4. .Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.

ГЗ – cукупність н\п актів, що регулюють гос-кі відносини. Широке розуміння – сис-ма всіх н\п актів, які регулюють відносини у сфері н\г. Вузьке розуміння – неохідні акти цив-го, фін-го, подат-го, адм-го, труд-го  і власне госп-го зак-ва. Госп-ке зак-во хар-ся : частково систематизоване; тісний зв*язок з ЦП, цив-м зак-вом; до сис-ми ГП входять як комплексні, так і галузеві н\п акти; складовий елемент ГЗ- відомчі норм-ні акти; обов*язковий ел-т – локальний нормативний акт. Господар. законод. загалом можна визначити як систему н.а., які згідно із законом є інституційни ми джерелами господар. права.Основними джере лами господар права є саме закони та інші н.а.Та- кі форми права, як зви­чай, судовий прецедент, у цій сфері застосовуються рідко.Ознаки та особ- ливості господар. законодавства, однією з яких є комплексний зміст основних н.а., більш повно характеризують цю галузь законод.. Переважна більшість н.а. господар. законод. включає норми двох і більше галузей права.Як приклад можна навести З «Про п-ства в У». Це акт господар. за- конод., який міс­тить норми господар. або цивіль- ного, адмін., фінан., труд. та інших галузей пра- ва. Другою ознакою і особливістю господар. за- коно­д. є те, що воно включає в себе одногалузеві акти го­сподар. (цивільного) законод.. Такими, зо- крема, слід вважати Положення про поставки продукції виробни­чо-технічного призначення та Положення про поставки то­варів народного спо- живання. Вони одногалузеві, бо регу­люють відно сини щодо укладання та виконання відповід­них господар. договорів. Наступною ознакою госпо- дар. законод. У. є його поєднання з комерційним правом інших країн та міжнар. договорами з гос- подар. пи­тань. Воно здійснюється згідно з певни- ми принципами. Принцип пріоритету спец. норм міжнар. договірного права над загальними нормами господар. права У.. Принцип надання нормам міжнар. економ. договорів статусу нац. законод. У.Третім принципом поєднання госпо- дар законо­д. У. з комерційним правом інших кра їн є право сторін зовнішньоеконом. договорів обирати право країни, яким визнач. права та обо- в’язки сторін договорів.

5. Проблеми вдосконалення господарського законодавства.

Становлення національного господарського законодавства в Україні пов’язане з труднощами, викликаними насамперед економічними та соціально-політичними факторами. По-перше, прийняття законодавчих актів відбувається в умовах існування старого загальносоюзного законодавства, яке склалося у період панування держ. власності як основи економ. системи, директивного планування та принципу демо- кратич. централізму в керівництві економікою. Ось чому основоположні закони у галузі економіки («Про власність», «Про підприємниц- тво»,) одразу ж після набуття чинності вступили у суперечність з чинним законодавством (переду­сім з Цивільним кодексом, робота над оновленням якого невиправдано затягується). Суперечності нового законо­д. з старим не лише перешкоджають створенню пра­вопорядку в господар. відносинах, а й іноді безпосе­редньо є причиною правопорушень та зловживань з боку суб’єктів підприємництва. По-друге, деякі з прийнятих нормативних актів (закони «Про цінні папери та фондову біржу», «Про селянське (фермерське) господарство», Декрет КМУ «Про довірчі товариства»,  на момент прийняття були розраховані на регулювання не­існуючих або малорозвинених суспільних відносин. А ос­кільки будь-який закон покликаний регулювати конкретні, а не абстрактні підносний, виникли труднощі як з дією прийнятих, гак із прийняттям нових н.а. (як це було з ангимонопольним законодавством та законодав­ством про приватизацію). Крім того, відсутність чіткої і однозначної концепції побудови ринкової економіки в Україні іноді ставить законодавця в складне становище у ході розробки та прийняття законопроектів, спричиняє не­визначеність та очікування природного розвитку подій. По-третє, ще одна складність викликана припинен- ням існування СРСР та проголошенням державної незалежності його колишніх республік. Визнання верховенства законо­давства незалежних держав як одного з атрибутів держав­ного суверенітету поставило перед законодавцем завдання заповнити в господарському законодавстві вакуум, який склався внаслідок того, що загальносоюзне господарське законодавство містило ряд принципово важливих для пра­вового регулювання господарської діяльності актів, не продубльованих республіками (транспортні кодекси та ста­тути, Положення про поставки, Правила про договори під­ряду на капітальне будівництво тощо). Ці та інші упущення в українському законодавстві мають бути враховані новим парламентом У, якщо ми як держава хочемо мати стабільне і добротне законод., яке б не лише викон. роль регулятора суспіль. віднос, а й сприяло недопущенню правопоруш. суб’єктами господарювання.

6. Поняття ознаки господарської діяльності. ГП- система норм, які регул. Госп. Віднос. в які вступають організації, підприємці у процесі своєї ГД.  ГД – діяльність суб.г-ння у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.Ознаки ГД: сфера здійснення – суспільне виробництво ; зміст – виробництво та реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг відбувається не для власних потреб виробника, а для задоволення потреб споживачів; передача зазначених благ іншим особам на платній основі; спеціальний суб., (держ. реєстрац.); поєднання приватних інтересів виробника (в одержанні прибутку) та публічних інтересів в отриманні певних благ.

- якості продукції, робіт, послуг, їх безпечності для життя і здоров'я споживачів;

-екологічної безпеки виробництва;

 -добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;

- цивілізованого використання найманої праці (тобто з дотриманням вимог трудового законодавства) та ін.  Це знайшло відбиття в Господарському кодексі, ст. 6 якого закріплює загальні принципи господарювання:  - забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

- свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

- вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

- обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

  - захист національного товаровиробника;

- заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.