свої кошти відправляв їх за кордон на навчання.

Але, коли розпочалося навчання, противники Могили стали вбачати у Лаврській школі конкурента Київській братській школі. Київське братство та козацтво підняли питання про об'єднання Київської братської школи та лаврської. Їх підтримав і новий митрополит Ісая Копинський. Петро

Могила погодився об'єднати Лаврську школу з братською, за умови, що буде охоронцем і опікуном об'єднаного закладу. Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво-Могилянську колеґію. Колеґія також мала своїм зразком єзуїтські навчальні заклади. Студенти вивчали тут три мови: грецьку, латинську і церковно-слов'янську, студіювали богослов'я та світські науки. Серед випускників цієї колегії була чимало представників еліти тогочасної України.

З огляду на швидке зростання кількості учнів в 1634 році була відкрита філія колеґії у Вінниці, яку пізніше перенесли до Гощі на Волинь,де вона проіснувала до кінця XVII ст., а 1636 року Могилою була заснована колеґія в Кременці. З іменем Петра Могили пов'язане розгортання православної системи вищої і середньої освіти в Україні, яка копіювала католицькі школи, намагаючись конкурувати з ними.

Після наставлення митрополитом у 1632 р. Петро Могила продовжив активну діяльність у церковній, освітній, будівничій галузях та книгодрукуванні. Новий митрополит висунув перед пастирями суворі і справедливі вимоги. Стосувалися вони передовсім обов'язкової загальної і богословської освіти, ретельного дотримання канонічних правил. У своїх грамотах і

посланнях Петро Могила щораз концентрував увагу священнослужителів на необхідність своїм життям і діяльністю служити прикладом для мирян,невтомно піклуватися про паству, сумлінно оберігаючи своє достоїнство від найменших проступків.

Петро Могила залишив майже 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського та моралізаторського характеру. Він є автором книг «Євангеліє» (1616),«Анфологіон» (1636), «Ефхологіон» (1646) та ін. За кілька днів до смерті первосвятитель склав духовний заповіт, оголошуючи Києво-Братську колеґію першою спадкоємицею

свого майна. Їй він заповів 81 тис. злотих, все своє нерухоме майно, коштовності та бібліотеку.