Динаміка обсягів виробництва основних видів продукції харчової промисловості за період 2008-2013 рр.

	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Виробництво м’яса та м’ясних продуктів, тис.т	1244,8	1501,8	1442,8	1352,4	1450,8	1439,7
Перероблення та консервування овочів та фруктів, тис.т	934,5	1199,7	1151,6	919,6	924,2	851,2
Виробництво олії та жирів, тис.т	2391	2545	2183	3149	3393	3529,2
Виробництво молочних продуктів та морозива, тис.т	1843,3	1932	1852,9	1734,6	1730	1691,1
Виробництво продуктів борошномельно-круп’яної пром., крохмалю та ін., тис.т	3018	3226	3393	3131	2972	2569,1
Виробництво ін. харч. прод., тис.т	5741	4951	4631	4146	4699	5326
Виробництво напоїв, млн.дал.	674,9	774,9	745,9	666,9	687,9	644,3
Виробництво сигарет, млрд шт.	120	129	130	114	103	95,5

Джерело: (складено автором на основі [36])

Як показують дані таблиці, у 2013 р. м'яса та м'ясних продуктів було вироблено 1439,7 тис.т, що на 11,1 тис.т менше, ніж у 2012 р. Найбільші обсяги виробництва даної продукції в аналізованому періоді були у 2009 р. – 1501,8 тис.т.

Також скоротилися обсяги консервування овочів та фруктів, у 2008 р. було виготовлено консервів 934,5 тис.т, а у 2013 р. – 851,2 тис.т. Найбільшими обсягами виробництва консервів відзначилися 2010-2011 рр., 1199,7 тис.т та 1151,6 тис.т відповідно. [36]

Негативною тенденцією позначилося виробництво молочної продукції, борошна та крохмалю, а також напоїв та тютюнових виробів.

Проте збільшилися обсяги виробництва олійно-жирових продуктів у 2013 р. на 4%, так було виготовлено 3529,2 тис.т проти 3393 тис.т у 2012 р. Загалом в олійно-жировій галузі протягом 2008-2013 р. спостерігається поступове нарощування обсягів виробництва. Зростання обсягів виробництва цих та деяких інших видів продукції зумовлене їх експортною орієнтацією.

За даними Державної служби статистики України [36], рентабельність виробництва харчових продуктів є достатньо низькою. У 2013 р. вона становила лише 4,5%, що на 1,3%, 2,1% та 10,3% нижче, ніж рентабельність целюлозно-паперової галузі, машинобудування та діяльності, пов’язаної із видобуванням усіх видів корисних копалин відповідно. У зв’язку з цим постійно зростає кількість харчових підприємств, які за результатами своєї діяльності зазнають збитків. Якщо частка збиткових підприємств харчової промисловості України у 2008 р. становила 33,2%, то за підсумками 2013 р. вже 41,1% підприємств галузі завершили рік із від’ємним фінансовим результатом [36].

Як наслідок, число підприємств – виробників харчової продукції, а відповідно і кількість зайнятих на них постійно скорочуються. Зокрема у 2008 р. у цій галузі працювало 454 тис.осіб, а за наступні роки їх кількість скоротилася на 67 тис. і у 2013 р. склала 387 тис. (13,6% загальної кількості зайнятих у промисловості). Як зазначає Шелудько Е. І., скорочення трудового потенціалу у харчовій промисловості становить у середньому 3–4% щорічно [10, с. 46].

Далі охарактеризуємо географічну структуру виробництва продукції харчової промисловості.

Розрахунки середнього темпу росту виробництва харчових продуктів за 2008-2013 рр., коефіцієнта випередження та встановлення рейтингу регіону згруповано у додатку В. [36]

Наведені в додатку В розрахунки свідчать про суттєві відмінності розвитку харчової промисловості між областями України. Найвище значення показника регіонального випередження обсягу виробництва харчової продукції має Івано-Франківська обл. (110,79%), тобто у даній області темп розвитку харчової промисловості на 10,79% випереджають середні по Україні. Вищий від середньодержавного рівня даний показник мають такі області: Черкаська (на 8,09%), Львівська (на 6,87%), Запорізька (на 6,68%), АР Крим (на 6,62%), Кіровоградська (на 5, 69%), Полтавська (3,24%), Волинська (на 2,84%), Донецька (на 1,82%), Миколаївська (на 1,65%), Київська (на 0,44%), Житомирська (на 0,36%), Вінницька (на 0,12). Приблизно відповідають загальнодержавному рівню розвиток харчової промисловості у таких областях, як Дніпропетровська 99,92%, Хмельницька 99,86%, Херсонська 99,82%, Тернопільська 99,36% Рівненська 99,35%, Чернігівська 99,03%. Тривалий спад виробництва спостерігаються у Закарпатській, Одеській і Луганській областях, де галузевий темп зростання порівняно зі загальнодержавним складає відповідно 93,31%, 93,45% і 94,11%. [36]

Відповідно до коефіцієнту регіонального випередження, регіони можна згрупувати у три групи (див.табл. 2.2).

Таблиця 2.2