3.2.2. Біологічна характеристика акваторії річки протягом маршруту практики

Дослідження стану біотопів в річці проводилось за такими напрямками:

Дослідження фітопланктону:

1) Розрахунок концентрації біомаси фітопланктону та дослідження антропогенної евтрифікації водойми;

Макробіологічні:

1) Експресс – оцінка стану забруднення водойми за системою Вудвісса (метод біоідентифікації);

2) Дослідження прибережних біологічних угрупувань організмів.

В дослідженні антропогенної евтрифікації та вмісту фітопланктону було отримано ряд даних та внесено їх до таблиці додатку 5. Також розроблено загальну біологічну характеристику контрольних пунктів дослідження за такими параметрами як: наявність фітопланктону, характеристика біотопів за методом Вудвіса та опис прибережних біологічних угрупувань.

Першим пунктом дослідження визначено місце стоянки яхти «Ольвія» на турбазі НКІ. Тут визначено, що за температури води 26 °С концентрація фітопланктону за диском Секкі становила 26,1 мг/л, що знаходиться в межах похибки в 1мг/л. Концентрація астону 3,3 мг/л. У донних пробах помічено двостулкові молюски-кульки, дрейсена, водяний ослик. За шкалою забруднення водних мас за індикаторними таксонами (додаток 6.) якість води визначаємо як забруднена (неповноцінна, дозволено обмежене рибальство та зрошення). Береги частково вкрито осотом, глибина літоралі - 0,7 м. Спостерігаються штучні насадження вздовж берегів, прибережні біотопи антропогенного походження.

Пунктом другим встановлено турбазу біля Варварівки. Визначено, що за температури води 26°С концентрація фітопланктону за диском Секкі становила 35,742 мг/л. Концентрація астону 2,505 мг/л. У донних пробах спостерігається мотиль, личинки мокреців. Якість води за шкалою забруднень водних мас за індикаторними таксонами визначено як брудна (неповноцінна дозволено лише технічне використання). Прибережні біотопи антропогенного походження, спостерігали гадюку річкову, бичка-піскаря, вужа звичайного, берег вкрито раковинами дрейсени, молюсків-кульок (це означає, що вода навколо чистіша і може визначатись як забруднена). Глибина літоралі - 0,57 м.

Пункт третій – район «Джерела» неподалік Варварівки. Тут за температури води 26 °С концентрація фітопланктону становила за диском Секкі 26,054 мг/л. Концентрація астону 3,289 мг/л. У донних пробах помічено жабурницю, водяного клопа, молюски-горошинки, мошки. Вода визначена як задовільно чиста (повноцінна, дозволено питне використання з очисткою, рекреаційне, технічне, зрошення, рибогосподарське). Спостерігали зграю лебедів. В районі села Матвіївка до Соснового берег зайнято сосновими насадженнями, садовими ділянками та іншою рослинністю. Там же розташовано урочище Кучугури. Глибина літоралі - 0,7 м.

Пунктом четвертим визначено село Баловне. Визначено, що за температури води 25°С концентрація фітопланктону за диском Секкі становила 21,193 мг/л. Концентрація астону 3,829мг/л. У донних пробах помічено молюски-горошинки, мошки. Вода визначена як задовільно чиста (повноцінна, дозволено питне використання з очисткою, рекреаційне, технічне, зрошення, рибогосподарське). На лівому березі від села Баловне, Констянтинівки до села Гурєвка акваторія зайнята заростями очерету, де є багато білого латаття, жовтих кубишок, занесених до Червоної книги. Береги вкриті садовими ділянками. Глибина літоралі – 0,8 м.

П’ятим пунктом встановлено село Гурьєвка. За температури води 26 °С концентрація фітопланктону за диском Секкі становить 19,3 мг/л. Концентрація астону – 4,459 мг/л. У донних пробах помічено жабурницю, водяного клопа, личинок бабки. Вода визначена як чиста (повноцінна, дозволено питне використання, рекреаційне, технічне, зрошення, рибогосподарське). Правий берег села Кириянівка: спостерігається багато чайок, чапля сіра, лелека білий. Берег зайнято великим масивом лісових насаджень. Біля села Петрово-Солониха (правий берег) берег зайнято плавнями, садовими ділянками та лісовими насадженнями. В районі села Трихати (правий берег) спостерігали качок. Глибина літоралі – 0,90 м.

Пунктом шостим стало місце ночівлі в плавнях неподалік від села Новопетрівське. Тут за температури води 25 °С вміст фітопланктону за диском Секкі становив 7,893 мг/л. Концентрація астону становила 8,113 мг/л. У донних пробах помічено жабурницю, водяного клопа бокоплава, пьявку. Вода визначена як чиста (повноцінна, дозволено питне використання, рекреаційне, технічне, зрошення, рибогосподарське). Тут спостерігали водяну курочку, лиску білу, лелеку білого, черепаху річкову, ворону чорну. Вздовж берегів зарості латаття білого та кубишок жовтих, береги вкриті осотом та комишами.

Було здійснено вихід на берег для дослідження степової рослинності. Зафіксовано такі види – травянисті рослини: татарник колючий, амброзія широколиста та амброзія вузьколиста (масово), пирій, мишій, лобода звичайна, ромашка польова, ромашка лікарська, цикорій дикий, деревій, подорожник, кінський щавель, грюнделія жовта, конюшина румунська та 3 види люцерни, м’ята перцева.

Дерева та кущі: шипшина звичайна, Лох сріблястий, Іва плакуча. Дерева вкриті лишайниками – індикаторами чистоти повітря.

З комах спостерігали мураху рудого, коників степових, бабок, комара звичайного, джмеля, багато водомірок. (це означає, що для риб які харчуються з поверхні як наприклад плітка або краснопірка, їжі має бути достатньо, що ми і спостерігали, так як малька плітки під поверхнею біля берега було надзвичайно багато.)

Породи риб, що мешкають в акваторії, які спостерігались в уловах: щука, окунь, карп дзеркальний, карась сріблястий та карась золотий, тарань, плітка, краснопірка, піскар. Глибина літоралі – 1,5 м.

Сьомим пунктом було визначено комплекс Нібулону біля Нової Одеси. В визначеній точці за температури 25 °С вміст фітопланктону становив 4,968 мг/л, вміст астону – 11,128 мг/л. У донних пробах помічено молюски-горошинки, мошки. Вода визначена як чиста (повноцінна, дозволено питне використання, рекреаційне, технічне, зрошення, рибогосподарське). Спостерігається очерет, рогіз, латаття біле, кубишки жовті. Глибина літоралі – 2 м.

З проведених біологічних досліджень було зроблено ряд висновків.

По-перше протягом досліджень було встановлено, що температура води жодним чином не корелює з вмістом фітопланктону. Початково для його вимірювання застосовувались два методи, але через низький вміст фітопланктону у верхній частині Бузького лиману дані підрахунку на камері Гаряєва було виключено з розрахунку, але вони все одно підтвердили точність вимірювань проведених за допомогою диску Секкі. Вміст фітопланктону вказує на відсутність евтрифікації водойми. Вміст фітопланктону падає від початку бузького лиману до Новопетрівських плавень (що свідчить про зменшення концентрації фітопланктону ближче до середини Бузького лиману), а від Гурьєвки до місця впадіння Інгулу в Південний Буг лишається відносно стабільним коливаючись в залежності від наявності джерел чистої води та джерел антропогенного забруднення.

По-друге в лимані вода є чистою, а ближче до місця злиття Бугу з Інгулом забрудненою. Загальна характеристика стану донних біотопів протягом практики дозволяє охарактеризувати стан вод в водоймі протягом усього маршруту у середньому як задовільно чистий. Масово спостерігались різноманітні види двостулкових молюсків, що вказує на високий потенціал самоочищення водойми від органіки. Повсюдна наявність на лимані дорослих особин бабок вказує на наявність у вода їх личинок, хоча вони і не були всюди помічені протягом забору донних проб.

Кожні 1,5 км спостерігалися загиблі особини риб різних видів, в основному карпових. Скоріше за все, це викликано замором малого масштабу.

З спостережень за біоценозами плавень можна зробити висновок, що рослини-гідрофіти мають всі умови для життя в Бузькому лимані і стають домом для багатьох видів риб та їжею для водоплавних птахів, що вказує на стійкісь місцевих харчових ланцюгів, а отже і екосистеми вцілому.

Прибережна рослинність перебуває в гірших умовах, адже масове розмноження амброзії широколистої призводить до витіснення місцевої рослинності, а зараження повеликою погіршує ситуацію. Так ця місцевість може стати цілком непридатною для випасання худоби, а амброзія стане небезпечним алергеном для місцевого населення. Вже не кажучи про деградацію природних комплексів наземної рослинності. Тут необхідно розробити заходи з боротьби проти амброзії. Для початку пропонується скошення степової рослинності в період цвітіння амброзії та знищення рослин заражених повеликою.

Таким чином основними проблемами для біоценозів Бузького лиману можуть стати: антропогенне забруднення вод і русла річки; погіршення контролю за виловом риби та незаконне полювання; викиди пального моторизованого річкового транспорту, який почав масово з’являтись віднедавна; знищення риби моторизованим транспортом і нарешті деградація степових угрупувань рослин через витіснення амброзією та зараження повеликою. Пропонується вести активну боротьбу з амброзією та повеликою, інтенсивно контролювати утилізацію побутового сміття населення для запобігання скидів в річку. Також пропонується ввести обмеження або і повну заборону на використання моторизованого річкового транспорту в період нересту риби. Також необхідно пороводити щомісячний моніторинг стану водойми та ліквідувати джерела її забруднення.