4. Виготовлення макету архітектурного об’єкту
4.1. Виготовлення макету із паперу
Макет архітектурного об’єкту виготовляється у два етапи. Перший етап – виконання чорнового (робочого) макету. На цьому етапі за даними креслень пам’ятки архітектури виконується його аксонометричне зображення з наступним розділенням складного об’єму на геометрично елементарні об’єми: куб, паралелепіпед, циліндр, півциліндр тощо (рис. 4.1). Ці об’єми спочатку виліплюються з пластиліну, а потім виконуються розгортки зовнішніх поверхонь з наступним склеюванням. Надалі визначається місце розташування елементів каркаса жорсткості, які забезпечать геометричну незмінність об’ємів. Визначається послідовність збирання макета. На цьому етапі остаточно визначається масштаб макета в залежності від величини об’єкта макетування, характеру архітектурних деталей та умов зберігання макета. Зазвичай застосовуються масштаби 1:2, 1:5, 1:20, 1:25, 1:50, 1:75, 1:100.
Для виконання планувальних макетів використовують масштаби 1:200, 1:400, 1:500, 1:1000, 1:2000, 1:5000, 1:10000. У кожному окремому випадку вибір масштабу обумовлюється максимально допустимими розмірами макета у відповідності до умов деталізації та умов зберігання.
У навчальному проектуванні розміри та масштаб макетів погоджуються з керівником архітектурного проектування.
Завданням чорнового макета є перевірка правильності побудови розгорток, розташування елементів каркаса жорсткості, послідовності склеювання частин макета і архітектурних деталей.
Другий етап виготовлення макета є виготовлення чистового макета. На цьому етапі враховуються помилки, допущені на етапі чорнового (робочого) макетування.
Як чорнові, так і чистові макети виконуються у такій послідовності:
викреслювання розгорток зовнішніх поверхонь за розрахунками (див. рис. 4.2 – 4.6);
розкрій розгорток;
склеювання розгорток в об’єми;
виготовлення і розташування елементів каркасу жорсткості;
склеювання розгорток окремих об’ємів макету;
виготовлення і приклеювання архітектурних деталей;
опорядження;
виготовлення підмакетника, рельєфу та антуражу;
виконання напису та підпису.
4.1.1. Викреслювання розгорток
Під час викреслювання розгорток із паперу або картону необхідно дотримуватись таких правил:
викреслювання розгорток елементарних об’ємів повинно передбачати мінімальну кількість швів склеювання;
шви повинні розташовуватися (по можливості) у прихованих, недоступних для візуального сприйняття частинах макета як то: ребро грані, дно окремого елементарного об’єму тощо;
викреслювання та розмітка розгортки виконується тільки із зворотного боку зовнішньої поверхні; у виняткових випадках допускається виконання розмітки із лицьового боку за допомогою шила або голки;
викреслювання розгорток повинно виконуватись максимально точно; всі кути повинні найточніше відповідати розрахунковим;
для склеювання розгорток в об’єми необхідно передбачити випуски для склеювання (при необхідності); розмір випусків не повинен бути більше 5 мм;
викреслювання накладних архітектурних деталей і елементів виконується після склеювання основних частин в об’єм; незначні невідповідності чи дефекти склейки під час цього можуть бути усунені підгонкою архітектурних та декоративних деталей за місцем.
В основі викреслювання розгорток елементів і деталей архітектурної форми лежить побудова натуральних величин за методами нарисної геометрії. Наприклад, для знаходження натуральної величини віконних укосів мурованих храмів Київської Русі необхідно мати три проекції – фасад, план та розріз. Викреслювання розгорток віконних укосів виконується так, як показано на рис. 4.6.
Виготовлення та приклеювання дрібних архітектурних деталей, що виступають із площин фасадів об’ємів, здійснюють після їх склеювання.
