- •Взаємодія Видів транспорту Конспект лекцій
- •Модуль 1. Організація технічної і технологічної взаємодії видів транспорту
- •1.1. Основи взаємодії видів транспорту
- •1.2. Елементи транспортного процесу
- •1.3. Загальна характеристика сфер взаємодії видів транспорту
- •1.4. Класифікація змішаних сполучень (термінологія unctad)
- •1.5. Інтермодальні транспортно-технологічні системи
- •1.6. Перевезення у контейнерах та у пакетованому вигляді
- •1.6.1. Взаємодія видів транспорту при застосуванні контейнерів
- •1.6.2. Взаємодія видів транспорту при пакетних перевезеннях
- •1.7. Транспортні мережі, вузли та термінали
- •1.7.1. Транспортні мережі
- •1.7.2. Транспортні вузли
- •1. Вхідний потік. 2. Вихідний потік. 3. Відшкодовуючий вплив. 4. Керуючий вплив. 5. Інформація про роботу вузла. 6. Інформаційні системи вищого рівня. 7. Обмін інформацією з іншими системами
- •1.7.3. Вантажні та пасажирські термінали
1.5. Інтермодальні транспортно-технологічні системи
Транспортно-технологічною системою доставки вантажів називається комплекс взаємоузгоджених технічних, технологічних, економічних, організаційних, комерційних і правових рішень, які забезпечують найбільш ефективне перевезення вантажів.
Розглянемо коротко характеристики деяких транспортно-технологічних систем доставки вантажів, які виконуються за участі декількох видів транспорту.
1. Контейнерні системи.
Традиційно ці перевезення одержали розвиток у США, де і продовжують розвиватися на сучасній технологічній основі як інтермодальні системи. Це перевезення автомобільних причепів і напівпричепів на спеціалізованому залізничному рухомому складі.
Розміри залізничних платформ віднесені з розмірами напівпричепів, або створюються залізничні гнучкі модулі для завантаження різноманітних типів автомобільного рухомого складу.
Схеми контейнерних перевезень:
Напівпричепи належать автотранспортному підприємству, воно ж здійснює підвіз і вивіз. Оплата проводиться за автомобільним тарифом, частина якого перераховується залізниці.
Напівпричепи і тягачі належать залізниці, що і забезпечує весь процес перевезення.
Напівпричепи належать клієнтурі, яка забезпечує підвіз - вивіз і вантажні операції.
Клієнту належить автопарк і залізничні платформи. Залізниця забезпечує перевезення своїми тяговими засобами.
2. Паромні системи.
Включають залізничні, авто- й пасажирські пороми.
Паромна система включає спеціалізовані судна, перевантажувальні комплекси, а також припортові станції і площадки для розміщення тягачів, причепів, напівпричепів. Залізничні пороми уміщують на двох палубах більше 100 залізничних вагонів.
Переваги:
кардинальне прискорення перевантажувальних операцій;
скорочення маршрутів проходження в окремих випадках;
економічність у зв'язку з великою вантажопідйомністю;
порівняно невелика потреба в територіях для опрацювання таких суден.
Недоліки:
втрата провізної спроможності в зв'язку з перевезенням залізничного й автомобільного рухомого складу;
зниження ефективності при асиметрії вантажопотоку;
необхідність чіткої координації діяльності зовнішньоторговельних організацій, залізничних, автомобільних, морських ланок транспортного процесу, через відсутність складського варіанту вантажопереробки.
3. Ліхтеровозні системи.
Ліхтер - це несамохідне судно, що за допомогою буксирів переміщається по водяних шляхах в одиничному виді або в составах - «плавучий контейнер».
Ліхтеровозна система включає парк ліхтерів і головне судно - ліхтеровоз для їх перевезення, а також спеціально обладнане місце (акваторію) у гирлових портах, де здійснюються перевантажувальні операції, а також відбувається безпечна стоянка, постачання і маневрові операції з составами ліхтерів.
Вантажопідйомність ліхтерів - від 150 до 1000 тонн. Кількість ліхтерів, яка може бути завантажена - від 20 до 100.
Для завантаження ліхтерів застосовуються кранові системи, або гідравлічні системи, що працюють за принципом ліхта вантажопідіймальністю до двох тисяч тонн.
Ліхтерні склади формуються в річкових басейнах, доставляються в гирлові порти, де завантажуються на головне судно, потім відбувається перевезення в магістральному морському сполученні, перевезення до наступного гирлового порту, де ліхтери вивантажуються на воду, формуються состави і буксируються по внутрішньоводних шляхах до пунктів призначення.
Така схема може працювати і по зв'язках з вузловими портами, із наступним розподілом транспортного потоку по дрібних портах узбережжя.
Переваги:
ліквідація традиційних перевалочних операцій із річкових суден на морські, із поїздів у морські судна (при змішаних залізнично-водних перевезеннях);
економічність перевезень на великовантажних ліхтеровозах і в составах із несамохідних суден.
Недоліки:
необхідність облаштування достатніх акваторій для базування ліхтеровозів;
необхідність потужних вантажопотоків і асиметричність їх у прямому й оберненому напрямку;
перевезення тари ліхтерів, плавємностей.
ліхтер – це важкий засіб, він забирає вантажопідйомність в оберненому напрямку.
4. Ролкерні системи.
Це перевезення на судах типу «rol on - rol ot» - із горизонтальним методом ведення вантажних операцій, що в десятки разів більш продуктивно, ніж перевантаження портальними кранами.
На цих суднах може перевозиться сільгосптехніка, але не залізнична, а також контейнери і ракети, а при необхідності – і труби. Вантажні операції здійснюються через кранові або бортові апарелі (трапи).
Принцип горизонтального навантаження Ро-Ро .
Вантажні повітряні судна також можна віднести до типу Ро-Ро.
5. Перевезення на суднах типу «ріка-море».
Здійснюються з річкових басейнів як правило в замкнуті моря.
Завдяки використанню суден типу «ріка-море» вантажі перевозяться по Дніпру, Чорному морю, Дунаю і далі в річкові порти Румунії, Болгарії, Угорщини, Австрії, Німеччини; по Чорному і Середземному морях — в морські порти Туреччини, Греції, Італії, Франції, Ізраїлю та інших країн Середземномор'я.
Такі системи мають переваги ліхтеровозних систем, але більш простіші технологічно і можуть освоювати менші вантажопотоки. Судна типу «ріка-море» дешевше в будівництві й експлуатації, чим морські, тобто більш економічні, хоча район плавання обмежений.
Недолік: виконання вантажних операцій традиційним методом.
6. Контрейлерні системи, технологія змінних кузовів.
Контрейлерна система полягає у транспортуванні автомобільних вантажних модулів (автомобілі, причепи, напівпричепи, змінні кузови) залізницею. На залізничному етапі перевезення виконують за розкладом, переважно у нічний час. Поїзди рухаються за швидкістю до 100 км/год і користуються пріоритетом при організації руху.
Застосування автомобільних змінних кузовів (рис. 1.2) - різновид ТТС контрейлерних перевезень.
Рис. 1.2. Навантаження та розвантаження змінного кузова до автомобіля, оснащеного системою «мультиліфт»
Механізм навантажувально-розвантажувальний «мультиліфт» встановлюється на автомобілі і є основним елементом модульних перевезень. Суть їх полягає в тому, що один автомобіль, обладнаний даним механізмом, може транспортувати змінні кузови різного, функціонального призначення (модулі): контейнер, вантажна платформа для перевезення техніки, вагон, битовка, цистерна, бункер для перевезення твердих побутових відходів. Усі ці модулі монтуються на універсальних підрамниках, що дозволяють працювати їм в комплексі з "мультиліфтом". При цьому простої у вантажних пунктах автомобілів, експлуатованих з двома-трьома оборотними знімними кузовами, відсутні, оскільки вантажі завантажуються в кузов за відсутності автомобіля, який в цей час транспортує інші кузови з вантажем. Мультиліфт без допомоги іншої вантажопідйомної техніки здатний самостійно затягувати на автомобіль (вивантажувати з автомобіля) функціональний модуль, вивантаження кузовів може проводитися способом самоскиду з кутом підйому 50 град.
У інтермодальному ланцюзі перевезень змінний кузов може перевозитися різними видами транспортних засобів в різному їх поєднанні:
- залізниця-автомобіль (перевезення як в прямому, так і у зворотному напрямі);
- залізниця-залізниця-автомобіль (перевезення, при якому змінний кузов передається з транспортних засобів залізниці колії 1520 мм на транспортні засоби колії 1435 мм і далі на автотранспортні засоби як в прямому, так і у зворотному напрямі);
- залізниця-річка-автомобіль (перевезення, при якому змінний кузов передається із залізничних транспортних засобів на баржі внутрішнього водного транспорту і далі на автотранспортні засоби як в прямому, так і у зворотному напрямі);
- залізниця-пором-автомобіль (перевезення, при якому змінний кузов разом із залізничним або автотранспортним засобом без зняття з нього перевозиться на морському поромі і далі на автотранспортному засобі як в прямому, так і у зворотному напрямі).
Варіанти використання змінного кузова в ланцюзі перевезень визначаються його вантажовідправником.
Змінний кузов може також використовуватися в унімодальних перевезеннях - одним з указаних видів транспортних засобів.
Переваги:
- зведення до мінімуму маси тари;
- раціональне використання вантажопідйомності автотранспортних засобів;
- механізація навантажувально-розвантажувальних робіт.
Тому на долю перевезень у змінних кузовах у Європі припадає приблизно половина загального обсягу змішаних перевезень.
Недоліки:
- необхідність перевозити досить велику вагу вантажного модуля;
- необхідність створення та утримання парку спеціалізованих транспортних засобів для транспортування змінного кузова.
7. Трейлерні системи.
Переміщення залізничних вагонів на трейлерних возах (автомобільних причепах) по автомобільних шляхах від залізничної станції до складу адресата. Це не дуже розповсюджена транспортно-технологічна схема. Основна перевага - ліквідація проміжних навантажувально-розвантажувальних робіт, що забезпечує збереження вантажу, швидку доставку, відносно малі витрати.
8. Роудлейлерна система.
Роудлейлер - контрейлер з комбінованою або змінною ходовою частиною для руху по автомобільних шляхах та по залізничній колії. Порожній роудлейлер важить 18 т, а його вантажопідйомність - 20 т. Встановлення одного напівпричепа на залізничні шляхи займає не більше 5 хв.
9. Касетна система.
На морському транспорті для перевезення укрупнених вантажних місць (касет - до 500 т, вантажопідйомністю 1000-2250 т).
10. Система залізничних перевезень із стикуванням колій різної ширини.
Заміна колісних візків з використанням спеціального обладнання.
Не викликає сумнівів актуальність упровадження технологій переходу поїздами пунктів стику залізниць колії 1520 мм і колії 1435 мм в автоматичному режимі з використанням так званих розсувних колісних пар (РКП). Перебудова ходових частин на потрібну колію відбувається при русі вагонів через колієперевідний пристрій, котрий з'єднує колії різної ширини. Такі пристрої встановлено на станції Мостиська Львівської залізниці (напрямок Київ-Краків-Дрезден) і на польській станції Дорогуськ (напрямок Київ-Варшава-Берлін). При цьому, окрім позбавлення незручностей при перевстановленні, час перетинання кордону скорочується не менш як у 3,5 рази.
