- •Проаналізувати предмет, завдання та галузі сучасної психології.
- •Пояснити міжпредметні зв’язки психології з іншими науками (за ж.Піаже).
- •Проаналізувати предмет психологічної науки на різних етапах ії розвитку.
- •Розкрити поняття про психіку ( сутність, функції, форми існування).
- •Пояснити сутність психіки у світлі рефлекторної концепції відображення.
- •Проаналізувати зв’язок між мозком та психікою. Розкрити особливості функціональної організації мозку та психіки.
- •Пояснити сутність проблеми локалізації психічних функцій та ії вирішення в сучасній психології ( о.Р.Лурія).
- •Проаналізувати методологічні принципи сучасної вітчизняної психології.
- •Розкрити класифікації методів психологічного дослідження, пояснити сутність методу та методики наукового дослідження.
- •Розкрити особливості уявлень про психіку на міфологічному етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на філософському етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на науковому етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати основні положення психоаналітичного напрямку психології.
- •Проаналізувати основні положення біхевіоризму.
- •Проаналізувати основні положення гештальт психології й генетичної психології.
- •Проаналізувати основні положення гуманістичної психології.
- •Проаналізувати особливості методу спостереження.
- •Проаналізувати особливості експериментального методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу тестів.
- •Проаналізувати особливості соціометричного методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу опитування.
- •Пояснити сутність категорії відображення в психологічній науці. Відображення в неживій та живій природі.
- •Охарактеризувати розвиток психіки у філогенезі.
- •Проаналізувати типи та форми поведінки тварин на різних етапах розвитку психіки.
- •Розкрити особливості виникнення свідомості як вищої форми психічного відображення.
- •Пояснити сутність діяльності як форми людської активності.
- •Проаналізувати психологічну структуру діяльності ( за о.М.Леонтьевим).
- •Розкрити особливості мотиваційної сфери діяльності.
- •Розкрити особливості операційної сфери діяльності. Уміння та навички як умови оволодіння діяльністю.
- •Проаналізувати основні види діяльності та їх розвиток в онтогенезі.
- •Пояснити сутність механізмів інтеріоризації та екстеріоризації.
- •Проаналізувати спілкування як специфічну форму активності людини.
- •Пояснити особливості розвитку спілкування в онтогенезі.
- •Охарактеризувати психологічну структуру спілкування, види та рівні спілкування.
- •Розкрити особливості спілкування як комунікативного процесу.
- •Розкрити особливості інтерактивної складової спілкування.
- •Проаналізувати особливості соціальної перцепції.
- •Пояснити сутність ефектів соц. Сприймання.
- •Охарактеризувати особливості педагогічного спілкування.
- •Розкрити особливості бар'єрів у спілкуванні.
- •Охарактеризувати феномен групи. Проаналізувати класифікації груп у психологічної науці.
- •Проаналізувати основні теоретичні напрямки вивчення малих груп.
- •Розкрити особливості великих груп.
- •Проаналізувати психологічну структуру та види малих груп.
- •Пояснити сутність психології колективу.
- •Проаналізувати особливості розгляду проблеми особистості.
- •Розкрити особливості системної будови особистості.
- •Пояснити сутність механізмів психологічного захисту.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості в психології біхевіоризму.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості у вітчизняній психології.
- •Розкрити психологічні особливості спрямованості особистості.
- •Пояснити психологічні особливості самосвідомості особистості. Самооцінка та рівень домагань.
- •Проаналізувати проблему рушійних сил розвитку особистості.
- •Розкрити поняття життєвий шлях особистості (ціннісні орієнтації, спрямованість, активність життєвої позиції).
- •Проаналізувати зміст понять індивід, особистість, індивідуальність.
- •Охарактеризувати феномен конфлікту.
- •Проаналізувати стратегії поведінки людини в конфлікті та методику їх дослідження.
- •Розкрити зміст психологічних теорій конфлікту.
Пояснити сутність механізмів інтеріоризації та екстеріоризації.
Д. людини тісно пов’язана з її зовн. – фіз. та внутр.- психі. стороною. Внутр. Д є похідною від зовні. предметної Д.
Механізм переходу внут. і зовні. Д. наз. - інтеріоризацією. Отже , предметні дії над об’єктами замінюються ідеальними психі. реакціями і фіз. оперування замінюється ідеальним оперуванням з їх значенням. Інтеріоризація – це формув. внут. структур людської психіки завдяки засвоєнню зовні. структур соц. Д. Механізм інтеріоризації забезпечує людині здатність оперувати образами предметів , які на даний час відсутні. Знаряддя переходу зовні. Д. у внут. – є слово, а засобом переходу – мовна дія . Екстеріоризація - процес перетворення внут. психі. дії у зовнішню дію. Процеси інтер. та екстер. нерозривно пов'язані в Д, оскільки взаємопов'язані зовн. (фіз.) і внут. (псих.) сторони її. Аналіз цих процесів має виняткове значення в ході проф. навчання, а також, при розвитку конструктивно-технічної творчої Д.
Проаналізувати спілкування як специфічну форму активності людини.
Спілкування – це багатоплановий процес розвитку контактів між людьми , що породжуються потребами у спІльній діяльності (А.В.Петровский) Спілкування є важливою духовною потребою особистості як суспільної істоти. Потреба людини у спілкуванні зумовлена суспільним способом її буття та необхідністю взаємодії у процесі діяльності. Будь-яка спільна діяльність, і в першу чергу трудова, не може здійснюватися успішно, якщо між тими, хто її виконує, не будуть налагоджені відповідні контакти та взаєморозуміння. Спілкування – явище глибоко соціальне. Соціальна природа спілкування виражається в тому, що воно завжди відбувається в середовищі людей, де суб’єкти спілкування завжди постають як носії соціального досвіду. Соціальний досвід спілкування виявляється у змісті інформації, що є його предметом (знання, відомості, способи діяльності), у засобах (мовна та немовна комунікація при спілкуванні), у суспільно вироблених у процесі історичного розвитку різновидах спілкування. За змістом спілкування охоплює всі царини людського буття та діяльності, об’єктивні та суб’єктивні їх прояви. Спілкування між людьми відбувається при передаванні знань, досвіду, коли формуються різні вміння, навички, погоджуються та координуються спільні дії тощо. Отже, спілкування – універсальна реальність людського буття, яка породжується і підтримується різноманітними формами людських стосунків.
Пояснити особливості розвитку спілкування в онтогенезі.
М.І. Лісіна, визначає 4 рівні в розвитку змісту потреби у спілкуванні дитини:
Перший рівень (перше півріччя життя) характеризується як потреба в увазі й доброзичливості з боку дорослого. Засобом спілкування є виразні рухи та експресія немовля. Результатом даної активності є мало диференційований образ дорослого і невиразне відчуття самого себе.
Другий рівень (від 6 місяців до 2,5 років)- це розвиток потреби у співробітництві з дорослим. До кінця 1 -го року у дітей формується ще одна форма контактів з оточуючими – Засоби–предметно-маніпулятивні дії. Мотиви спілкування переважно ділові. Задоволення потреби: у маніпулятивних діях з предметами та речами. Утворюється більш диференційований образ дорослої людини.
Третій рівень (від 2,5 до 5 років) - це потреба у повазі з боку дорослого. Провідні мотиви пізнавальні. Засобом комунікації є мова. Спілкування має поза ситуативний характер. Продукт спілкування–образ дорослої людини збагачується новими та стійкими рисами.
Четвертий рівень (від 4 до 5 років) – Потреба в розумінні людей, які її оточують та у співпереживанні цим людям. Зміст спілкування є обговорення переваг та вчинків один одного та дорослих. Образ дорослого набуває особливої чіткості.
