- •1.Психологія в системі наук. Становлення психології як науки про сутність і закономірності розвитку психіки, завдання психології. Основні галузі психології.
- •2.Основні форми прояву психіки та їхній взаємозв’язок: психічні процеси, стани, властивості.
- •3. Відчуття види та властивості
- •Дистантні відчуття
- •Контактні відчуття
- •Глибинні відчуття
- •4.Класифікація та види відчуттів
- •5.Фізіологічні основи відчуттів.
- •7. Класифікація та види сприймання
- •6.Поняття про сприймання
- •8. Загальні властивості та індивідуальні особливості сприймання
- •Предметність
- •Цілісність та структурність
- •9. Індивідуальні відмінності у сприйманні
- •10. Поняття про увагу її фізіологічну основу.
- •11. Функції уваги. Природа уваги в теорії і концепціях Поняття про увагу, її критерії та функції
- •Теорії та фізіологічні основи уваги
- •12. Види уваги, їхня характеристика. Форми і властивості уваги
- •13 Вікові та індивідуальні особливості уваги. Основні критерії розвитку уваги.
- •14. Поняття про пам'ять
- •15. Класифікація і види пам`яті
- •16.Поняття про мислення
- •17.Функціонально-операційний бік мислення. Мислення як процес
- •18. Поняття про уявлення та уяву
- •19. Види уяви
- •20. Основна відмінність продуктивної і репродуктивної
- •21,22 Емоціїі почуття, їхня характеристика, види та загальні властивості.
- •23.Афективна сфера особистості.Оцінка і спонукання.
- •24. Воля. Функції волі. Вольова регуляція поведінки.
- •25.Воля як вища психічна функція
- •26. Критерії вольової поведінки. Вольова дія, її основні фази. Вольовий акт.
- •Критерії волі
- •Умови вольового регулювання поведінки
- •27 Особистість і темперамент. Проблеми виховання,навчання і професійної діяльності
- •28 Класифікація вольових якостей особистості. Розвиток та виховання вольової активності людини
- •Системні вольові якості
- •29.Структура та характеристика провідних рис характеру людини. Акцентуація рис характеру.
- •30. Здібності. Природні та соціальні передумови здібностей.
- •31. Поняття особистості у психології. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •32. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальної взаємодії. Склад і структура особистості.
- •33. Формування та розвиток особистості. Шляхи, умови, фактори особистісного зростання.
- •34. Спрямованість особистості: поняття, суть, зміст,види..
- •35. Загальна характеристика регуляторних процесів. Основні поняття саморегуляції,діяльності і поведінки.
- •36. Основні моделі вікового розвитку. Вікова періодизація розвитку людини.
- •37) Потребнісно-мотиваційна підсистема діяльності та поведінки особистості. Активність особистості та її джерела
- •38.Операціональна система діяльності та поведінки особистості.
- •39. Інформаційна основа діяльності
- •40. Психологічні аспекти прийняття рішень
21,22 Емоціїі почуття, їхня характеристика, види та загальні властивості.
Емоції і почуття – це своєрідні стани психіки, що накладають відбиток на життя, діяльність, вчинки і поведінку людини. Якщо емоційні стани визначають в основному зовнішню сторону поведінки і психічної діяльності, то почуття впливають на зміст і внутрішню сутність переживань, зумовлених духовними потребами людини. Почуття - стійке емоційне ставлення до явищ дійсності, що віддзеркалює їх значення в задоволенні спонук (потреб) людини.
Вони є сукупністю емоцій. Почуття може бути реалізоване різним поєднанням і різним співвідношенням емоцій, що зумовлено складністю явищ, багатогранністю та множинністю їх зв'язків. Наприклад, кохання породжує радість, гнів, сум, ревнощі тощо.
Емоції та почуття залежать від причин, що їх спричиняють. Значною мірою їх зумовлюють особливості, індивідуальний досвід особистості.
Природа емоцій і почуттів органічно пов'язана з потребами.
Види емоцій
Позитивні емоції-реакція психіки на задоволену потребу: радість, насолода, задоволення тощо.
Негативні - наслідок незадоволеної чи недостатньо задоволеної потреби: сум, гнів, страх тощо.
Стенічні емоції - ті, що посилюють активність, пожвавлюють людину, спонукають її до діяльності: радість, гнів тощо.
Астенічні - ті, що пригнічують людину, послаблюють її активність, демобілізують: сум, горе.
Захоплення
- менша сила та тривалість почуття.
Пристрасть
- більша сила та тривалість почуття
Види почуттів
Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, людей, самої себе; їх джерелом є спільне життя людей, їхні взаємини, боротьба за досягнення суспільно важливої мети
Естетичні почуття - це почуття краси явищ природи, праці, гармонії барв, звуків, рухів і форм
Інтелектуальні почуття являють собою емоційний відгук, ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому її розумінні
Рівні розвитку інтелектуальних почуттів: цікавість, допитливість, цілеспрямованість, стійкий інтерес до певної галузі знань, захоплення пізнавальною діяльністю
Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності
Загальні властивості емоцій і почуттів
Крім якісних і кількісних загальних характеристик, загальними властивостями емоцій і почуттів виступають переключення, передбачення і просторово-часове зміщення.
Переключення - це можливість перенесення емоційного забарвлення з причин почуттів на другорядні умови.
Передбачення виникає на основі емоційної оцінки обставин, котрі раніше сприяли успіху чи неуспіху. Це емоційний сигнал про ймовірні наслідки дій, що передує їх учиненню.
Просторово-часове зміщення - властивість переживань, емоцій і почуттів зміщатися з самої події у згадку про неї. Пригадуючи, ми можемо переживати інтенсивніше, виразніше, ніж у момент події.
23.Афективна сфера особистості.Оцінка і спонукання.
Афективна сфера (потяги, емоції, почуття і воля) пізнається особистістю через самоспостереження. Згідно із суб'єктивною психологією - це єдиний метод пізнання психіки взагалі, а такої її інтимної сфери, як емоційна - і поготів. Але ми не лише заглиблюємося у свої переживання, милуємось переливами наших почуттів, ми діємо на основі цих переживань. Афективна сфера психіки - це та, яка хвилює, рухає. Наші потяги можуть змінювати спрямованість наших дій. Наші переживання виявляються зовнішньо у виразних рухах, у зміні кольору обличчя. Наша воля втілюється в наших учинках Така об'єктивація виступає реальною основою не лише самопізнання, а й розкриття афективної сфери особистості за допомогою об'єктивних методів емпіричного дослідження.
Одне із загальноприйнятих положень у психології емоцій - емоції виконують функцію оцінки.
Саме завдяки оцінці виникає симпатія між людьми на основі спільності інтересів, поглядів. Співпереживання, співзвучність, синтонія з емоційним світом іншої людини пов'язані з цінністю, значущістю іншої людини як реальності для нас. Синтонія - явище досить специфічне. Вона трапляється навіть у розумово відсталих людей, однак може бути відсутньою у високочолого "інтелектуала". Є чимало дітей, які багато читають, знають, але в них не розвинена синтонія, вони не можуть збагнути емоційний стан навіть близьких, симпатичних їм людей, не здатні відгукнутися на нього.
Оцінити - це означає співвіднести з мірою, яка належить особистості. Особистість творить свою міру не лише на афективній основі, на основі потягів, а виходячи з розуму, інтелекту. Оцінюючи, виділяючи значуще, особистість не лише пристосовує, адаптує предмети та явища до своєї міри, вона створює нові виміри, еталони, розвиваючи, творячи саму себе.
Наоснові оцінки формується спонукання, що найвиразніше виявляється у пристрастях. Для пристрасті характерне специфічне поєднання активності з пасивністю. Пристрасті оволодівають нами, і ми пасивні перед цією силою. Але ця сила від нас і виходить. Пристрасть спонукає до активності. Пристрасть - це джерело самоствердження особистості, це велика сила, і тому важливо, на що вона спрямована. Вона може бути як згубною, фатальною, так і величною, творчою.