Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
IUK-1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
327 Кб
Скачать
☆

14. Епос 15-17ст.

В 15-16 ст крім традиційних казок, легенд, пісень , з»являється нови.жанр – героїчний епос: думи, балади, історичні пісні, в яких прославляється героїчна боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії («Маруся Богуславка», «Самыйло кішка»). У XVI ст.розквіт українського епосу . Цикли дум «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка»,"Іван Богун", "Корсунська перемога", народний епос "Хмельницький та Барабаш. Епічні твори присвячені визвольній тематиці, в них оспівуються лицарство і героїзм, братство і вірність православ'ю.

15.Театр. 15-17ст.

У 16-17ст. формування укр. Драматургії, театралізовані видовища і вистави – шкільна драма (книжковою мовою на релігійні теми) та інтермедії (розмовною українською на народні та побутові сюжети), виник мандрівний народний театр – вертеп. Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл (16-17 століття). Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія. В Україні шкільна драма поширилась (через Польщу) у 17-18 ст., створювалась викладачами та учнями духовних (братських) шкіл, спрямовувалась проти експансії католицизму. Основна її віршова форма — силабічна, писана українською книжною мовою. Із збережених шкільних драм найдавніша — «Олексій, Божий чоловік» (1674). З останніх найвизначніших творів цього жанру були трагікомедія «Володимир» (1705) Феофана Прокоповича, присвячена гетьманові І. Мазепі, та п'єса невідомого автора «Милість Божа, од неудоб носимих обид лядських через Богдана Зиновія Хмельницкого, преславного войск Запорозких, свободившая...», поставлена 1728. До шкільної драми на біблійні сюжети додавалися інтермедії.

16.Іконопис 15-17ст

У подальші віки паралельно з професійним розвивається і щораз більше поширюється народний іконопис, в якому з другої половини XVI ст. окреслюються самобутні стилістичні особливості та образна система. В іконописі порушувалися проблеми суспільного життя. Народний іконопис був виразником національної свідомості народу. Тут у межах канонічної іконографії з'являються паростки сприйняття образу людини з усіма її турботами, сповненої радістю і драматизмом. У складних за змістом і багатопланових за сюжетом іконах «Страсті Христові», «Страшний суд», «Різдво Христове», «Жертвоприношення Авраама», а також «Архангел Михаїл», «Юрій-Змієборець», «Покрова» та ін., простежуються соціальні та світські мотиви. На іконах «Страсті Христові» народні малярі зображали життя і діяння Христа, страждання і переслідування Сина Божого у доступній формі, підсвідомо акцентуючи на деталях, близьких до життєвих ситуацій. Подані на іконі в образній формі євангельські оповіді хвилювали, викликали співчуття, спонукали до роздумів про людяність, віру в своє божественне покликання.

17. Українські релігійні братства.

Початок церковних братств криється Ігнатієвім літописі - там згадуються церковні "братчики" як давно існуючі., цебули громадські організації при церкві, що мали вузькі церковні завдання і до XV ст. нічим особливим себе не виявляли. Оживлення діяльності братств наступило в XV ст. в Польсько-Литовській державі. Б. були осередками загальнонародного руху проти польсько-католицької експансії стали братства — релігійні та культурно-просвітницькі організації, Б. виникали при церковних парафіях в Україні в XV — XVII ст. Б.існували на членські внески братчиків і добровільні пожертви православних шляхтичів, церковників і міщан. Зокрема, шляхтянка Гальшка Гулевичівна подарувала Київському братству свій маєток під школу й шпиталь. На перших порах: братства носили релігійно-благодійницький характер (братські обіди, допомагали бідним і хворим, безпроцентні позички). З часом : провідне місце в релігійному житті, ставши ініціаторами церковних реформ. Найвідомішим було Львівське б. при Успенському соборі, засноване 1453 р. Наприкінці XVI — на поч. XVII ст. братства діяли в Києві, Луцьку, Острозі, Перемишлі, Тернополі та інших містах України: підтримували між собою тісний зв'язок, за кількістю членів - до кількох десятків чоловік. КИЇВСЬКЕ БРАТСТВО, засне в 1615 р. при Богоявленському монастирі- стало головним консолідуючим центром для всієї України. До Київського братства крім київських міщан і української шляхти, вступило також і Запорізьке Військо на чолі з Петром Сагайдачним. Кін. XVI ст. : культур-освіт діяльність: навчальні заклади, книгодрукування, бібліотеки, рівень викладання й поглиблюється зв'язок освіти з національним життям. Вже перша Львівська братська школа, відкрита наприкінці 1585 р., мала елементи вищої освіти, вчилися діти як заможних, так і бідних батьків, сироти. У 1615 р. на кошти Галшки Гулевичівни відкрилася братська школа у Києві, з якої Петро Могила у 1632 р. створив Київську колегію — майбутню Києво-Могилянську академію. На поч. XVII ст. численні братські школи існували по Україні.ВАДИ Братств: відсутність узгоджених дій між братствами, фінансові проблеми, постійне втручання у внутрішні справи церкви.