26. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Накреслити схему опорного пункту взводу.

Оборона - це вид загальновійськового бою, який здійснюється з метою відбити або зірвати наступ противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти, рубежі) місцевості, виграти необхідний час і тим самим створити необхідні умови для подальших дій головних сил Оборона застосовується навмисно або вимушено

У залежності від бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості оборона може бути позиційною і маневровою або мати характер стримуючих дій.

Позиційна оборона-основний вид оборони Вона найбільш повно відповідає меті оборони і ведеться шляхом нанесення максимальних втрат противнику перед переднім краєм і в ході стійкого утримання підготовлених до оборони районів місцевості. Позиційна оборона застосовується на більшості напрямків і, перш за все, там, де втрати території неприпустимі.

Маневрова оборона застосовується з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених та ешелонованих у глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками, широкого застосування вогневих засад, обладнання загороджень і руйнування важливих об'єктів. Вона припускає залишення деякої частини території.

Стримуючі дії застосовуються з метою затримання противника на термін, який необхідний головним силам для підготовки до виконання бойового завдання. Правильно та своєчасно організовані стримуючі бойові дії, як правило, будуть розгортатися на шляхах висування резервів противника, його передових підрозділів і вестися методом відходу з послідовним утриманням вигідних рубежів.

Батальйон (рота), як правило, ведуть позиційну оборону. В окремих випадках батальйон може приймати участь у маневровій обороні бригади (полку), а при призначенні для оборони смуги забезпечення - вести її і самостійно.

Умови бойових дій у тилу противника показують, що ведення десантом маневрової оборони захоплених районів (об'єктів) із-за їх територіальної обмеженості, складності проведення скритого маневру силами та засобами, малої ефективності контратак із-за невисокої вогневої могутності та слабої броне захищеності, а значить, можливих великих втрат, як правило, не буде представлятися можливим, або буде вестися дуже рідко у бойових порядках своїх військ. Тому найбільш характерним способом оброни буде ведення її з метою утримання захоплених об'єктів (районів) та організація її з розрахунком можливості відбиття ударів противника з будь-яких напрямків. Така оборона ведеться, як правило, більшою частиною десанту, його головними силами з основною тактичною метою – не допустити втрати захоплених об'єктів (районів) до підходу своїх військ з фронту.

27. Призначення, склад та екіпіровка посту спостереження. Поставити завдання спостережу вальному посту.

Наблюдательные посты (наблюдатели) назначаются для разведки наблюдением на­земного и воздушного противника, а химические наблюдательные посты (наблюдатели) — для радиационной и химической разведки, ко­торая ведется личным составом специально подготовленных отделений. Наблюдательный пост состоит из двух-трех человек, один из которых назначается старшим.

На наблюдательном посту должны бать: приборы наблюдения, схема ориентиров, крупномасштабная карта или схема местности, ; журнал наблюдения, компас, часы, средства связи и подачи сигналов оповещения о воздушном противнике, а у наблюдателя—приборы наблюдения. На химическом наблюдательном посту (у наблюдателя), кроме того, должны быть приборы радиационной и хими­ческой разведки и средства для подачи сигна­лов оповещения о радиоактивном, химическом и бактериологическом (биологическом) зара­жении.

Боевая задача наблюдательному посту (на­блюдателю) ставится на местности команди­ром, организующим наблюдение. При поста­новке боевой задачи указываются: ориенти­ры, сведения о противнике, место поста (на­блюдателя) и порядок его оборудования, по­лоса (сектор) или объект наблюдения, задача поста (наблюдателя), порядок доклада ре­зультатов наблюдения.

Наблюдатель начинает наблюдение с детального изучения местности и определения расстояний до ориентиров и характерных местных предметов в назначенном секторе.

Обнаружив цель, наблюдатель определяет ее положение на местности относительно ори­ентиров (характерных местных предметов) и докладывает командиру (старшему наблюда­тельного поста). Старший наблюдательного поста установленным порядком докладывает о цели и наносит ее на карту или на схему местности. О результатах наблюдения делает­ся запись в журнале наблюдения.

Наблюдение ведется непрерывно. Ночью оно ведется с использованием приборов ноч­ного видения, искусственного освещения мест­ности и дополняется подслушиванием.

Наблюдение за воздушным противни­ком ведется постами воздушного наблюдения зенитных подразделений, а также наблюда­тельными постами (наблюдателями) батальо­на и рот последовательным просмотром воз­душного пространства, начиная от горизонта.

Обнаружив воздушную цель, наблюдатель немедленно подает сигнал оповещения, опре­деляет характер цели, направление и высоту Цйолета и докладывает командиру (старшему | наблюдательного поста).

Химический наблюдательный пост (наблюдатель) ведет непрерывное наблюдение в 'указанном районе; в установленное время, а ' также при каждом артиллерийском и авиационном налете противника включает приборы радиационной и химической разведки и следит за их показаниями.

При обнаружении радиоактивного зараже­ния (уровень радиации 0,5 рад/ч и выше) старший поста (наблюдатель) немедленно докладывает командиру, выставившему пост, и по его указанию подает сигнал «Радиацион­ная опасность».

При обнаружении химического и бактерио­логического (биологического) заражения стар­ший поста (наблюдатель) подает сигнал «Хи­мическая тревога» и докладывает командиру, выставившему пост.

Результаты радиационного и химического наблюдения заносятся в журнал наблюдения.