- •1,Поняття, предмет, метод та система трудового права України.
- •2,Джерела трудового права. Загальна характеристика законодавства про працю.
- •3,Основні принципи трудового права україни
- •4. Міжнародні нормативно-правові акти про забезпесення права людини про працю.
- •5. Поняття, зміст та порядок укладення колективного договору.
- •6. Правове забезпечення зайнятості та працевлаштування.
- •7. Сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні громадян
- •8. Поняття трудових відносин, та підстави їх виникнення.
- •10. Зміна умов трудового договору: переміщення, переведення, зміна істотних умов праці.
- •9. Поняття, зміст, види та строки трудового договору
- •11. Порядок укладення трудового договору з роботодавцем – фізичною особою
- •12,, Контракт – як особлива форма трудового договору.
- •13. Порядок укладання трудового договору.
- •14. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •16. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •18.. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов (ст. 41 кЗпП).
- •19, Поняття робочого часу та його види.
- •20, Поняття та види часу відпочинку.
- •21, Відпустки, їх види та порядок надання.
- •23, Особливості оплати роботи в надурочний час.
- •22, Правове визначення та регулювання оплати праці.
- •24, Поняття, підстави, види та загальна характеристика матеріальної відповідальності.
- •25, Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові.
- •26, Правове забезпечення дисципліни праці.
- •28, Порядок накладення дисциплінарних стягнень.
- •29, Внутрішній трудовий розпорядок.
- •30, Правовий статус профспілок як суб’єктів трудового права України.
- •31, Утворення та діяльність профспілок.
- •32, Поняття охорони праці за трудовим законодавством.
- •33, Охорона праці жінок та неповнолітніх.
- •34, Праця осіб зі зниженою працездатністю.
- •35, Поняття та види трудових спорів.
- •36, Поняття індивідуальних трудових спорів та їх класифікація.
- •37, Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •38, Порядок вирішення колективних трудових спорів.
- •39, Порядок вирішення трудових спорів у комісіях по трудових спорах.
- •40, Відсторонення від роботи.
26, Правове забезпечення дисципліни праці.
дисципліна праці - це заснований на принципах моралі і закріплений в нормах права порядок взаємовідносин суб'єктів процесу спільної праці, який виражається у свідомому і точному виконанні працівником своїх трудових обов'язків, здійснені наданих прав та дотриманні встановлених обмежень і заборон.
Забезпечення дисципліни пращі - безумовна складова ефективної роботи підприємства, установи, організації. Нині у науці управлення та трудовому праві точиться дискусія щодо доцільності закріплення у законодавстві норм із забезпечення належного виконання працівниками своїх обов'язків та способів i засобів їх стимулювання до добросовісної і продуктивної праці.
Трудова дисципліна па підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки.
Основними методами забезпечення дисципліни праці с: переконання, виховання, заохочення і примушення.
Засобами забезпечення дисципліни є безпосередня практична діяльність.
27, Юридична відповідальність за порушення трудової дисципліни.
Трудова дисципліна виступає об'єктом ряду правопорушень, за які може наступати юридична відповідальність різних видів - адміністративна, кримінальна, дисциплінарна, матеріальна.орушення сторонами трудових правовідносин обов'язків, передбачених в законодавстві про працю, колективних договорах і правилах внутрішнього трудового розпорядку, призводить за певних умов до юридичною відповідальності, під якою слід розуміти заходи державного примусу, що ґрунтуються на юридичному і громадському осуді правопорушника, або встановлення щодо нього певних негативних наслідків у формі обмеження або позбавлення особистих чи майнових прав. Застосування щодо окремих несумлінних працівників заходів дисциплінарного впливу прийнято називати дисциплінарною відповідальністю. Вона має своїм спрямуванням забезпечити дотримання внутрішнього трудового розпорядку і є однією з правових форм примусу, що застосовується до несумлінних працівників за порушення трудового розпорядку та інших обов'язків. Підставою трудової юридичної відповідальності є трудове правопорушення. Залежно від негативних (шкідливих) наслідків трудового правопорушення — наявності чи відсутності майнової шкоди, застосовуються санкції дисциплінарної або матеріальної відповідальності.
28, Порядок накладення дисциплінарних стягнень.
за порушення трудової дисципліни до пра¬цівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: - догана; -звільнення.
Органи, які мають право накладати дисциплінарні стягнення дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника. Відповідно до зазначеної норми та з урахуванням вимог Закону України «Про загальну середню освіту право накладати дисциплінарні стягнення надано:
- на керівників державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів, їхніх заступників та педагогічних працівників - відповідним органам управління освітою;
- на інших працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу - керівнику закладу;
- на керівника, заступників, педагогічних та інших працівників приватного загальноосвітнього навчального закладу — власнику закладу. Строк: дисциплінарне стягнення застосову¬ється власником або уповноваженим ним органом (далі — роботода¬вець) безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. При цьому дисциплі¬нарне стягнення не може бути накла¬дено пізніше шести місяців з дня вчи¬нення проступку.
пра¬цівник може оскаржити накладення стягнення у порядку, встановленому главою XV КЗпП, звернувшись до ко¬місії з трудових спорів закладу або до суду.