Зразок побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка	Заголовки граф
		Підзаголовки граф
Рядки
(показники)

Боковик (заголовки рядків) Графи (колонки)

Кожен заголовок графи характеризує усі показники цієї графи, кожен заголовок рядка – усіх показники цього рядка. Заголовки кожної графи чи рядка повинні бути короткими. Заголовки повинні починатися з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої – якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою ніж 8 мм.

Показники наводяться у таблиці з однаковим ступенем округлення (одиниці фізичних величин). У таблицях, що характеризують асортимент, наводять як абсолютні, так і відносні показники. Якщо у таблиці вказують показники, мають однакову одиницю виміру (грн, см, тощо), то її розміщують над таблицею. Цифри у графах таблиці потрібні ставитися так, щоб вони розташовувались одна під одною.

При використанні формул необхідно дотримуватись певних правил. Великі, громіздкі та нумеровані формули розміщують на окремих рядках. Формули нумерують послідовно в межах параграфа. Але нумерувати потрібно лише ті, на які є посилання в подальшому тексті. Номер формули повинен складатися з номера параграфа і порядкового номера формули в параграфі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього параграфа).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів необхідно наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

4.5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання на додатки, ілюстрації, таблиці, формули, літературні та інші джерела інформації.

При посиланні на нормативні документи вказують його порядковий номер у списку використаних джерел, взятий у квадратні дужки, наприклад, [2]. При посиланні на літературні джерела з великою кількістю сторінок вказують номери сторінок. Якщо джерела цитуються, то в кінці цитати, що закінчується лапками, ставиться порядковий номер використаного джерела та номер сторінки, на якій розміщена цитата (наприклад, [2, с. 32] або [2, с.30-31].

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: “як це видно з рис. 1. 2”. Посилання на таблиці вказують порядковим номером таблиці. При цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “у табл. 1. 3”. Посилання на формули вказують її порядковим номером, наприклад: “у формулі (3.2)”. Посилання на раніше згадані рисунки, таблиці, додатки проводяться скороченим словом „дивись” (див.рис.1.1).

Загальні вимоги до цитування такі:

• текст цитати починається і закінчується лапками, та наводиться у граматичній формі автора, зі збереженням особливостей авторського написання;

• цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками;

• кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

• при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, потрібно гранично точно передавати думки автора, бути коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.