- •Проаналізувати предмет, завдання та галузі сучасної психології.
- •Пояснити міжпредметні зв’язки психології з іншими науками (за ж.Піаже).
- •Проаналізувати предмет психологічної науки на різних етапах ії розвитку.
- •Розкрити поняття про психіку ( сутність, функції, форми існування).
- •Пояснити сутність психіки у світлі рефлекторної концепції відображення.
- •Проаналізувати зв’язок між мозком та психікою. Розкрити особливості функціональної організації мозку та психіки.
- •Пояснити сутність проблеми локалізації психічних функцій та ії вирішення в сучасній психології ( о.Р.Лурія).
- •Проаналізувати методологічні принципи сучасної вітчизняної психології.
- •Розкрити класифікації методів психологічного дослідження, пояснити сутність методу та методики наукового дослідження.
- •Розкрити особливості уявлень про психіку на міфологічному етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на філософському етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати особливості уявлень про психіку на науковому етапі розвитку науки.
- •Проаналізувати основні положення психоаналітичного напрямку психології.
- •Проаналізувати основні положення біхевіоризму.
- •Проаналізувати основні положення гештальт психології й генетичної психології.
- •Проаналізувати основні положення гуманістичної психології.
- •Проаналізувати особливості методу спостереження.
- •Проаналізувати особливості експериментального методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу тестів.
- •Проаналізувати особливості соціометричного методу дослідження.
- •Проаналізувати особливості методу опитування.
- •Пояснити сутність категорії відображення в психологічній науці. Відображення в неживій та живій природі.
- •Охарактеризувати розвиток психіки у філогенезі.
- •Проаналізувати типи та форми поведінки тварин на різних етапах розвитку психіки.
- •Розкрити особливості виникнення свідомості як вищої форми психічного відображення.
- •Пояснити сутність діяльності як форми людської активності.
- •Проаналізувати психологічну структуру діяльності ( за о.М.Леонтьевим).
- •Розкрити особливості мотиваційної сфери діяльності.
- •Розкрити особливості операційної сфери діяльності. Уміння та навички як умови оволодіння діяльністю.
- •Проаналізувати основні види діяльності та їх розвиток в онтогенезі.
- •Пояснити сутність механізмів інтеріоризації та екстеріоризації.
- •Проаналізувати спілкування як специфічну форму активності людини.
- •Пояснити особливості розвитку спілкування в онтогенезі.
- •Охарактеризувати психологічну структуру спілкування, види та рівні спілкування.
- •Розкрити особливості спілкування як комунікативного процесу.
- •Розкрити особливості інтерактивної складової спілкування.
- •Проаналізувати особливості соціальної перцепції.
- •Пояснити сутність ефектів соц. Сприймання.
- •Охарактеризувати особливості педагогічного спілкування.
- •Розкрити особливості бар'єрів у спілкуванні.
- •Охарактеризувати феномен групи. Проаналізувати класифікації груп у психологічної науці.
- •Проаналізувати основні теоретичні напрямки вивчення малих груп.
- •Розкрити особливості великих груп.
- •Проаналізувати психологічну структуру та види малих груп.
- •Пояснити сутність психології колективу.
- •Проаналізувати особливості розгляду проблеми особистості.
- •Розкрити особливості системної будови особистості.
- •Пояснити сутність механізмів психологічного захисту.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості в психології біхевіоризму.
- •Проаналізувати особливості поглядів на сутність особистості у вітчизняній психології.
- •Розкрити психологічні особливості спрямованості особистості.
- •Пояснити психологічні особливості самосвідомості особистості. Самооцінка та рівень домагань.
- •Проаналізувати проблему рушійних сил розвитку особистості.
- •Розкрити поняття життєвий шлях особистості (ціннісні орієнтації, спрямованість, активність життєвої позиції).
- •Проаналізувати зміст понять індивід, особистість, індивідуальність.
- •Охарактеризувати феномен конфлікту.
- •Проаналізувати стратегії поведінки людини в конфлікті та методику їх дослідження.
- •Розкрити зміст психологічних теорій конфлікту.
Розкрити особливості бар'єрів у спілкуванні.
Бар'єр спілкування - це внутрішня перешкода психологічного характеру, що заважає людині успішно спілкуватися.
За Б. Паригіним розрізняють 2 основних види бар’єрів:
Внутрішні, які пов’язані з особистісними рисами людини (комфортність, тривожність) та домінуючими мотивами цілісної орієнтації.
Зовнішні, які пов’язані з існуючими соціальними стереотипами в соціальному суспільстві та дефіцитом інформації, щодо конкретної людини. Куніцина розрізняє:1)бар’єри, що пов’язані з низьким рівнем комунікативних навичок та технікою бесіди. 2)Пов’язані з наявністью упереджень та соц. Стереотипів. Комунікативна складова має такі бар1єри:Смислові, Просторові,Інтерактивні,В соц.. перцептивній складовій причиною бар’єрів є ефект ареола,новезни.
При спілкуванні існують ще такі бар’єри:
Мотиваційний бар'єр характеризується тим, що висловлювана мотивація має бути прийнятною і переконливою для інших. При негативному її розумінні мотивація може втратити мобілізуюче значення та сприйматися як кон' юнктурні декларації.
Моральний бар'єр обумовлений тим, що при спілкуванні здійснюються життєво-побутові чинники (стать, віку, соціальне походження, економічне становище). Можуть спрацювати психологічні якості та властивості людини (сором'язливість, скромність, психічний стан).
Емоційний бар'єр пов'язаний з концепціями тих чи інших "малих" або "великих" соціальних груп, до яких належить людина. Разом з тим, вона змінюється протягом життя в своїх знаннях, досвіді, поглядах, життєвих установках, а отже, і в діях, вчинках, поведінці.
Охарактеризувати феномен групи. Проаналізувати класифікації груп у психологічної науці.
Група – суспільність, що опосередковує взаємозв'язок особистості і суспільства.
Всі, хто входить до неї, знають один одного особисто і спілкуються між собою, вірішують суспільні завдання. Також кожен може спілкуватися в міру бажання і необхідності.
Класифікація груп
За розміром:
Велика група - значна за розмірами та складно організована спільність людей, залучених в ту або іншу громадську діяльність (наприклад, колектив вузу, підприємства).
Мала група - (від двох до кількох десятків чоловік) відносно невелике число безпосередньо контактують індивідів, об'єднаних спільними цілями і завданнями.
За суспільним статусом:
Офіційна - реальна або умовно соціальна спільність, що має юридично фіксований статус, члени якої в умовах суспільного поділу праці об'єднані соціально заданої діяльністю, організуючий їхню працю.
Неофіційна - реальна соціальна спільність, яка не має юридично фіксованого статусу, добровільно об'єднана на основі інтересів, дружби і симпатій.
За безпосередності взаємозв'язків
Умовна група - об'єднана за певною ознакою (характеру діяльності, статтю, віком і т.д.).
Реальна група - це об'єднання, де люди пов'язані реальними контактами, тобто взаємини його членів, спільні цілі та завдання (група однокурсників).
За рівнем розвитку:
Низький рівень
Дифузна група - це спільність, в якій відсутня згуртованість як ціннісно-орієнтаційна єдність, немає спільної діяльності, здатної опосередковувати ставлення її учасників.
Асоціація - група, в якій відсутня об'єднуюча її спільна діяльність, організація і управління, а ціннісні орієнтації, що опосередковують міжособистісні відносини, проявляються в умовах групового спілкування.
Високий рівень
Колектив - група об'єднаних загальними цілями і завданнями людей, що досягла в процесі спільної діяльності високого рівня розвитку.
