4.3. Вимоги до оформлення додатків

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Заголовок додатку друкують угорі симетрично тексту сторінки малими літерами (з першої великої). Посередині рядка, над заголовком малими літерами (з першої великої) друкується слово “Додаток А 1”. Велика літера позначає номер додатку. Додатки нумерують послідовно у межах кожної частини курсової роботи великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додатки до вступу: А.1, А.2, тощо; додатки до параграфа 1: Б.1, Б.2, Б.3 тощо; додатки до параграфа 2: В.1, В.2, В.3 тощо. Номер окремої частини додатка складається з літери та номера. Наприклад: Дод. В. 3. 1; дод. Д. 4. 2, тощо.

Ілюстрації, таблиці і формули, які містяться у додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2. – другий рисунок додатка Д.1; формула (А.1.1) – перша формула додатка А.1. При посиланні у тексті курсової роботи на додатки, вказується їх номер, наприклад: (дод. А.1.).

Документи, що додаються та використовуються у курсовій роботі, облікові регістри, форми звітності та інші носії інформації необхідно повністю, ретельно, правильно оформити, достовірно вказати усі реквізити. Замість підпису посадових осіб на документах вказують їх прізвища. Додатки, розміри яких більше формату А 4, враховують як одну сторінку і згортають за форматом листів курсової роботи.

4.4. Вимоги до оформлення рисунків, таблиць і формул

Рисунки (дод. А.5) та таблиці (дод. А.6) ілюструють текстовий матеріал курсової роботи, тому у кожному параграфі необхідно побудувати декілька схем, таблиць або рисунків. Таблиці, формули й рисунки потрібно виконувати у спосіб, у який виконано текстову частину курсової роботи. У машинописному тексті забороняється виконувати таблиці або рисунки ручним способом, а також не допускається їх сканування. У рукописному тексті таблиці і рисунки виконують тільки чорною пастою або чорнилом, а не розфарбовують їх різними кольорами. Усі частини таблиць і рисунків виконуються в одному кольорі лініями однієї товщини.

Таблиці і рисунки розміщують після першого згадування про них на цілому аркуші або його частині у такий спосіб, щоб їх можна було читати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Не рекомендується вставляти в роботу рисунки чи таблиці, розміром більшим за стандартний формат (210х297мм). На одній сторінці курсової роботи може розміщуватись декілька рисунків або таблиць, але їх обов’язково розділяють текстом. Не допускається розрив речення таблицею чи рисунком. На кожну таблицю чи рисунок у тексті повинні бути посилання, наприклад: «Структуру облікового процесу можна зобразити за допомогою блок-схеми (рис. 1.6)»; «Як видно із рис. 2.3»; «Показники табл. 2, свідчать, що ... ».

Підпис рисунку складається з таких елементів:

• найменування рисунку, що позначається скороченим словом “Рис.”;

• порядкового номера рисунка;

• тематичного заголовка рисунка;

• експлікації, у якій деталі рисунку позначають цифрами, розшифрованими у підпису.

Перед назвою рисунка вказують умовні позначення суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії з поясненням. Наприклад:

Умовні позначення: прямий взаємозв’язок між показниками;

зворотний зв’язок.

Рисунки нумерують послідовно в межах параграфа. Їх номер складається з номера параграфа і порядкового номера рисунку, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.1.2 (другий рисунок першого параграфа). Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ним.

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще подати у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов’язково повинні бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Цифровий матеріал подають, як правило, у вигляді таблиць. Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, наведених у додатку) в межах параграфа. Номер таблиці складається з номера параграфа і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого параграфа). Якщо у курсовій роботі одна таблиця, її не нумерують і слово «Таблиця» не пишуть.

Кожна таблиця повинна мати заголовок, який розташовують над таблицею і друкують на початку рядка. Напис «Таблиця» із зазначенням її номера розміщують у правому верхньому куті над заголовком таблиці. Заголовок і слово «Таблиця» починають з великої літери. Підкреслювати заголовок не слід. Точка в кінці заголовка не ставиться. Заголовки граф починають з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з прописних, якщо вони самостійні. Розподіл заголовка таблиці по діагоналі не допускається. Висота рядків у таблиці повинна забезпечувати чітке відтворення включеної в неї інформації. Графа «№ п / п» в таблицю не включається.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово «Продовження». Якщо в роботі кілька таблиць, то після слова «Продовження» вказується номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2 ». При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) заголовок міститься тільки над першою її частиною.

Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

Текст, що складається з одного слова, при повторенні можна заміняти лапками після його першого написання; якщо з двох і більше слів, то при першому повторенні він замінюється словами «Те ж», а далі - лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр та інших символів не допускається. Якщо цифрові або інші показники в якому-небудь рядку таблиці відсутні, то він прокреслюється.

Назви показників, які характеризуються у таблиці (підмет таблиці) наводять у боковику, значення показників показують у прографці.