- •Питання для підготовки з загальної тактики
- •1. Що таке бій? Розкрити основні складові бою.
- •2. Чим досягається успішне виконання бойового завдання?
- •3. Порядок роботи командира взводу при підготовці до десантування і ведення бойових дій.
- •4. Порядок роботи командира взводу при захаваті та знищені об’єкту.
- •5. Порядок роботи командира взводу при організації оборони.
- •6. Способи десантування. Порядок здійснення збору після десантування.
- •7. Організація десантування підрозділів. Характеристика та показники десантування.
- •8. Види десантування парашутним способом та порядок дій підрозділів.
- •9. Порядок десантування посадочним способом. Порядок дій підрозділів.
- •10. Порядок роботи командира взводу при дії в гпз. Накреслити похідний порядок гпз посиленого інженерно-саперним відділенням та відділенням хімічної розвідки.
- •11. Сигнали керування вертольотом та вимоги прийому вертольоту на польових майданчиках.
- •12. Мета та задачі розвідки як основного виду бойового забезпечення. Вимоги до розвідки.
- •13.Мета та задачі безпосередньої охорони. Робота командира взводу з організації безпосередньої охорони. Накреслити тимчасову позицію для чергового засобу(кулеметник ркк-74)
- •14. Способи управління підрозділами в бою. Команди, сигнали та дії за ними.
- •Порядок передачі команд (сигналів) і постановка завдань по радіо.
- •Подача сигналів прапорцями (ліхтарем).
- •15.Види бойового забезпечення та їх характеристика.
- •16. Порядок роботи командира взводу з організації підготовки до десантування та бойових дій. Скласти розрахунок часу: задача отримана о 06.00, готовність до десантування о 23.00
- •Розрахунок часу командира взводу на десантування і ведення бойових дій(варіант):
- •17. Мета та задачі захисту від зброї массового ураження (ззму). Робота командира взводу по організації ззму.
- •18. Мета та задачі засідки. Робота командира взводу по організації засідки.
- •19. Мета та задачі нальоту. Робота командира взводу по організації нальоту.
- •20.Мета та задачі пошуку. Робота командира взводу по організації пошуку.
- •21. Мета та задачі розвідувально-диверсійних дій. Робота командира взводу по організації розвідувально-диверсійних дій.
- •22. Мета та задачі рейдових дій. Робота командира взводу по організації рейдових дій.
- •23. Організація та методика проведення тактико-стройового заняття із взводом.
- •24. Організація та методика проведення тактичного заняття із взводом.
- •25.В чому полягає управління підрозділами, що є основою управління?
- •26. Мета оборони. Умови переходу до оборони. Накреслити схему опорного пункту взводу.
- •27. Призначення, склад та екіпіровка посту спостереження. Поставити завдання спостережу вальному посту.
- •Постановка завдання посту спостереження: (Варіант)
- •28. Десантування вночі. Особливості роботи командира взводу по організації бойових дій вночі.
- •29. Ведення бойових дій в особливих умовах(ліс, гори, пустеля, місто).
- •30. Завдання артилерії в бою. Види вогню артилерії та їх характеристика.
- •Послідовне зосередження вогню.
- •Вогневий вал.
- •Загороджувальний вогонь.
- •31. Задачі тилового та технічного забезпечення. Підрозділи тилового та технічного забезпечення амдб, їх склад і призначення.
- •32. Мета та задачі інженерного забезпечення в бою. Робота командира взводу з організації інженерного забезпечення.
- •При преодолении (форсировании) водной преграды
- •В обороне
- •33. Організація, озброєння та призначення зенітного ракетного взводу амдб. Ттх пзрк «Ігла»
- •34. Організація, озброєння та призначення взводу зв’язку амдб. Ттх радіостанції р-123(173)
- •Основні ттх засобів зв’язку
- •35. Організація, озброєння та призначення протитанкового взводу амдб. Ттх птрк «Фагот»
- •36. Інженерне обладнання опорного пункту роти. Скласти схему фортифікаційного обладнання опорного пункту роти.
- •37. Види мобілізації. Організація та порядок повідомлення про мобілізацію військовозобовязаних
- •38.Сутність сучасного загальновійськового бою, сили та засоби, характерні риси, умови досягнення успіху в бою. Основні характерні риси, сили та засоби сучасного загальновійськового бою.
- •39.Організація, склад та можливості ппос, ппт. Порядок їх роботи.
- •Общие требования к пунктам приема техники:
- •Состав пункта приема техники
- •40. Організація озброєння і бойова техніка амдб на бмд
- •Знать обязательно всем!!!!! порядок работы командира взвода после получения боевой задачи
35. Організація, озброєння та призначення протитанкового взводу амдб. Ттх птрк «Фагот»
Протитанковий взвод у своєму складі має командира взводу та 3 відділення по 5 чоловік в кожному:
командир відділення – оператор;
старший оператор;
оператор – 2чол.;
водій.
Всього у протитанковому взводі 16 чоловік. На озброєнні у взводі є:
9мм ПМ – 1 од.
5,45мм АКС-74 – 13 од.
5,45мм РПКС-74 – 3 од.
ПТКР “Фагот” – 6 од.
БТРД – 3од.
Тактико технічна характеристика |
ПУ 9П135 |
ПУ 9П135М |
Розміри в бойовому положенні ПУ |
1090x770x670 |
1100x770x707 |
Вага ПУ 9П135 |
22,5 |
|
Час переводу із похідного положення в бойове |
менее 1 мин |
|
Швидкострільність, постр./хв. |
3 |
|
Кут наведення по горизонталі, град |
360 |
|
Кут наведення по вертикалі, град |
от -20 до +20 |
|
Макс. швидкість вражаємих цілей, км/год |
60 |
|
Тип ПТКР |
9М111 |
9М111М |
Вага ПТКР в ТПК, кг |
12,9 |
13,2 |
Довжина ТПК ПТУР 9М111, мм |
1098 |
- |
Габаритні розміри ТПК, мм |
150 x 205 |
|
Стартова вага ПТКР, кг |
7,7 |
8,0 |
Довжина ПТКР, мм |
863 |
910 |
Діаметр ПТКР, мм |
119 |
120 |
Розмах крил, мм |
354 |
369 |
Максимальна дальність стрільби, м |
2000 |
2500 |
Мінімальна дальність стрільби, м |
70 |
|
36. Інженерне обладнання опорного пункту роти. Скласти схему фортифікаційного обладнання опорного пункту роти.
Для обороны парашютно-десантной (десантно-штурмовой) роте назначается опорный пункт до 1500 м по фронту и до 1000 м в глубину.
Опорный пункт роты состоит из опорных пунктов парашютно-десантных взводов и огневых позиций средств, находящихся в непосредственном подчинении командира роты. В пределах ротного опорного пункта размещаются командно-наблюдательный пункт, пункт сбора раненых, могут размещаться огневые средства старшего командира, не подчиненные командиру роты, или готовиться огневые позиции (огневые рубежи) для них, а также рубежи развертывания для контратаки вторых эшелонов и резервов старшего командира.
Опорные пункты взводов в опорном пункте роты в зависимости от замысла командира на бой, условий местности и удобства ведения огня в заданном (избранном) направлении могут располагаться в линию, углом назад, уступом вправо (влево), иметь другое расположение, обеспечивающее наилучшую организацию системы огня перед фронтом, на флангах и в тылу.
Боевые машины в опорном пункте роты располагаются по фронту и в глубину на расстоянии до 200 м одна от другой. Основные и запасные огневые позиции для каждой боевой машины выбираются так, чтобы обеспечивались круговая оборона, ведение огня на расстояние не менее дальности прямого выстрела, взаимная огневая поддержка и возможность вести сосредоточенный огонь, маскировка, а также скрытые пути для перехода с одной позиции на другую.
Промежутки между взводами могут быть до 300 м; они должны прикрываться огнем и заграждениями.
Взвод обороняется, как правило, в составе роты, а отделение в составе взвода.
Для обороны взводу назначается опорный пункт до 400 м по фронту и до 300 м в глубину, а при действиях в боевом охранении и по прикрытию главных сил батальона — позиция до 500 м по фронту. Опорный пункт (позиция) взвода состоит из позиций отделений, основных, запасных и временных огневых позиций боевых машин, основных и запасных огневых позиций приданных огневых средств и командно-наблюдательного пункта, выбираемого вблизи позиции одного из отделений. В опорном пункте вззода и на флангах могут размещаться противотанковые и другие огневые средства и подразделения, не подчиненные командиру взвода, — противотанковые засады, огневые (стартовые) позиции зенитных средств, наблюдательные пункты артиллерии и подразделений специальных войск и др.
Порядок инженерного оборудования опорного пункта определяется командиром роты после изучения маскирующих и защитных свойств местности в опорных пунктах взводов, состояния грунта, наличия средств механизации инженерных работ, табельных маскировочных средств, местных строительных материалов, а также времени, имеющегося в распоряжении взводов. В связи с тем что подразделения воздушного десанта при переходе к обороне будут иметь крайне ограниченное время для проведения инженерных работ и почти не будут располагать средствами механизации для их проведения, передний край опорных пунктов целесообразно иметь на окраинах небольших населенных пунктов и по опушкам рощ, по насыпям дорог и другим естественным укрытиям, хотя это имеет и свои отрицательные стороны (эти местные предметы и участки местности с достаточной точностью нанесены па карту, что облегчает противнику целеуказание, пристрелку и стрельбу на поражение артиллерией). Однако возможность немедленно использовать местные предметы для маскировки, укрытия личного состава и техники, ведения огня, возможность проведения скрытного маневра берет верх при оценке положительных и отрицательных сторон этих местных предметов. Иногда стремление использовать местные предметы будет оправдываться и ограничением оборонительного боя по времени.
С целью скрыть истинное положение от противника и ввести его в заблуждение подразделения, инженерные сооружения и заграждения маскируются. Это осуществляется путем использования маскировочных свойств местности, условий ограниченной видимости, применения подручных материалов, табельных масок, защитным окрашиванием техники, постановкой дымовых завес, проведением мероприятий по радио-, световой и звуковой маскировке, умелым выполнением личным составом работ с соблюдением требований маскировки.
Під час фортифікаційного обладнання опорного пункту роти в першу чергу обладнуються укриття (окопи) для бойових машин десанту (бронетранспортерів), у разі розташуванні на напрямку ймовірних дій наземного противника - обладнуються інженерні загородження; в другу чергу - обладнуються бліндажі (сховища) для особового складу; надалі (за наявності часу інженерне обладнання удосконалюється).
