- •XVIII ст., коли відбору тварин за екстер’єром почали надавати ве-
- •1.3.1. Закономірності росту окремих частин тіла
- •1.7.1. Планування селекційно-племінної роботи
- •1.7.2. Племінний і виробничий зоотехнічний облік
- •1.8. Біотехнологія у тваринництві
- •1 Г), відекаротин (200 тис. Мо і 1,5 мг каротину в 1 г).
- •2.2. Травлення у сільськогосподарських тварин
- •2.4.1. Одиниці оцінювання енергетичної поживності кормів
- •3.1.1. Зелені корми
- •3.1.2. Грубі корми
- •45, 30, 15 Днів. Групи формують один раз через кожних 10 – 15 днів
- •3 Кг на кожну корову.
- •1 Раз на рік спеціальною навантажувальною машиною.
- •50 % Забезпечує добову потребу людини в жирі і на 30 % у білку
- •0,017 М лавсану, тоді як марлі — 1,26 м.
- •6.2. Використання гібридизації у свинарстві
- •6.3.1. Породи універсального напряму продуктивності
- •6.5. Відтворення стада
- •6.10. Норми площі станка та фронт годівлі свиней, на одну голову
- •1. Господарсько-біологічні особливості свиней. 2. Гібридизація у свинарстві
- •64), Які можна одержати з одного фунта (453,6 г) митої прочесаної
- •7.2.5. Молочна продуктивність овець
- •9.4.2. Інкубація курячих яєць
- •25 %, Товщина 5 – 7 см. Перед закладанням підстилки підлогу по-
- •9.8. Виробництво м’яса гусей
- •1. Народногосподарське значення галузі. 2. Біологічні особливості та індиві-
- •300 × 435 Мм. Він важчий за 20-рамковий лежак, але оскільки у
- •10 Вильотів. Продуктивність на збиранні нектару і пилку підвищу-
1.7.2. Племінний і виробничий зоотехнічний облік
Чіткий зоотехнічний облік у господарствах має велике значення
незалежно від того, племінні вони чи товарні. Він дає змогу кон-
тролювати продуктивні й племінні якості тварин, їхній ріст і розви-
ток, походження та породний склад, облік і рух поголів’я, витрати
кормів, оплату праці тощо. Ведеться виробничий і племінний облік
за спеціальними формами, розробленими Міністерством аграрної
політики України та Центральним статистичним управлінням.
У різних галузях тваринництва форми обліку мають свої позна-
чення: в молочному скотарстві — мол, м’ясному — м’яс, свинар-
стві — св, конярстві — к, звірівництві — зв. Племінні записи про
тварин різних видів мають свою специфіку. Основними документа-
ми племінного обліку є спеціальні картки. В них наводяться всі ві-
домості, що характеризують племінні та індивідуальні якості плід-
ника, його родовід, лінійну належність, інтенсивність використання
та ін. У картці матки дається повна інформація про неї від на-
родження до кінця використання або життя.
У журналах обліку роблять записи про відтворну здатність тва-
рин, одержання приплоду та вирощування молодняку, продуктив-
ність. Оцінка племінних і продуктивних якостей різних видів тва-
рин подається в бонітувальних відомостях.
Зоотехнічна документація повинна вестися за формами, придат-
ними для опрацювання даних на електронно-обчислювальних ма-
шинах, оскільки основною умовою в організації й плануванні се-
лекційно-племінної роботи незалежно від розмірів та напряму спе-
ціалізації господарств є добре налагоджений, чіткий племінний і
виробничий облік.
Мічення тварин і присвоєння кличок. Для ведення індивіду-
ального обліку продуктивності та племінного використання тварин,
запобігання плутанині при визначенні походження всім їм у першіРозділ 1
47
Основи розведення сільськогосподарських тварин
використання, яка називається бонітуванням. Із цією метою пого-
лів’я оглядають і аналізують дані зоотехнічного обліку, зібрані за
рік, що минув після попереднього бонітування. Це і є основою селек-
ційно-племінної роботи з вдосконалення та створення порід і типів
тварин.
Під час бонітування оцінку здійснюють відповідно до вимог ін-
струкцій з бонітування, розроблених Міністерством аграрної політи-
ки України окремо для кожного виду тварин і навіть напряму проду-
ктивності. У цих інструкціях для кожної породи визначено стандарт-
ні вимоги щодо враховуваних ознак згідно з віком і статтю тварин.
На основі всебічного оцінювання тваринам присвоюють відповід-
ні класи за комплексом ознак, від яких залежать їхнє подальше
господарське використання та ціна. Бонітування провадить комісія
на чолі з досвідченим зооінженером, добре обізнаним із породою й
оцінюваним стадом. До її складу входять фахівці державної пле-
мінної служби, ветеринарної медицини, працівники наукових уста-
нов, господарств, завідувачі ферм (бригадири).
Після закінчення бонітування всі матеріали порівнюють із да-
ними оцінки тварин за минулий рік і роблять висновок про рівень
племінної роботи в господарстві за звітний період. Складають звіт
за відповідно затвердженими формами з аналізом результатів бо-
нітування. На його основі розробляють заходи щодо подальшого
підвищення продуктивності та поліпшення племінних якостей
тварин, плани комплектування виробничих груп, продажу й заку-
півлі племінної худоби, оздоровчих і профілактичних заходів, го-
тують документи для запису кращих тварин до ДКПТ. Бонітуван-
ня має велике значення, оскільки всі його матеріали використову-
ють для складання перспективних планів селекційно-племінної
роботи зі стадом.
