- •1.Психологія в системі наук. Становлення психології як науки про сутність і закономірності розвитку психіки, завдання психології. Основні галузі психології.
- •2.Основні форми прояву психіки та їхній взаємозв’язок: психічні процеси, стани, властивості.
- •3. Відчуття види та властивості
- •Дистантні відчуття
- •Контактні відчуття
- •Глибинні відчуття
- •4.Класифікація та види відчуттів
- •5.Фізіологічні основи відчуттів.
- •7. Класифікація та види сприймання
- •6.Поняття про сприймання
- •8. Загальні властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •Предметність
- •Цілісність та структурність
- •9. Індивідуальні відмінності у сприйманні
- •10. Поняття про увагу її фізіологічну основу.
- •11. Функції уваги. Природа уваги в теорії і концепціях Поняття про увагу, її критерії та функції
- •Теорії та фізіологічні основи уваги
- •12. Види уваги, їхня характеристика. Форми і властивості уваги
- •13 Вікові та індивідуальні особливості уваги. Основні критерії розвитку уваги.
- •14. Поняття про пам'ять
- •15. Класифікація і види пам`яті
- •16.Поняття про мислення
- •17.Функціонально-операційний бік мислення. Мислення як процес
- •18. Поняття про уявлення та уяву
- •19. Види уяви
- •20. Основна відмінність продуктивної і репродуктивної
- •21,22 Емоціїі почуття, їхня характеристика, види та загальні властивості.
- •23.Афективна сфера особистості.Оцінка і спонукання.
- •24. Воля. Функції волі. Вольова регуляція поведінки.
- •25.Воля як вища психічна функція
- •26. Критерії вольової поведінки. Вольова дія, її основні фази. Вольовий акт.
- •Критерії волі
- •Умови вольового регулювання поведінки
- •27 Особистість і темперамент. Проблеми виховання,навчання і професійної діяльності
- •28 Класифікація вольових якостей особистості. Розвиток та виховання вольової активності людини
- •Системні вольові якості
- •29.Структура та характеристика провідних рис характеру людини. Акцентуація рис характеру.
- •30. Здібності. Природні та соціальні передумови здібностей.
- •31. Поняття особистості у психології. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •32. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальної взаємодії. Склад і структура особистості.
- •33. Формування та розвиток особистості. Шляхи, умови, фактори особистісного зростання.
- •34. Спрямованість особистості: поняття, суть, зміст,види..
- •35. Загальна характеристика регуляторних процесів. Основні поняття саморегуляції,діяльності і поведінки.
- •36. Основні моделі вікового розвитку. Вікова періодизація розвитку людини.
- •37) Потребнісно-мотиваційна підсистема діяльності та поведінки особистості. Активність особистості та її джерела
- •38.Операціональна система діяльності та поведінки особистості.
- •39. Інформаційна основа діяльності
- •40. Психологічні аспекти прийняття рішень
17.Функціонально-операційний бік мислення. Мислення як процес
Мислення об'єктивно виступає як системне та багато якісне явище. Цей процес завжди виникає у взаємодії суб'єкта з довкіллям та з іншими суб'єктами. Утім, постає воно не в готовому, завершеному вигляді, а як процес обстеження певного об'єкта, який безперервно розвивається, в ньому з кожним кроком відбувається відкриття нових та істотних характеристик. Безперервне пізнання від простіших до складніших і суттєвіших сторін об'єкта здійснюється завдяки функціонапьно-операційному боку мислення, або механізмові "аналізу через синтез" (С.Л. Рубінштейн, О.В. Брушлінський). Узагальнено можна сказати, що у взаємодії суб'єкта з дійсністю мислення виникає і формується як безперервний процес (аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації), збагачуючи свідомість знаннями, досвідом розв'язання проблем, забезпечуючи процес спілкування.
Операційний компонент мислення, що забезпечує його процесуальність, складають операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, класифікації, систематизації, конкретизації тощо.
Кожна мисленнєва операція виконує певні функції. Так, операція аналізу полягає у поділі цілого на частини, елементи, у вирізненні окремих його ознак і сторін.
Мисленнєві операції, розвиваючись і ускладнюючись у пізнавальному процесі, можуть стати мисленнєвими діями. Мисленнєві дії - це дії з об'єктами, відображеними в образах уявлень, уяви та в поняттях. Мисленнєві дії співвідносяться з певним змістом, вони спрямовані на перетворення умов пізнання об'єкта, його образу, умов задачі тощо. Можна сказати, що в основі мисленнєвих дій лежать кілька взаємопов'язаних операцій, які впливають на зміст, перебирають на себе весь тягар у пошуку відповіді на питання. Мисленнєві операції спрямовані на розпізнавання об'єктів, а також - на контроль за виконанням перетворювальної функції. Вони взаємодіють між собою і взаємозумовлюють одна одну. Кожній із них відповідає операція, яка має протилежну за своїм характером функцію (розподіляти - об'єднувати тощо). Мисленнєві дії входять до складу розумових дій (перцептивні, мнемічні, імажинативні тощо).
18. Поняття про уявлення та уяву
Уявлення - образ предмета або явища, не впливає в даний момент на органи чуття. Уявлення-вторинний образ предмета або явища, збережений у пам'яті. З фізіологічної точки зору подання є актуалізацією слідів раніше виникали чуттєвих образів, причому при поданні порушується лише центральна частина аналізатора. Ні проекції образу у поза.
Можна виділити кілька типів уявлень. По-перше, це подання пам'яті, тобто уявлення, які виникли на основі нашого безпосереднього сприйняття в минулому будь-якого предмета чи явища. По-друге, це уявлення уяви. На перший погляд цей тип уявлень не відповідає визначенню поняття "уявлення", тому що в уяві ми відображаємо те, чого ніколи не бачили, але це тільки на перший погляд. Уява не народжується на порожньому місці, і якщо ми, наприклад, ніколи не були Уявлення характеризуються наочністю (виникають як образи), фрагментарністю (повні пробілів), нестійкістю і непостійністю. Види уявлень. - За видами аналізаторів (зорові, слухові, нюхові, дотикові та ін); Подання - чуттєві образи, і їх класифікують за тим аналізаторах, з якими пов'язане їх виникнення. Виділяють зорові, слухові, нюхові, дотикові, рухові та інші уявлення. Формування уявлень про запах, смак, тактильної та інших фізичних властивостях предметів відбувається в житті, закріплюється у початковій школі та на уроках хімії, фізики. М'язово-рухові уявлення лежать в основі рухів. Їх розпад призводить до того, що людина втрачає здатність здійснювати рухи у відсутності предмета, за поданням. За ступенем узагальнення в образі об'єктивної реальності розрізняють: одиничні, загальні і схематизовані подання. Одиничні подання - представлення одного конкретного предмета і явища. Вони можуть виникнути на основі сприйняття реального предмета і твори мистецтва. Як образи пам'яті, одиничні уявлення є основою впізнавання. Одиничні вистави - основа формування загальних уявлень. Загальне уявлення - уявлення, про загальні риси групи подібних предметів. За ступенем вольових зусиль (мимовільні й довільні).