- •Передмова
- •Тема 1. Виникнення і розвиток теорії туризму План лекції
- •Об’єктивні передумови виникнення теорії туризму
- •Основні етапи і тенденції у розвитку сучасної теорії туризму
- •1.3. Взаємозв’язок теорії туризму з іншими науками
- •Тема 2. Сутність туризму та його основні функції План лекції
- •2.1. Етимологія і семантика поняття „туризм”
- •2.2. Класифікація подорожуючих осіб
- •Екскурсанти:
- •2.3. Основні функції туризму
- •Туристи:
- •Тема 3. Історичний розвиток туризму План лекції
- •Періодизація світового туризму
- •Основні етапи історичного розвитку туризму
- •Тема 4. Види та форми туризму План лекції
- •4.1. Підходи до класифікації подорожей
- •4.2. Види туризму
- •Організаційні форми туризму
- •Тема 5. Індустрія туризму як міжгалузева система План лекції
- •Поняття індустрії туризму та її складові
- •Типологія підприємств сфери туризму
- •2 Схема: туроператор — оптовик — туристична агенція — турист
- •3 Схема: туроператор — туристська агенція оптовик — туристська агенція — агент — турист
- •Спеціалізація і кооперування підприємств туризму
- •Тема 6. Туристична політика План лекції
- •6.1 Поняття туристичної політики та її складові
- •6.2. Цілі та засоби туристичної політики
- •Суб’єкти туристичної політики
- •Тема 7. Державне регулювання туризму План лекції
- •7.1. Сутність, цілі та методи державного регулювання туризму
- •7.2. Нормативно – правові засади туристичної діяльності
- •7.3. Досвід організації туризму в зарубіжних країнах
- •7.4. Структура і функції органів державного регулювання
- •Тема 8 Ліцензування, стандартизація і сертифікація в сфері туризму План лекції
- •8.1 Ліцензування туристичної діяльності
- •8.2. Стандарти туристичного обслуговування
- •Тема 9. Міжнародне співробітництво в сфері туризму План лекції:
- •9.1. Зміст і форми міжнародного співробітництва в сфері туризму
- •Роль організації Об’єднаних Націй у формуванні системи міжнародного співробітництва в сфері туризму
- •9.3. Міжнародні туристичні організації
- •Модуль 3. Організація і технологія процесів виробництва туристичних послуг
- •Тема 10. Порядок створення туристичного підприємства та організація його діяльності. (в надрукованому варіанті)
- •Тема 11. Розробка маршруту і формування туру
- •11.1. Основні терміни та визначення.
- •11.2. Класифікація маршрутів і порядок їх розроблення
- •1.3. Формування туру
- •Тема 12. Оцінка економічної ефективності туру
- •12.1. Основні показники і етапи визначення економічної ефективності туру
- •12.2 Розрахунок собівартості тур продукту
- •12.3. Визначення ціни тур продукту та доходів від його реалізації
- •Література:
- •Навчальнітаі наукові видання
Тема 5. Індустрія туризму як міжгалузева система План лекції
5.1. Поняття індустрії туризму та її складові.
5.2. Типологія підприємств туризму.
5.3. Спеціалізація і кооперування підприємств туризму.
Література: 5, 8, 9, 10, 14, 15, 17, 19
Поняття індустрії туризму та її складові
Життя сучасного суспільства характеризується зростанням ролі та значення сфери послуг. Чим вище рівень економічного розвитку країни, тим більша частка витрат на послуги в загальній структурі витрат споживачів. З розвитком міжнародних контактів сфера послуг вийшла за рамки окремих країн та перетворилась на один із найважливіших видів світового господарства. Майже ¼ світової торгівлі складає торгівля різноманітними послугами.
Останнє десятиріччя характеризується швидким ростом попиту населення розвинутих країн на туристичні послуги. В результаті постійно збільшуються не тільки абсолютні розміри витрат на туризм, але й їх частка в загальній структурі споживацьких витрат населення.
Збільшення вільного часу людей, зростання їх грошових прибутків у багатьох країнах світу, підвищення рівня освіти та культури сприяє росту їх потреби в туризмі. Туристичні поїздки перейшли зараз у розряд першорядних потреб людини.
Частка витрат населення на туризм у Великій Британії становить 19% сімейного бюджету, у Німеччині – 16%, у Японії – 14%, у Франції та США – 12%. Середня американська родина витрачає на туризм 3900 дол. щороку [15, с. 106].
Усі перелічені фактори зумовили перетворення туризму на одну з важливих галузей економіки. За оцінками Всесвітньої туристської організації (ВТО), наприкінці 2000 р. туризм посів перше місце серед галузей світового господарського комплексу за обсягом експорту товарів та послуг. За валютними надходженнями, що зростають на 9% щороку, туризм випередив експорт нафтопродуктів, телекомунікаційного обладнання, автомобілебудування, всі інші види послуг. У сфері туризму зайнято понад 200 млн. чол. [15, с. 106].
Туризм володіє всіма ознаками, які визначають його як самостійну галузь господарства, що виникла у процесі суспільного поділу праці. У сучасному світі туризм виступає як потужна міжгалузева система із різноманітними зв’язками між її окремими елементами як у межах економіки окремої країни, так і у межах зв’язків господарства цієї країни зі світовою економікою в цілому. Туризм – це особлива галузь застосування праці, що включає такі види людської діяльності, які спрямовані на організацію відпочинку та відновлення здоров’я людей. В цій галузі є й свої економічні відносини.
Продуктом праці тут виступають товари та послуги рекреаційного характеру, що створюються працівниками сфери гостинності. Все це дає підстави стверджувати, що у сучасній економіці більшості країн склався своєрідний туристично-рекреаційний комплекс, який спеціалізується на виробництві та продажі відповідних послуг.
У відношенні назви комплексу підприємств та організацій, який займається обслуговуванням туристів, існують різноманітні означення: „туристичне господарство”, „індустрія туризму”, „туристсько-рекреаційна сфера економіки” та ін.
Однак головною проблемою є не вибір правильної термінології, а визначення реальних меж туристичної індустрії або ж туристичного господарства.
Річ у тому, що більшість товарів та послуг, які виробляються відповідно до виявленого туристського попиту, одночасно сприяють задоволенню потреб як туристів, так і не туристів. Будинки в зоні відпочинку можуть служити як засобом розміщення туристів, так і місцем постійного проживання корінного населення.
Теж саме можна сказати і про рекреаційне та спортивне обладнання, яке може бути використане і туристами, і місцевим населенням. Таким чином, багато видів економічної діяльності здатні одночасно здійснювати туристичну функцію. В цьому полягає основна трудність в оцінці економічного впливу туризму та у визначенні його границь – де він починається і закінчується.
У класифікаторі галузей народного господарства України, яким користуються статистичні органи, галузь туризму окремо не виділяється, а підприємства, які надають туристичні послуги виявляються розсредоточеними за різними сферами господарства. Так, лікувально-оздоровчі установи відносяться до галузі охорони здоров’я, готелі – до галузі житло-комунального господарства, ресторани – до громадського харчування, транспортні підприємства – відповідно до транспортної галузі. Таким чином, туристична індустрія – це збірна галузь економіки або комплекс виробництв, що забезпечують задоволення потреб при тимчасовому переміщенні людей з будь-якою метою, окрім занять професійною діяльністю, яка є оплачуваною у відвідуваній країні.
Що стосується конкретного складу індустрії туризму, то тут погляди спеціалістів розходяться. Так, російський автор Г.Я. Яковлєв вважає, що „туристська індустрія являє собою сукупність засобів розміщення, транспортних засобів, об’єктів громадського харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного та іншого призначення, організацій, які надають екскурсійні послуги, а також послуги гідів-перекладачів” [17, с. 59].
У більш широкому розумінні розглядає індустрію туризму українська вчена О.О. Любіцева. У межі індустрії туризму вона включає не тільки підприємства сфери туризму, але й інші елементи і структури, причетні до організації туристичного споживання. Індустрія туризму за версією Любіцевої О.О. включає три підсистеми: організаційно-інституційну, функціонально-господарську та територіально-господарську [9, с. 62].
Її окремі компоненти показані у таблиці 5.1.
З таблиці видно, що у широкому розумінні поняття – „індустрія туризму”, до її складу включаються державні інститути права, валютної податкової політики та страхування, консульська та митна служби, підприємства з розміщення туристів, об’єкти харчування, транспортні засоби, туристичні ресурси та інші складові.
Вплив „індустрії туризму” став вже звичним, але що містить це поняття? По-перше, чому індустрія?
Індустріалізація передбачає широке впровадження техніки і технологій в процес виробництва, постійне оновлення виробничих потужностей, комплексну механізацію виробничих процесів, їх уніфікацію і стандартизацію з метою підвищення ефективності шляхом збільшення масштабів та скорочення строків виробництва. Зазначене цілком відповідає меті діяльності та характеризує процес обслуговування в туризмі. В сфері туризму активно впроваджуються новітні технології устаткування і стандарти, які дозволяють задовольнити масовий попит на різноманітні послуги туристів.
Таблиця 5.1. Структура індустрії туризму [за О.О. Любіцевою; 9, с. 62-63]
Підсистеми |
Структури |
Компоненти |
Інституційно-організаційна |
Правова |
Законодавча і нормативна база; Митна служба; Консульська служба |
Фінансово-економічна |
Система оподаткування; Система страхування; Фінансова система і обмінний курс валют |
|
Кадрова |
Система підготовка кадрів; Система наукових досліджень і науково-дослідних розробок |
|
Функціонально-господарська |
Гостинності |
Готельне господарство; Громадське харчування; Галузі сфери послуг з надання додаткових послуг |
Транспорту |
Авіаційний; Автомобільний; Залізничний; Водний |
|
Туристичної та оздоровчої діяльності |
Туристичні підприємства; Екскурсійні бюро; Санаторно-курортні установи; Оздоровчі заклади |
|
Територіально-господарська |
Туристичні ресурси |
Природно - рекреаційні; Культурно-історичні; Інфраструктурні |
Соціально-демографічні |
Населення; Розселення і історія формування території; Традиційна етнічна культура населення
|
|
Господарські |
Господарський комплекс території; Інфраструктурні системи; Адміністративно-територіальний устрій і система управління |
По-друге, чому індустрія туризму визначається як міжгалузевий комплекс? Міжгалузевий комплекс є елементом функціонально-компонентної структури господарства і являє собою інтегровану систему галузей, виробництв і видів діяльності, об’єднаних загальною метою та програмою розвитку. Будь-який міжгалузевий комплекс (МГК) як у матеріальному виробництві, так і у невиробничій сфері, є цільовим утворенням, орієнтованим на задоволення певних суспільних потреб.
Спільність мети – задоволення специфічних потреб туриста у відпочинку і враженнях, шляхом надання послуг і забезпечення товарами, які необхідні їм при подорожування, - об’єднує різнорідні галузі та види діяльності як матеріального виробництва, так і невиробничої сфери в міжгалузевий комплекс.
