16. Поняття, види, порядок створення акціонерних товариств.

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом. Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств мо­жуть утворюватись як господарські об'єднання або як державні (комунальні) господарські об'єднання.

Господарським є об'єднання підприємств, утворене з ініціативи підприємств незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність.

Господарські об'єднання діють на основі установчого догово­ру та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Державним (комунальним) господарським є об'єднання під­приємств, утворене державними (комунальними) підприємства­ми за рішенням Кабінету Міністрів України або у визначених законом випадках рішенням міністерств (інших органів, до сфе­ри управління яких входять підприємства, що утворюють об'єд­нання) або компетентних органів місцевого самоврядування.

Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.

17. Види об’єднань підприємств за законодавством України.

Фізична особа набуває статусу фізичної особи – підприємця (ФОП)з моменту реєстрації в  державного реєстратора цього рішення в ЄДРПОУ.

Діяльність фізичної особи – підприємця регулюється Конституцією України,  Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, якщо інше не зазначене в самому нормативно-правовому акті або не випливає з суті правової норми.

Фізична особа – підприємець (ФОП) відповідає по своїм боргам перед кредиторами всім своїм майном в тому числі своєю часткою в спільному сумісному майні. Винятком є лише майно на яке не може бути накладене стягнення

до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Таким чином, за аналогією із, правоздатність індивідуальних підприємців є загальною (універсальною). Це означає, що вони мають право здійснювати будь-які види підприємницької діяльності, з урахуванням обмежень, встановлених у законі.

діяльності, якими не можуть займатися фізичні особи-підприємці,  діяльність, пов'язана з: а) обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; б) охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності; в) проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз; г) розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, г) проведенням ломбардних операцій; д) виробництвом біоетанолу; е) виробництвом бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу.

18, Особливості правового статусу товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю. Товариство з обмеженою відповідальністю - це таке господарське това­риство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; учасники, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості своїх внесків.

Основні риси:

• різновид господарського товариства - об'єднання капіталів;

• спеціальне регулювання: Закон «Про господарські товариства»;

• наявність статусу юридичної особи;

• установчий документ - статут;

вимоги до майнової бази: а) складу - статутний фонд (капітал) і резерв­ний фонд (щонайменше 25% від статутного фонду)

Товари́ство з додатко́вою відповідальністю — господарське товариство, засноване однією або кількома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.

На відміну від товариств з обмеженою відповідальністю, учасники товариства з додатковою відповідальністю несуть відповідальність також і власним майном у разі неплатоспроможності товариства. Основні риси:

• різновид господарського товариства, що належить до об'єднань капіталів;

• мінімальний розмір статутного фонду - сума, еквівалентна 100 мінімаль­ним заробітним платам за ставкою, що діє на момент створення товариства (крім довірчих товариств, вимоги до розміру майнової бази яких встанов­люється вищезгаданим Декретом);

• поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається статутом това­риства і може бути будь-яким (рівним або різним);

• наявність системи органів управління: збори учасників - вищий орган, ди­рекція (колегіальний) або директор (одноособовий) - виконавчий орган, ревізійна комісія - контрольний орган;

• субсидіарнаобмеженамайновавідповідальністьучасниківзазобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо до­вірчих товариств) та/або статутом ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів;

• характер субсидіарної відповідальності учасників - солідарний;

• подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового ста­новища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних з цим питань (у тому числі змісту статуту товариства).