13.Мета та задачі безпосередньої охорони. Робота командира взводу з організації безпосередньої охорони. Накреслити тимчасову позицію для чергового засобу(кулеметник ркк-74)

Охорона організується і здійснюється з метою не допустити проникнення розвідки противника в район дій (розташування) своїх підрозділів, виключити раптовий напад на них наземного противника, його повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних груп і забезпечити підрозділам, що охороняються, час і вигідні умови для розгортання (приведення в бойову готовність) і вступу в бій.

Батальйон (рота) охороняється: в бою - бойовою, на марші - похідною, при розташуванні на місці - сторожовою та у всіх випадках, крім того, безпосередньою охороною.

Безпосередня охорона організується командирами підрозділів залежно від завдання, яке вирішується, умов обстановки і вказівок старшого командира. Вона здійснюється вартовими, патрулями і секретами з урахуванням організації чергування вогневих засобів, спостереження і комендантської служби.

Для досягнення цілей охорони сили і засоби, виділені для її здійснення, вирішують наступні завдання: організацію і здійснення бойового чергування, попередження підрозділів, які охороняються, про безпосередню загрозу і небезпеку нападу наземного противника, виявлення сил і засобів розвідки противника, можливість їх ураження і знищення; виявлення і знищення диверсійно-розвідувальних груп противника, ведення бойових дій до вступу в бій підрозділів, що охороняються; забезпечення безпеки руху транспорту; забезпечення пропускного режиму; пошук і знищення розвідувально-сигналізаційних приладів противника.

Під час організації безпосередньої охорони командир взводу призначає спостерігачів, вказує порядок спостереження за наземним і повітряним противником, місцевістю і повітрям, а також за сигналами командира роти.

Під час постановки завдань командир взводу в бойовому наказі вказує:

відділенням — завдання, їхні позиції, смуги і додаткові сектори обстрілу, основні і запасні вогневі позиції бойових машин десанту (бронетранспортерів), основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

патрулям — маршрут руху, завдання, порядок несення служби, дій у разі виявлення противника і пропуск;

секретам — склад, завдання, місце, порядок несення служби, підтримання зв'язку і пропуск;

сторожовому посту — склад, завдання, місце обладнання спостережно-вогневого пункту, вогневі позиції на них, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної, порядок відходу.

Організуючи взаємодію, командир взводу вказує: порядок несення служби (кількість чергових вогневих засобів і спостерігачів, черговість несення служби і відпочинку, порядок пропуску через позицію, на що звертати особливу увагу); порядок дій у разі нападу противника; сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними і пропуск (відгук).

Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіо відомості і порядок користування радіо і сигнальними засобами зв'язку, вказує місце розташування командно-спостережного пункту взводу.

Командир взводу повинен організувати пильне несення служби вартовими і патрулями, особисто виставляти сторожові пости і секрети, установити порядок відпочинку особового складу і забезпечити постійну бойову готовність взводу.

Під час фортифікаційного обладнання місця розташування взводу в першу чергу обладнуються укриття (окопи) для бойових машин десанту (бронетранспортерів), у разі розташуванні взводу на напрямку ймовірних дій наземного противника - обладнуються інженерні загородження; в другу чергу - обладнуються бліндажі (сховища) для особового складу; надалі (за наявності часу інженерне обладнання районів удосконалюється).