- •Цілі та завдання навчального макетування
- •Підготовка до макетування
- •Матеріали для виготовлення навчального макету
- •2.1.1. Папір і картон
- •2.1.2. Пінопласт
- •2.1.3. Деревина
- •2.1.4. Органічне скло
- •2.1.6. Опоряджувальні матеріали
- •Інструменти та пристосування
- •4. Виготовлення макету архітектурного об’єкту
- •4.1. Виготовлення макету із паперу
- •4.1.1. Викреслювання розгорток
- •4.1.2. Розкрій та склеювання розгорток
- •4.2. Виготовлення макету із деревини
- •. Виготовлення макета із гіпсу
- •5. Оформлення макета
- •5.1. Виготовлення підмакетника та рельєфу
- •5.2. Виготовлення озеленення
- •5.3. Показ на макеті плеса води
- •5.4. Виготовлення інформаційних елементів макета
- •Література
5.3. Показ на макеті плеса води
Імітацію плеса води на макетах роблять різними способами. Інколи його малюють фарбами, інколи за плесо править сталева або алюмінієва відполірована пластинка, прозора пластмаса, забарвлена із зворотного боку, тощо. Для унікальних та експозиційних макетів плесо води виготовляють так. На підмакетнику створюють імітацію водоймища, басейну, озера, річки, моря тощо, і всю площину дна забарвлюють темперними або іншими фарбами: глибінь роблять темнішого тону, мілководдя – світлішого. На дні водоймища розкладають дрібні камінці, імітують водорості, пісок, маленькі мушлі. Коли виконано підготовчі роботи, беруть оргскло, протирають один його бік дрібним наждаковим папером і кладуть на місце водоймища. Виготовлене таким чином водоймище матиме природний вигляд. Зворотний бік оргскла забарвлюють «під воду», застосовуючи різні фарби, найчастіше холодної частини спектру, від темно-синіх до ясно-блакитних. Наявність на макеті такого плеса створює ефект справжності.
5.4. Виготовлення інформаційних елементів макета
Обов’язковими для показу на макеті є такі елементи:
основний напис і масштаб макета, які виконуються графічно або наклеюванням накладних пластикових літер, літер із пінопласту, картону, паперу, оргскла, металу, тощо;
роза вітрів із покажчиком по сторонах світу (стрілка із різноманітних матеріалів, які відзначаються достатньою лаконічністю і декоративністю);
підпис (група, прізвище, ініціали студента, прізвище та ініціали керівника, дата виготовлення макета); виконується безпосередньо на підрамнику або на прямокутній смужці ватману, яка потім наклеюється на підмакетник. Під підписом повинно бути передбачене вільне місце шириною 15 – 20 мм для розташування оцінки, дати і підписів викладачів.
До додаткових інформаційних елементів відносяться:
коротка пояснювальна записка (основні матеріали, ТЕП об’єкта, експлікація, основні розміри тощо);
умовні позначення та експлікація (для планувальних макетів).
Література
Зиновьев А.Ф. Макетно-модельный метод проектирования. – М.: Стройиздат, 1965. – 168 с.
Мардасов Н.Д. Архитектурные макеты. – М.-Л.: Стройиздат, 1965. – 176 с.
Бархин Б.П. Методика архитектурного проектирования в системе архитектурного образования. – М.: Стройиздат, 1982. – 224 с.
Основы архитектурной композиции и проектирования. /Под ред. А.А. Тица. – К.: «Вища школа», 1976. – 225 с.
Койнаш Т.В., Трегубов В.А. Макет архитектурного объекта. Методические указания. – Полтава: ИСИ, 1982. – 23 с.
Онищенко О.Г., Ганич І.С. Виготовлення макетів. – К.: «Будівельник», 1971. – 102 с.
