Розділ iіі. Методики та результати досліджень

3.1. Організація та проведення досліджень

Проведення практичних досліджень втілювалось за рядом методик.

Хімічні аналізи проводились за методичними вказівками по аналізу вод суші ^[7]. Як основний прилад для аналізу проб застосовувався Фотоелектроколориметр компенсаційного типу (ФЕК).

Нітрити визначались через обробку 50 мл проби 2,5 мл реактиву Грисса 40 хв (дослідження ФЕК під зеленим).

Кремній визначався з додаванням 3 мл розведеного молібдату (4,15 на 50 мл дистильованої води) до 2 мл хлоридної кислоти (ФЕК фіолетовий).

Результати даних аналізів розраховувались виходячи з таблиць та даних про прозорість чистої проби.

Кальцій визначався за методикою: 25 мл пробу розбавляють дистильованою водою. До розчину додається 10-15 мг мурексиду (набуває фіолетово-малинового кольору за відповідної лужності, якщо ні, додати NaOH). Титрується трилоном до синього.

Жорсткість визначалась додаванням до 50 мл проби 5 мл буфера, 3-4 краплі хромогену. Титрування з фіолетового в синій трилоном.

Вказані дані розраховувались за формулою:

M=mc*1000/v в якій

m – об’єм титру в мл

c – концентрація 0.02

v – об’єм проби

Вміст кисню в воді розраховувався за таблицею додатку 2.

Біологічні

Для біологічного аналізу забруднених вод по складу донних тварин найбільш простим і достатньо зручним був метод Вудівісса ^[8] (1977), розроблений для р. Трент (Англія). Він заснований на зменшенні різноманітності фауни в умовах забруднення і на характерній послідовності зникнення з водойми різних груп тварин у міру збільшення забруднення. Цей метод припускає збір тільки якісних проб, без урахування великої кількості тварин, і допускає визначення тварин до рівня підрядів і родин.

Список груп Вудівісса: планарії Tricladida (кожен вид), малощетинкові черв'яки Oligochaeta, п'явки Hirudinea, молюски Mollusca, вищі ракоподібні Malacostraca, веснянки Plecoptera, поденки Ephemeroptera, ручейники Trichoptera (кожне сімейство), вислокрилка Sialis, личинки хірономід Chironomidae, личинки мошок Simuliidae, інші личинки двокрилих Diptera, водні жуки Coleoptera, водні клопи Heteroptera, водні кліщі Hydracarina. Крім того, за окремі групи Вудвісс запропонував вважати олігохету Nais, поденку Baetis rhodani і хірономіду Chironomus thummi; проте, визначити ці таксони для неспеціаліста важко.

Значення індексу Вудвісса змінюється від 0 (найбільш забруднена вода) до 10 (вода вищої якості). Для обчислення індексу потрібно знайти відповідний рядок в таблиці 1 (рухаючись по ній зверху вниз – тобто саму верхню з відповідних рядків). Потім підрахувати загальне число знайдених груп із списку, що додається, і по правій частині таблиці знайти значення індексу.

Загальне число груп Вудівісса потенційно досить велике (за рахунок необмеженого числа видів планарій і великого числа сімейств ручейників. На практиці, проте, число цих груп в пробі рідко перевищує 15. При неможливості визначення сімейств ручейників і видів планарій можна рахувати окремо кожну їх нову форму (зокрема, планарій різних кольорів і ручейників з різними типами хаток). Метод досить чутливий до об'єму проби (у загальному випадку рекомендується виловити не менше 50 тварин, інакше значення індексу може бути занижене).

Метод і індекс Вудівісса призначений для річок, проте застосовується для оцінки сапробності різних водойм, для яких не розроблено адекватніших показників. Слід враховувати: у стоячих водоймах значення індексу нижче, ніж в протічних, а на м'яких грунтах (мулі, піску) в тому ж водоймі набагато нижчий, ніж на каменях, корчах і макрофітах. Індекс порівняно непогано відображає рівень сильних і дуже сильних забруднень, але малочутливий до слабких і середніх забруднень, особливо на жорстких грунтах. Так, для швидкої річки з кам'янистим дном в індекс Вудівісса коливається від 7 до 9 навіть при значних органічних забрудненнях. Це зв'язано, насамперед, з наявністю стійких до забруднення видів навіть серед личинок веснянок (Nemoura cinerea, Nemurella pictetii) і поденок (Baetis vernus, Heptagenia sulphurea).

Розрахунок антропогенної евтрифікації проводився виходячи з показників диску Секкі.

Мірою Прозорості води служить висота стовпа води, при якій можна спостерігати білий диск-прозоромір певних розмірів, що його за-нурюють у воду, або розрізняти на білому папері стандартний шрифт певного розміру і типу. Результати виражаються в сантиметрах із називанням способу вимірювання. Прозорість одночасно є і глибиною літоралі.

Формула для визначення евтрифікації:

Фітопланктон: Cфіт = √(((1/h)-0.04)/0.158) ³

Астон – залишки алохтонного походження: Саст = 6.03*h-0.932

Ссух= Ka/³√h

Інші дані було зібрано шляхом візуальних спостережень та показників ехолота і занесено до щоденників досліджень.

Було визначено 8 пунктів відбору проб (додаток 4. Карта маршруту): Місце впадання Інгулу в Південний Буг (початкова точка); Варварівка (т.2); Джерела (т. 3); Баловне (т.4); Гурьєвка (т.5); Новопетрівські плавні (т.6 Місце стоянки на ніч та висадки на берег); Нова Одеса (т.7 біля елеваторного комплексу Нібулону); Меморіал біля села Ковалівка (т.8 місце виходу на берег).

Отримані результати засвідчили достатньо високий вміст кальцію та кремнію, що позитивно впливатиме на життя річкової екосистеми. Вміст отруйних нітритів не перевищував встановлених норм, але був дещо підвищений біля елеваторного комплексу Нібулону. Вміст фітопланктону не вказував на антропогенну евтрифікацію водойми.

Загалом зібрані дані вказують на стан акваторії річки, як середній між задовільно чистим та слабко забрудненим. Висока урбанізованість берегів може викликати деякі проблеми з побутовими відходами в майбутньому, тому важливо розробити механізм контролю за скидами побутових відходів населення в річку.