Висновки

Отже актуальність нашого дослідження полягає у важливості додаткового моніторингу стану річки Південний Буг для визначення його як джерела чистої прісної води. Це включає і загальний стан біотопів водойми як індикатор стану водних мас, і хімічний стан водойми, і урбанізованість території як потенційне джерело забруднення акваторії річки.

Проведене дослідження є одноразовою фіксацією стану водойми, а для дослідження її справжнього стану необхідно проводити щомісячні моніторинги, які і проводять спеціалізовані установи. Порівняння отриманих даних з їх матеріалами дозволить в повній мірі обґрунтувати важливість сформованих протягом дослідження рекомендацій, щодо покращення стану річки.

З метою визначення просторової динаміки хімічного складу вод ріки Південний Буг в залежності від Гідробіологічних та загально гідрологічних показників проводився моніторинг стану річкової води з 19.07.12 по 21.07. 12. Об’єктом експерименту обрано річку Південний Буг, предметом – динаміка гідрохімічних та мікробіологічних показників.

Проведення практичних досліджень втілювалось за рядом методик.

Хімічні аналізи проводились за методичними вказівками по аналізу вод суші ^[7]. Як основний прилад для аналізу проб застосовувався Фотоелектроколориметр компенсаційного типу (ФЕК).

Для біологічного аналізу забруднених вод по складу донних тварин найбільш простим і достатньо зручним був метод Вудівісса ^[8] Розрахунок антропогенної евтрифікації проводився виходячи з показників диску Секкі.

Також проводився підрахунок фітопланктону у воді за методом підрахунку у камері Гаряєва.

Інші дані було зібрано шляхом візуальних спостережень та показників ехолота і занесено до щоденників досліджень.

Було визначено 7 пунктів відбору проб (додаток 4. Карта маршруту): Місце впадання Інгулу в Південний Буг (початкова точка); Варварівка (т.2); Джерела (т. 3); Баловне (т.4); Гурьєвка (т.5); Новопетрівські плавні (т.6 Місце стоянки на ніч та висадки на берег); Нова Одеса (т.7 біля елеваторного комплексу Нібулону).

Отримані результати засвідчили достатньо високий вміст кальцію та кремнію, що позитивно впливатиме на життя річкової екосистеми. Вміст отруйних нітритів не перевищував встановлених норм, але був дещо підвищений біля елеваторного комплексу Нібулону. Вміст фітопланктону не вказував на антропогенну евтрифікацію водойми.

Загалом зібрані дані вказують на стан акваторії річки, як середній між чистим та слабко забрудненим. Висока урбанізованість берегів може викликати деякі проблеми з побутовими відходами в майбутньому, тому важливо розробити механізм контролю за скидами побутових відходів населення в річку.

Ми зафіксували хімічний стан вод в семи пунктах дослідження. В Інгулі силікат іонів менше ніж у Південному бузі. Також в Інгулі вода жорсткіша ніж у Південному Бузі. Перевищень ГДК не було помічено по жодному з показників, але біля елеваторного комплексу Нібулону рівень нітритів був більше ніж вдвічі більшим за в середній. Там же зафіксовано найвищий вміст кремнію. Насиченість киснем найвища ближче до центру плавень. Отже порівнюючи отримані нами дані з даними державних служб можна визначити сезонну динаміку хімічного стану вод лиману.

З проведених досліджень було зроблено ряд висновків.

По-перше протягом досліджень було встановлено, що температура води жодним чином не корелює з вмістом фітопланктону. Початково для його вимірювання застосовувались два методи, але через низький вміст фітопланктону у верхній частині Бузького лиману дані підрахунку на камері Гаряєва було виключено з розрахунку, але вони все одно підтвердили точність вимірювань проведених за допомогою диску Секкі. Вміст фітопланктону вказує на відсутність евтрифікації водойми. Вміст фітопланктону падає від початку бузького лиману до Новопетрівських плавень (що свідчить про зменшення концентрації фітопланктону ближче до середини Бузького лиману), а від Гурьєвки до місця впадіння Інгулу в Південний Буг лишається відносно стабільним коливаючись в залежності від наявності джерел чистої води та джерел антропогенного забруднення.

По-друге в лимані вода є задовільно чистою, а ближче до місця злиття Бугу з Інгулом забрудненою. Загальна характеристика стану донних біотопів протягом практики дозволяє охарактеризувати стан вод в водоймі протягом усього маршруту у середньому як задовільно чистий. Масово спостерігались різноманітні види двостулкових молюсків, що вказує на високий потенціал самоочищення водойми від органіки. Повсюдна наявність на лимані дорослих особин бабок вказує на наявність у вода їх личинок, хоча вони і не були помічені протягом забору донних проб.

З спостережень за біоценозами плавень можна зробити висновок, що рослини-гідрофіти мають всі умови для життя в Бузькому лимані і стають домом для багатьох видів риб та їжею для водоплавних птахів, що вказує на стійкісь місцевих харчових ланцюгів, а отже і екосистеми вцілому.

Прибережна рослинність перебуває в гірших умовах, адже масове розмноження амброзії широколистої призводить до витіснення місцевої рослинності, а зараження повеликою погіршує ситуацію. Так ця місцевість може стати цілком непридатною для випасання худоби, а амброзія стане небезпечним алергеном для місцевого населення. Вже не кажучи про деградацію природних комплексів наземної рослинності. Тут необхідно розробити заходи з боротьби проти амброзії. Для початку пропонується скошення степової рослинності в період цвітіння амброзії та знищення рослин заражених повеликою.

Таким чином основними проблемами для біоценозів Бузького лиману можуть стати: антропогенне забруднення вод і русла річки; погіршення контролю за виловом риби та незаконне полювання; викиди пального моторизованого річкового транспорту, який почав масово з’являтись віднедавна; знищення риби моторизованим транспортом і нарешті деградація степових угрупувань рослин через витіснення амброзією та зараження повеликою. Пропонується вести активну боротьбу з амброзією та повеликою, інтенсивно контролювати утилізацію побутового сміття населення для запобігання скидів в річку. Також пропонується ввести обмеження або і повну заборону на використання моторизованого річкового транспорту в період нересту риби. Також необхідно пороводити щомісячний моніторинг стану водойми та ліквідувати джерела її забруднення.

За рік якість води змінилась на краще, що є хорошим знаком для подальшого моніторингу.