1.7.2. Племінний і виробничий зоотехнічний облік

Чіткий зоотехнічний облік у господарствах має велике значення

незалежно від того, племінні вони чи товарні. Він дає змогу кон-

тролювати продуктивні й племінні якості тварин, їхній ріст і розви-

ток, походження та породний склад, облік і рух поголів’я, витрати

кормів, оплату праці тощо. Ведеться виробничий і племінний облік

за спеціальними формами, розробленими Міністерством аграрної

політики України та Центральним статистичним управлінням.

У різних галузях тваринництва форми обліку мають свої позна-

чення: в молочному скотарстві — мол, м’ясному — м’яс, свинар-

стві — св, конярстві — к, звірівництві — зв. Племінні записи про

тварин різних видів мають свою специфіку. Основними документа-

ми племінного обліку є спеціальні картки. В них наводяться всі ві-

домості, що характеризують племінні та індивідуальні якості плід-

ника, його родовід, лінійну належність, інтенсивність використання

та ін. У картці матки дається повна інформація про неї від на-

родження до кінця використання або життя.

У журналах обліку роблять записи про відтворну здатність тва-

рин, одержання приплоду та вирощування молодняку, продуктив-

ність. Оцінка племінних і продуктивних якостей різних видів тва-

рин подається в бонітувальних відомостях.

Зоотехнічна документація повинна вестися за формами, придат-

ними для опрацювання даних на електронно-обчислювальних ма-

шинах, оскільки основною умовою в організації й плануванні се-

лекційно-племінної роботи незалежно від розмірів та напряму спе-

ціалізації господарств є добре налагоджений, чіткий племінний і

виробничий облік.

Мічення тварин і присвоєння кличок. Для ведення індивіду-

ального обліку продуктивності та племінного використання тварин,

запобігання плутанині при визначенні походження всім їм у першіРозділ 1

47

Основи розведення сільськогосподарських тварин

використання, яка називається бонітуванням. Із цією метою пого-

лів’я оглядають і аналізують дані зоотехнічного обліку, зібрані за

рік, що минув після попереднього бонітування. Це і є основою селек-

ційно-племінної роботи з вдосконалення та створення порід і типів

тварин.

Під час бонітування оцінку здійснюють відповідно до вимог ін-

струкцій з бонітування, розроблених Міністерством аграрної політи-

ки України окремо для кожного виду тварин і навіть напряму проду-

ктивності. У цих інструкціях для кожної породи визначено стандарт-

ні вимоги щодо враховуваних ознак згідно з віком і статтю тварин.

На основі всебічного оцінювання тваринам присвоюють відповід-

ні класи за комплексом ознак, від яких залежать їхнє подальше

господарське використання та ціна. Бонітування провадить комісія

на чолі з досвідченим зооінженером, добре обізнаним із породою й

оцінюваним стадом. До її складу входять фахівці державної пле-

мінної служби, ветеринарної медицини, працівники наукових уста-

нов, господарств, завідувачі ферм (бригадири).

Після закінчення бонітування всі матеріали порівнюють із да-

ними оцінки тварин за минулий рік і роблять висновок про рівень

племінної роботи в господарстві за звітний період. Складають звіт

за відповідно затвердженими формами з аналізом результатів бо-

нітування. На його основі розробляють заходи щодо подальшого

підвищення продуктивності та поліпшення племінних якостей

тварин, плани комплектування виробничих груп, продажу й заку-

півлі племінної худоби, оздоровчих і профілактичних заходів, го-

тують документи для запису кращих тварин до ДКПТ. Бонітуван-

ня має велике значення, оскільки всі його матеріали використову-

ють для складання перспективних планів селекційно-племінної

роботи зі стадом.